Санкції на часі. 29.11.2024
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 29.11.2024.
1. російські регіони, що займаються видобутком вугілля, зіштовхнулися з різким скороченням бюджетних доходів через кризу у вугільній галузі.
– Кемеровська область, яка забезпечує 60% видобутку кам’яного вугілля та 80% коксівного, зафіксувала обвал надходжень від податку на прибуток у 2,5 раза (на 59%).
– Загалом по країні податок на прибуток приніс на 357 млрд рублів менше, ніж минулого року.
– Головною причиною стало запровадження західних санкцій. На відміну від нафти та газу, вугілля потрапило під повне ембарго ЄС.
– Крім того, азійські країни, які активно купували російське вугілля раніше, скоротили імпорт. За перші сім місяців року експорт впав на 11,4%, до 112,6 млн тонн. Зменшення попиту призвело до зниження цін, а блокування платежів і відсутність імпортного обладнання ускладнили ситуацію.
– Половина російських вугільних компаній стала збитковою. Фінансовий результат галузі за січень–вересень 2024 року склав мінус 91,3 млрд рублів, тоді як за аналогічний період 2023 року прибуток становив 350 млрд рублів.
– Через зниження експорту та падіння виробництва видобуток кам’яного вугілля у вересні скоротився на 4,9%, бурого – на 4,7%.
– Державний аналітичний центр ТЕК попередив, що вся вугільна промисловість росії перебуває на межі банкрутства.
– Ця ситуація серйозно впливає на економіку регіонів, що залежать від вуглевидобутку, та створює загрозу для соціальної стабільності в цих областях.
2. росія відкладає висадку космонавтів на Місяць через фінансові проблеми.
– росія змушена відкласти пілотовані польоти на Місяць через нестачу фінансування для створення надважкої ракети-носія.
– Головна проблема – бюджетні обмеження, які впливають на реалізацію місячної програми.
– За планами, будівництво стартового комплексу для запуску надважкої ракети на космодромі «Східний» мало розпочатися у 2025 році. Його вартість оцінюється у 600 мільярдів рублів.
– Проте фінансування проєкту залишається під питанням, що загальмовує розробку ракети.
– Раніше в «Роскосмосі» прогнозували готовність до польотів на Місяць до 2030 року, але тепер строки перенесено на період 2031–2040 років. Водночас льотні випробування ракети можуть розпочатися не раніше 2033 року.
– Це свідчить про те, що росія відстає у змаганні за освоєння Місяця на фоні активної роботи інших космічних держав, таких як США та Китай.
3. У 2024 році кількість інцидентів із пасажирськими літаками російських авіакомпаній перевищила показники попередніх років, досягнувши рекорду за останні шість років.
– Станом на кінець листопада зареєстровано 208 випадків, що на 30% більше порівняно зі 161 інцидентом за той самий період 2023 року.
– З них мінімум у 90 випадках літаки змушені були повертатися до аеропорту вильоту або здійснювати екстрені посадки через технічні несправності, виявлені під час польоту.
– Статистика включає лише інциденти, що сталися після старту, коли літак був допущений до експлуатації та на борту перебували пасажири.
– Випадки несправностей на етапі передпольотної підготовки не враховувалися, хоча їх, ймовірно, значно більше.
– Найбільше зростання аварійності зафіксовано на літаках Superjet 100. У 2024 році ці судна були причетні до 56 інцидентів — стільки ж, скільки й літаки Boeing, яких у парку російських авіакомпаній удвічі більше (188 проти 93 за даними Росавіації).
– Деякі літаки зазнають поломок неодноразово за короткий період.
– Ці дані свідчать про критичний стан авіаційного парку росії та системи технічного обслуговування.
4. Китайські бренди домінують на російському авторинку.
– За підсумками 2024 року частка китайських марок на ринку нових автомобілів у росії стабілізувалася на рівні 68%.
– Водночас на російські бренди припадає лише 22% продажів. З огляду на доступність субсидій для китайських виробників, їхні моделі користуються значними ціновими перевагами, — знижки на окремі моделі сягають 1 млн рублів.
– На вторинному ринку лідирують японські, німецькі та південнокорейські авто, тоді як частка китайських становить лише 5%.
5. Китай ввів нові санкції на поставки техніки та хімії до росії.
– З 1 грудня в Китаї набуває чинності розширений список товарів подвійного призначення, що підлягають експортному контролю. У список потрапить IT-обладнання, зокрема сервери та комплектуючі, а також аргон для зварювання.
– Відвантаження здійснюються лише на обсяги, погоджені та оплачені раніше, нові контракти поки не укладаються.
– З китайських компаній, що експортуватимуть продукцію до росії, стягуватимуть податок у розмірі 25%.
– Експортний контроль також поширюється на всі поставки через треті країни.
– Нові правила можуть свідчити про те, що США змогли вплинути на Китай, ускладнивши експорт до росії важливої продукції.
6. росія продовжує імпорт критичних верстатів для виробництва військової техніки попри санкції.
– Гідроабразивні верстати, важливі для виготовлення броні, потрапляють у росію через треті країни, зокрема Туреччину, Китай, Гонконг, ОАЕ та Мальдіви.
– Ці верстати використовують для високоточної обробки металів, що критично важливо для оборонної промисловості.
– Наприклад, американський верстат Omax постачався через гонконзьку компанію Yinuo Supply Chain Management, тоді як еміратська Gartech FZE передала деталі російським виробникам абразивних матеріалів.
– Китайська компанія Huizhou Speed Waterjet Technology забезпечувала комплектуючі для російських наукових установ, включно з тими, що працюють на «Росатом».
– Німецькі та польські правоохоронці підтверджують, що у 2023–2024 роках сотні верстатів і деталей подібного призначення потрапляли до росії, навіть попри посилені санкції.
– Це включає як обладнання для виробництва броні, так і верстати для боєприпасів і снайперських гвинтівок.
– Подібна діяльність вказує на ефективні схеми обходу обмежень, які створюють серйозний виклик для контролю за санкціями.
– Аналітики попереджають, що такі постачання посилюють здатність росії підтримувати військове виробництво, що може ускладнити міжнародний тиск на країну.
7. Російські НПЗ збільшили переробку нафти у листопаді.
– Обсяг перероблення нафтової сировини на російських НПЗ за підсумками листопада зросте на 5,6% у добовому вираженні щодо жовтня – до 22,1 млн т.
– Обсяг перероблення поступово збільшувався протягом листопада, і поточне завантаження НПЗ вище за показники початку місяця на 55,2 тис. т на добу (+7,9%).
– Зниження потужностей первинної переробки, що вибувають, у листопаді до жовтня становить 66,4 тис. т на добу, за розрахунком Reuters.
8. Дмитро Медведєв купив нову яхту у Великій Британії через підставний фонд.
– Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки рф та голова «Єдиної Росії», поповнив свою флотилію новою яхтою з Великої Британії попри власні заяви про ворожість цієї країни.
– Вартість судна Hurry Up, побудованого у 2024 році на верфі Princess Yachts у Плімуті, становить $4,3 млн. Яхту ввезли до росії через кілька місяців після придбання.
– Посередником виступила компанія «Маринпоїнт», а отримувачем значиться Фонд підтримки національних морських програм, пов’язаний із однокурсником Медведєва.
– Медведєв, який неодноразово погрожував Великій Британії ядерними ударами та називав її «ворогом», продовжує закуповувати активи у цій країні.
– Hurry Up стала четвертим судном у його флотилії.
– Нове розслідування The Insider лише підтверджує, як представники російської влади ведуть подвійні стандарти, одночасно погрожуючи Заходу та скуповуючи там елітні активи.
9. Оманський фонд викупив частку російської компанії в алмазному бізнесі Анголи.
– Оманський державний фонд Maaden International Investment придбав 41% акцій російської компанії «Алроса» у спільному алмазодобувному підприємстві Catoca в Анголі.
– Міністр мінеральних ресурсів Анголи Диамантино Азеведо назвав «Алросу» «токсичним партнером» через неможливість здійснювати валютні операції, включно з виплатою дивідендів ($185 млн) та закупівлею обладнання.
– Ця угода підкреслює, як санкції ускладнюють російські інвестиції у стратегічно важливі галузі та змушують партнерів шукати стабільніші рішення.
