Про збори Національної гвардії

Ща я вам таку зраду розповім!

Товариш – ветеран 14-го, нацгвардієць, щойно приїхав зі зборів Національної гвардії. І поділився враженнями. Викладу за переліком.

1. Каже – сильно боявся, що збори зведуться до тотальної п’янки і типової армійської показухи. Ні фіга не так було. Видали всім форму – новеньку. Видали зброю. Гарно годували. Стосунки з командирами – цілком ділові. Іншими й бути не могли – там зібрався контингент: ветерани Слов’янська і Краматорська, “Донбас”, “Азов”, бат Кульчицького, тощо й тощо. Офіцери самі прихреніли від усвідомлення – КИМ їм доведеться командувати. Окремі совкові бронтозаври звісно були, але погоди не робили.

2. Думаєте, бійці зразу сіли на шиї командирам? Фіг! Всі збори щодня тривала ударна робота – тактичні навчання, спаювання бойових підрозділів, стрільби, тощо й тощо. Від рівня інструкторів мій товариш просто приторчав – ніколи в українських збройних силах такого не було. Люди навчали конкретним речам, зі знанням справи, і так, що вже потертим війною мужикам було справді цікаво. Один інструктор – багато років служив в армії Ізраїлю. Другий – стажувався в армії США. Третій – миротворець зі стажем. Тощо і тощо.

3. Чому навчали? По-перше – складанню двійок. При чому напарників не призначали, а казали “знайдіть собі напарника самі”. Друга, товариша – байдуже. Вся тактика будувалася від двійок з подальшим об’єднанням у більш крупні з’єднання. Напрямки – робота в полі, робота по озброєних групах, що проникли з-за кордону, взаємодія між собою, взаємодія з бронетехнікою. Окрема тема – відступ. Ніяких “розстрілюємо все до залізки – і тікати”. Одна група веде вогонь, друга прикриває, потім – міняються. Чому?

4. У нашій армії такого ще не було. Бійцям доводили, що дурний героїзм нікому на фіг не потрібний (!!!) Дослівно “життям ви можете ризикнути, якщо можете врятувати мільйон людей – все інше то дурниці”. Бійців навчали, що операція – це технологія. Відчули, що не можете подавити противника – не лізьте на рожно. Прибуде підкріплення. Вам накажуть відступити – і виманити противника на заздалегідь укріплену позицію.

Ви зрозуміли, про що я? У нас почали цінувати життя і здоров’я солдат!!! Прощавай, совок.

5. По закінченню зборів форму і спорядження бійці здали. Але! Кожен склав все своє майно в окремий баул, повісив на нього бірку і в такому вигляді здав на склад. І лежатиме воно там допоки бійця не викличуть знову. Зрозуміли? Приходиш, береш все своє…

Від себе. Що я почув? Резервісти Нацгвардії відпрацьовували дві речі – зачистку і опір ворожим групам, що проникли з-за бугра. Наприклад – коли Донбас буде звільнений і доведеться опиратися остатковим бандам сепарів і російським ДРГ різного розміру. Очевидно, робота резервістів тоді буде – забезпечення. Основну роботу тягнутимуть на собі контрачі та спецура МВС.

Я вже тисячу разів писав, під час звільнення Донбасу ЗСУ піде вперед, дійде до кордону, зариється і займе оборону. ВСЕ. Далі – по остаткових бандах, по окруженцях, по російських ДРГ працюватиме Національна гвардія. Частини МВС.

І бляха, вона готується це робити.

Все зрозуміло?

PS. Свого товариша я кілька разів перепитав, а про все це писати, мовляв, можна? Відповідь була: “Треба”.

Я розумію, що це тільки мені-порохоботу щастить на друзів, які потрапляють на от такі збори. Робіть висновки! Мабуть, зі мною треба дружити!  🙂