Звіт Європейської комісії проти расизму та нетолерантності щодо України за результатами моніторингового візиту
На офіційному сайті Ради Європи нещодавно було опубліковано звіт Європейської комісії проти расизму та нетолерантності (ЄКРН) щодо України за результатами моніторингового візиту, який відбувся у листопаді 2016 року та охоплює ситуацію з 2011 року по 23 березня 2017 року. Однак він не враховує ситуацію в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, а також в деяких районах Донецької та Луганської областей, які в даний час непідконтрольні українській владі.
ЄКРН є органом Ради Європи та складається з незалежних експертів, здійснює моніторинг проблем, пов’язаних з расизмом, ксенофобією, антисемітизмом, нетерпимістю та дискримінацією за такими ознаками, як «раса», національне/етнічне походження, колір, громадянство, релігія та мова (расова дискримінація); готує звіти та видає рекомендації державам-учасникам.
У звіті, опублікованому 19 вересня 2017 року, Комісія Ради Європи проти расизму та нетерпимості схвалила нові правові положення щодо боротьби з дискримінацією, імплементовані Україною, відзначила прогрес у розслідуванні злочинів на ґрунті ненависті, позитивні кроки щодо інтеграції ромів в українське суспільство та стосовно суспільної солідарності з внутрішніми переселенцями (ВПО).
“Я сподіваюсь, що влада прийме рекомендації доповіді”, – сказав Генеральний секретар Ради Європи Торб’єрн Ягланд. “Зі свого боку, Рада Європи продовжуватиме, в тому числі за допомогою розробленого в даний час Плану дій щодо України 2018-2021, співпрацювати з владою країни у боротьбі з ненавистю та дискримінацією меншин та сприяти зростанню рівня толерантності та взаєморозуміння”.
Також ЄКРН зазначила, що Закон про запобігання та боротьбу з дискримінацією, прийнятий у 2012 році, в значній мірі відповідає її рекомендаціям. Зокрема, це стосується введення в дію у 2015 році положень Трудового Кодексу, що забороняють дискримінацію на основі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, було позитивним кроком.
Ще одним позитивним кроком з боку української влади комісія вважає прийняття Стратегії захисту та інтеграції ромів в українське суспільство та, відповідно, вжиті кроки для покращення їх можливостей щодо працевлаштування та поліпшення житла.
Проте, Голова ЄКРН Крістіан Оланд зазначив, що хоча Комісія і вітає досягнутий прогрес, але є проблеми, які все ще викликають серйозне занепокоєння, зокрема триваючий військовий конфлікт в Україні, який призвів до різкого зростання ненависті за останні три роки і негативно вплинув на вразливі групи в цілому.
Завдяки зусиллям українських дипломатів, зокрема постійного представника України при Раді Європи Дмитра Кулеби та його радника Олександра Куліковського, а також директора Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрія Юраша, які, з метою доведення до членів Бюро аргументів стосовно коментарів українського Уряду, взяли безпосередню участь у засіданні Бюро Європейської комісії проти расизму і нетерпимості, що відбулось 19 червня у м. Страсбург (Французька республіка), і під час якого розглядалась редакція Звіту ЕСRI щодо України, вдалося дійти згоди та переконати представників РЄ у тому, що пунктом 103 Доповіді ЄКРН було визнано та підкреслено, що
«Україна пережила найбільше внутрішнє переміщення населення в Європі від часів Другої світової війни через незаконну анексію Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь 2014 року та збройного конфлікту на території Донецької та Луганської областей. На момент складання цієї доповіді на так званій материковій Україні перебувало приблизно 1,7 мільйона ВВП. Абсолютну більшість їх становили люди, що втекли від конфлікту на території Донецької та Луганської областей після ВІЙСЬКОВОГО ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ, а близько 20000 кримських татар та інших осіб залишили Крим».
У контексті процитованого вище пункту Звіту необхідно спеціально зазначити, що кваліфікування російської мілітарної інвазії на Донбасі, як «військового вторгнення Росії» на територію суверенної держави Україна вперше звучить в офіційних документах Ради Європи після 2014 року. Отож, це створює прецедент, завдяки якому подібне формулювання зможуть вживати й інші офіційні інституції та органи Ради Європи у своїх документах.
З повним текстом Звіту (англійською) можна познайомитися за посиланням.
