Облиште “зрадофілів”
Бачу, як люди дивуються тому, що так звані “зрадофіли” докотились до того, що знайшли “зраду” і почали обсирати владу і поліцію, яка знайшла викрадену дитину.
Нічого дивного, на мій погляд.
По-перше: В цій строкатій масі “зрадофілів” важко (не можливо) визначити, хто перед тобою “зрадофіл” чи професійний ольгинський бот, завданням якого є поливати лайном всі добрі речі в Україні.
По-друге: Можна дивуватися діям осіб, які є суб’єктами процесів. Так звані “зрадофіли” не є суб’єктами, це об’єкт, інструмент, ресурс.
Зрадофіл – це продукт заздрості, тупості, пролетарських устремлінь і кремлівської пропаганди.
За 3 роки спостережень я не побачив жодного випадку, коли б т.з. “зрадофіли” щось самі придумали, щось зробили (не маючи з цього зиску, як мінімум, у вигляді самопіару), щось конструктивне організували, що має на меті розвиток, несе добро і т.д. Нічого.
В інформаційному середовищі те ж саме. Буквально все, що вони розносять і обговорюють, всі цитати, всі штампи, інспіровані і створені зовні. Приміром, вони кричать про “винеси козла”, навіть не задумуючись, що поганого було в цій фразі по відношенню до конкретного козла і його друзів козлів. Бо їхня суть якраз в тому, щоб не задумуватись бути ресурсом ворога, який грає на їхній інфантильності, тупості і заздрості.
Тому чи є сенс обговорювати дії тих, в чиїх професійних і особистісних рисах немає конструктиву і самостійності, хто є інструментом і ресурсом, що випромінює злість і агресію?
Облиште їх, нехай купаються у власній жовчі і розбризкують токсичну слину на себе самих.
І не нам їх судити. Нехай вони відповідають перед своїми дітьми і онуками за себе. Нехай, дивлячись в очі дітям своїм, розказують, як проривали кордони своєї країни, нехай розказують, як кидали гранати, нехай розказують, як за 100 гривень продавали на путінгах їхнє майбутнє.
Не варто звертати увагу на якийсь ресурс, якщо без уваги залишетесь Ви.
Ви:
– ті, кому не пофіг доля чужої людини,
– ті, хто допомагає іншим не заради піару (тим більше не заради збору чужих грошей), а заради спільної мети,
– ті, хто захищає Україну не заради індульгенції на безпрєдєл і напихання пуза тигровими креветками, а заради майбутнього своїх і чужих онуків,
– ті, хто щодня більшими чи меншими кроками робить себе і світ навколо себе кращим.
Ви – майбутнє!
І ви переможете!
Фото © Reuters
