Олександр Блажко: «Коли бачиш вдячність та довіру жителів Донбасу, віра в перемогу стає непохитною» (фото)
Такі бійці, як Олександр, — завжди на передовій. Більше 10 років він прослужив у групі затримання Державної служби охорони, а коли почалась війна, одним із перших вступив до лав спецроти «Богдан» і вже четвертий рік боронить незалежність та кордони України на сході.
У наказі про створення добровольчої спецроти «Богдан» Олександр Блажко був одним із перших. З того часу особовий склад підрозділу суттєво змінився, а Олександр незмінно служить і по сьогодні. Уже четвертий рік регулярно їздить у відрядження в зону АТО. Каже, що вже й не пам’ятає, скільки ротацій пройшов, але точно більше десяти.
За цей час у сім’ї бійця відбулось поповнення — народився молодший синочок Данило, якому зараз 2 роки. А старший, 10-річний Андрій, неймовірно пишається своїм татом. У класі, де навчається хлопчик, троє батьків беруть участь в АТО, тож діти постійно пишуть воїнам листи і малюють малюнки, які дуже підтримують чоловіків там, далеко від рідного дому. Дружина Леся спочатку була проти служби чоловіка у добровольчій роті, але з часом змирилася і всіляко підтримує Олександра. А підтримка рідних, за словами бійця, — найцінніша.
У першому ж відрядженні Олександр разом зі своїми побратимами пройшов серйозне бойове хрещення, адже хлопці потрапили в одне із найбільших вогнищ збройного конфлікту — у Вуглегірськ.
– Коли ми заїхали у місто, воно було практично паралізоване війною. Не працювали жодні державні установи, школи, магазини. Та що там говорити — людей на вулиці рідко можна було побачити. Всі боялися, адже Вуглегірськ систематично обстрілювався сепаратистами, позиції яких були на відстані буквально 2 кілометрів від міста, — ділиться спогадами Олександр Блажко.
Хмельницькі поліцейські одразу налагодили цілодобове патрулювання Вуглегірська у три зміни. Люди побачили, що у місті з’явились правоохоронці, до яких можна звернутись за допомогою. Запрацювала школа, відчинились магазини, навіть ринок почав функціонувати. Тоді «богданівці» свідомо взяли на себе значно ширші від поліцейських функції. Вони вирішували і соціально-побутові проблеми місцевих жителів. Побачивши, що місцеве населення фактично голодує, роздали людям більше половини своїх продуктових запасів. Саме тоді, коли в місті несли службу хмельницькі поліцейські, туди вперше під супроводом дісталися волонтери — фонд Марини Шеремет. Саме правоохоронці організували видачу допомоги таким чином, щоб не було спекуляцій і продуктові набори отримали всі мешканці міста. Більше того, на своїй кухні бійці регулярно підгодовували місцевих діток.
– Службу несли у тісній співпраці з військовими, які стояли на околиці міста. Разом виїжджали на так звані зачистки. Перекривали їх по периметру, коли велись активні бойові дії, щоб не постраждало мирне населення, — продовжує Олександр.
Восени 2014 року «богданівців» перевели з Вуглегірська, а в січні наступного року місто, на жаль, перейшло під контроль сепаратистів. Проте боєць, як і всі його побратими, сподівається, що незабаром нашим силовикам вдасться повернути усі непідконтрольні наразі українські землі. На це сподіваються і жителі звільненого Донбасу та сотні тисяч переселенців, адже у людей там залишились родичі, майно, бізнес.
– Спочатку під впливом антиукраїнської пропаганди місцеве населення на звільнених територіях ставилось до нас досить насторожено, але за цей час ситуація різко змінилася. Люди постійно спілкуються з родичами та друзями на непідконтрольних територіях і вже давно переконалися, що в Україні жити значно краще та безпечніше, — каже Олександр Блажко. — Люди дякують нам. Так приємно, коли, до прикладу, на блокпост селяни привозять свіже парне молоко, якісь фрукти, овочі. Коли бачиш вдячність і довіру місцевих людей, віра у перемогу стає непохитною.
