Про офшори, сліпий траст

Є в мене 4 фірми:
ТОВ “Роги”, ПАТ “Копита”, ПП “Кабачки”, ПрАТ “Баклажани”.
Вибрали мене Головою ОТГ, і я пообіцяв відсторонитись від бізнесових справ, по можливості продати бізнес, якщо знайдеться покупець, що запропонує мені пристойну ціну.

Але покупця поки нема. А відсторонитись від бізнесу треба. Я ж обіцяв людям, і для цього просто не вистачає часу.

А як же ж відсторонитись від бізнесу? Є кілька способів, як це зробити в рамках українського законодавства.

1) Можна доручити певній особі управляти моїм бізнесом. Але, в такому випадку, мій бізнес залишиться моїм бізнесом, а не бізнесом тієї особи, ну, і я завжди можу скасувати те доручення, людина може відмовитись, людина може померти і т.д. Плюс – людині прийдеться вникати в це все, а отже вона буде відбирати мій робочий час. Тобто, це не надійний спосіб відсторонитись від бізнесу.

2) Можна передати свій бізнес в управління спеціалізованій компанії. При цьому мої фірми залишаться моїми. В такому випадку, мені не прийдеться витрачати час на введення представників компанії в стан справ. В таких компаній мають бути ресурси, які оцінюють бізнес, процеси і т.д. Але знову ж… Компанія може розірвати договір зі мною. І максимум, що я можу зробити – це відсудити якісь штрафи в суді. Зрештою, я теж можу розірвати договір з компанією. Тобто, це не надійний спосіб відсторонитись від бізнесу.

3) Можна продати мої підприємства комусь іншому. Ніби тимчасово, а потім назад купити. Але в українському законодавстві немає поняття “тимчасовий продаж і купівля назад”. Продавши підприємства, я втрачаю власність над ними, і ніхто нічого мені більше не може гарантувати.

Тобто, легальних і 100% способів відсторонення від бізнесу в рамках українського законодавства немає.
Зате в законодавстві інших країн цей спосіб реалізований і добре працює через поняття “довірча власність” або “траст”.

Що таке довірча власність? Це коли я передаю свої корпоративні права ТОВ “Роги”, ПП “Кабачки” і акції ПАТ “Копита”, ПрАТ “Баклажани” трастовій компанії. З цього моменту я втрачаю право власності на ці компанії. Все, вони більше мені не належать. Але трастова компанія має виконати умови, зазначені в договорі. Тобто, платити мені кошти за використання майна, яке мені належало, повернути мені майно в обумовлені угодою терміни чи продати майно за обумовлену вартість.

Але, коли я, приміром, знайшов покупця ПП “Кабачки” і хочу продати цю компанію, то я не можу її продати, а трастова компанія каже мені: “Пшeл вон отсюдаво! Це наша власність тепер”.
Тобто, максимум, що я можу зробити, це просити трастову компанію продати ПП “Кабачки”. Форма звернення називається “letter of wishes”, і не факт, що трастова компанія на це погодиться. Це, звісно, теорія, трастові компанії теж цінують своїх клієнтів, але мають повне і законне право відмовити.

Окремо зазначу, що поняття “довірча власність” в українському Цивільному кодексі надано (ст. 316). Воно визначене також в ЗУ “Про власність” (ст. 4). Але на більше, окрім визначення самого поняття, законодавці не спромоглися, і тому це тільки “термін”, який не можна реалізувати процедурно для управління бізнесом. (Наприклад, як імпічмент, який теж існує, але немає процедури реалізації). Однак, частково право довірчої власності в Україні все ж реалізовано у вигляді фонду фінансування будівництва і стосується тільки цього напрямку. Аналогічної реалізації для управління підприємствами, майном чи коштами в українському законодавстві немає.

Таким чином, для передачі підприємств Рошену в довірчу власність трастовій компанії, тобто відсторонитись від бізнесу, Порошенко змушений відкривати компанії з іноземною реєстрацією, там де можливо реалізувати право довірчої власності. Більше того, він робить це по рекомендаціях трастової компанії, у власність якої переходять всі ці компанії. Тобто, саме трастова компанія визначає архітектуру бізнесу, який приймає в управління.

Якби “розслідувачі” були грамотними та трошки адекватними, то “розслідування” б взагалі не мало бути. Бо розслідувати дії стосовно чогось, що не належить Порошенку, та фантазувати, домислювати – це професійне дніще…

Я сподіваюсь, що тепер ви здатні самі оцінити якість тої дурі, які впихає українцям в голови всяке лайно, розказуючи про “офшорні податкові схеми Порошенка”. Нема ніяких “схем Порошенка” після передачі бізнесу в траст. Це не його бізнес вже, по закону вже не його бізнес.

Найсмішніше та найсумніше, що всю цю дурь, разом з ідіотським гоготанням і висміюванням поняття “сліпий траст”, розносять особи, які за свої гівнорозслідування отримують цілком таки зарплати європейських професіоналів, які претендують на роль розслідувачів, антикорупціонерів і т.д.

Водночас, не знаючи навіть елементарних основ теорії управління і теорії власності.