Не про Каталонію. А про підходи.

Не про Каталонію.
А про підходи.

Те, що ми бачимо в Каталонії: сутички, побиття, поранених, розмальованих – це те, що ми мали б бачити 10 вересня, коли бичара проривав кордон, те, що вони хотіли бачити під час жжижених і кредитних “майданів”, “маршів Святослава” і т.д.

Це ситуація коли на 100% права влада, яка забезпечує цілісність держави, але всяке гуано, яке явно сплутало демократію з анархією та беззаконням, маніпулюючи картинками і відео, досягає потрібної мети.

Якби тоді, 10 вересня в Шегинях, українські прикордонники застосували силу до цієї гнилі, то влада отримала б все те, що зараз отримує на свою адресу іспанський уряд: засудження, заклики до відставки і т.д.
І ніхто б не згадав, що влада захищає конституційні принципи держави.
І всі б забули, що справжнім винуватцем таких подій є ті, хто стоїть за такими безчинствами, обдурюючи і маніпулюючи людьми та плутаючи демократію з провокаціями і сепаратизмом.

Але є і інша сторона медалі.
Незважаючи на методи реагування, сепаратизм, контрреволюція і гуляйпольські та бурштинові народні республіки мають руйнуватися ще в зародках, з їхніми польовими “командирами”, яким чомусь дозволили з аферистів, що беруть телефони в кредит, перерости в лідерів ОЗУ з недоторканістю та озброєними тітуханами.

Поступливість (навіть вдавана) в питаннях, що руйнують базові принципи існування держави, є основним джерелом анархії і тим основним фактором, який здатен зруйнувати державу.
Не варто заграватись в ці небезпечні ігри, щоб потім не виникло полум’я, яке вже не можливо погасити.