Санкції на часі. 01.10.2024
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 01.10.2024.
1. російський уряд збільшить витрати на утримання путіна на 25%.
– У 2025 році витрати на утримання путіна та його апарату збільшаться більш ніж на чверть, випливає з проєкту російського держбюджету.
– Так, згідно з документом, витрати за статтею «Президент росії та його адміністрація» зростуть до 30,9 млрд рублів, що на 25,6% більше, ніж у поточному році.
– Основним чинником збільшення видатків стане підвищення заробітних плат як для самого путіна, так і для працівників кремля.
– Фонд оплати праці адміністрації президента, в якій працюють близько 1,5-2 тисяч осіб, 2025-го зросте з 18 до 21 млрд рублів.
2. росіянам збільшать тарифи ЖКГ удвічі більше, ніж планувалося рік тому..
– Внесений у Думу разом із проєктом закону про бюджет прогноз соціально-економічного розвитку передбачає різке підвищення тарифів ЖКГ.
– З 1 липня електроенергія подорожчає на 12,6%, газ – на 10,3%, а сукупний платіж за комунальні послуги буде «проіндексовано» на 11,9%.
– З нового року на 11,6% також збільшаться тарифи на залізничні пасажирські перевезення.
– Закон про бюджет на 2024-2026 роки передбачав наступного року індексацію на 5,7%.
– Тарифи на комуналку для народу зростуть удвічі більше, ніж планувалося рік тому.
– Проте тоді передбачалося з наступного року почати скорочення військових витрат. Однак замість зниження з 10,8 до 8,5 трлн руб. вони зростають на 2, трлн руб. до 13,5 трильйона, або з 5,5% до 6,3% ВВП. Це майже третина (32,5%) усіх видатків бюджету.
– Ймовірно, до цього додасться збільшення видатків цього року: законопроєкт передбачає помітно більші витрати та дефіцит бюджету, ніж згадувалося: дефіцит – 3,3 трлн руб., а витрати – 39,4 трлн (спочатку передбачалося 36,7 трлн руб. вони поступово зросли до 38 трлн).
– Все це разом створює новий інфляційний шок. Бюджет зверстаний, виходячи з інфляції наступного року 4,5%, тож зростання цін стане ще одним платежем за війну для всього населення.
3. Щоб поповнити бюджет, уряд росії помітно збільшив плани зі збору штрафів із громадян та бізнесу.
– Згідно з проєктом федерального бюджету, у період з 2025 по 2027 роки російський державний бюджет розраховує отримати близько 600 млрд рублів за рахунок штрафів, санкцій та відшкодування збитків, а також конфіскацію майна у російських громадян.
– У довоєнному 2021 році за рахунок штрафів, санкцій та відшкодування збитків російська влада мала намір зібрати лише 81 млрд рублів.
– При цьому передбачалося, що план триматиметься біля цієї позначки наступних три роки (83-85 млрд рублів у 2022-2024 роках).
4. Угорський «ОТП банк» повертає частину платежів російських клієнтів до Євросоюзу у євро.
– Перекази відхиляє головний банк в Угорщині, котрий виступає кореспондентом російської «дочки» з платежів у європейській валюті.
– Причиною може бути різке перетікання юросіб у «ОТП банк» з Райффайзенбанку, який з 2 вересня припинив перекази у валюті для більшості клієнтів.
– Збільшення обсягу операцій з росії приверне увагу європейських регуляторів, що призведе до додаткових перевірок для банка.
5. Банки Китаю стали відмовлятися від роботи з продавцями на російських маркетплейсах.
– Китайські банки почали частіше відмовляти у проведенні платежів клієнтам, які закуповують у Китаї товари для російських маркетплейсів.
– У січні–серпні 2024 року на Китай припало 51,1% усіх транскордонних платежів, які здійснили продавці російських онлайн-магазинів. Це на 16,7 % менше, ніж за той же період минулого року.
– Спочатку китайські банки ускладнили платежі з росії за електроніку, проте потім це поширилося на інші групи товарів. Зараз стало складно провести транскордонні розрахунки для закупівлі в Китаї товарів повсякденного попиту, включаючи одяг і продукти харчування.
– Водночас частка Туреччини у транскордонних платежах продавців у січні–серпні 2024 року особливо не змінилася: 6,7% проти 6,2% за аналогічний період 2023-го. При цьому турецькі банки, як і китайські фінансові установи, побоюючись вторинних санкцій Заходу, найчастіше відмовляють у проведенні платежів.
– На цьому фоні в загальному обсязі транскордонних платежів продавців російських маркетплейсів майже втричі зросла частка Білорусі, вчетверо — Вірменії, у п’ять разів — Киргизстану.
6. У росії погодилися отримувати оплату пакистанськими мандаринами на тлі труднощів із платежами.
– Компанії з росії та Пакистану запустили механізм бартерної торгівлі. росія намагається знайти альтернативні способи оплати імпорту та отримання грошей за експорт на тлі зростаючого тиску США на банки в країнах, які торгують із росією.
– російська компанія Астарта-Агротрейдинг експортуватиме нут і сочевицю в обмін на мандарини та рис від пакистанської Meskay + Femtee Trading Company.
– У рамках угоди російська компанія поставить 20 000 тонн нуту, тоді як пакистанська – 20 000 тонн рису, йдеться в угоді. У рамках ще одного контракту російська сторона поставить 15 000 тонн нуту та 10 000 тонн сочевиці в обмін на 15 000 тонн мандаринів та 10 000 тонн картоплі.
– Бартерні схеми торгівлі, за яких не використовуються грошові перекази та банківські платежі, допомагають компаніям уникати зайвої уваги з боку західних контролерів, які відстежують дотримання санкцій.
7. росія розширює співпрацю з Іраном.
– Прем’єр-міністр росії Михайло Мішустін прибув до Тегерана 30 вересня, щоб зустрітися з різними офіційними особами Ірану та висвітлити російсько-іранську економічну співпрацю.
– Мішустін зустрівся з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном і заявив, що очікує, що росія та Іран підпишуть передбачувану всеосяжну угоду про стратегічну співпрацю на майбутньому саміті БРІКС у Казані, Республіка Татарстан, 22-24 жовтня.
– Мішустін також зустрівся з першим віце-президентом Ірану Мохаммадом Резою Арефом, щоб обговорити можливості для російських інвестицій у «різні галузі» в Ірані, зустрівся з міністром нафти Ірану Мохсеном Пакнеджадом .
– Особливу увагу буде приділено спільним проєктам у сферах транспорту, енергетики, промисловості, сільського господарства.
– Посол Ірану в росії Казем Джалалі повідомив, що під час візиту Мішустіна в Іран особлива увага буде спрямована на розвиток торгово-економічних зв’язків між двома країнами як необхідну складову загальної активізації російсько-іранських відносин.
8. США стурбовані тим, що росія постачає ракети єменським хуситам.
– США стурбовані тим, що росія може постачати ракети хуситам в Ємені, заявив спеціальний посланник США з питань Ємену Тім Лендеркінг у телефонному інтерв’ю Bloomberg.
– Це може розпалити подальші заворушення на Близькому Сході через посилення однієї з груп бойовиків, які борються з Ізраїлем.
– росія веде переговори про постачання хуситам сучасних протикорабельних ракет «Яхонт». Російські представники та хусити провели щонайменше дві зустрічі в Тегерані цього року, і плануються подальші переговори.
– П-800 Яхонт — надзвукова протикорабельна ракета з дальністю польоту 300 кілометрів (186 миль).
– Доступ до зброї значно збільшить здатність хуситів загрожувати військовим кораблям США та їхніх союзників, які патрулюють територію, і водночас дозволить групі вести вогонь по наземних цілях у Саудівській Аравії.
– Хусити, одна з мережі ісламістських бойових організацій, яка підтримує Іран, почали атакувати судноплавство в Червоному морі наприкінці 2023 року у відповідь на війну Ізраїлю проти ХАМАС у Газі.
9. Казахстан хоче збільшити експорт газу до КНР, щоб зберегти позиції на ринку та підтримати конкуренцію з росією та Туркменістаном.
– QazaqGaz навіть планує прокласти додатковий газопровід для нарощування постачання.
– Казахстан та КНР ведуть переговори про збільшення експорту газу. За китайський газовий ринок найближчим часом конкуруватимуть Казахстан, росія та Туркменістан.
– рф помітно збільшила постачання газу до Китаю після початку війни в Україні, оскільки втратила ринки збуту в Європі. На цьому тлі Казахстан стає ключовим альтернативним постачальником.
– Попит на газ у Китаї продовжує зростати з кожним днем. Тому Казахстан сподівається домовитися з китайською стороною про значне збільшення обсягів експорту.
– Крім КНР, QazaqGaz розглядає можливість нових поставок до інших країн — насамперед до Узбекистану.
– Казахстан прагне наростити виробництво газу, щоб задовольнити внутрішній попит та збільшити експортний виторг. Зараз країна відправляє до Китаю близько чотирьох мільярдів кубометрів газу на рік за власного споживання 21 млрд кубометрів.
– Також QazaqGaz планує побудувати другий трубопровід уздовж сполучення Бейнеу-Бозой-Шимкент, який буде входити в більшу трубу до Китаю.
– Останній зараз працює приблизно на 70% потужностей, залишаючи певний простір для додаткових поставок.
