Позиція «Європейської Солідарності» щодо ратифікації Римського статуту
Радіо Свобода: 21 серпня Рада ратифікувала Римський статут
«Європейська Солідарність» підтримує ратифікацію Римського статуту, оскільки це є одним із зобов’язань, які Україна взяла після підписання п’ятим Президентом Петром Порошенком Угоди про асоціацію.
Разом із тим першим пріоритетом для держави під час повномасштабної війни є захист і мотивація військових. Тому ми вважаємо норму в урядовому документі, що ратифікація Римського статуту має відбутися після завершення воєнного стану, надзвичайно важливою. «Європейська Солідарність» вважає помилковою сьогоднішню ратифікацію без ретельної експертизи наслідків, які може потягнути за собою це рішення.
Українські воїни заслуговують чесного захисту і роз’яснення, а «Європейська Солідарність» дослухається до думки війська. Саме тому ми пропонували ратифікувати Статут після скасування дії воєнного стану. При цьому варто зазначити, що в Угоді про асоціацію немає чітких часових термінів щодо ратифікації.
Очевидно, ратифікація цього документу створить можливості для зловживань з боку росії, її явних та прихованих союзників, які сфабрикують безліч фейкових справ проти українського військового керівництва. У російського режиму – великі гроші, довгі руки і розгалужена агентура. Країна-агресор володіє технологіями фабрикування справ, впливу на громадську думку, а відтак і опосередкованим впливом на рішення судів.
Ми переконані, що забезпечення, фінансування, боєздатність і захист наших Сил оборони є ключовим мірилом для будь-якого рішення всіх державних органів під час війни.
Вважаємо, що сьогодні органи влади не повинні вчиняти кроків, спрямованих на демотивацію військових. Навіть побоювання, що українських військових можуть видавати на вимогу Міжнародного кримінального суду, демотивують наших захисників. Поспішні, непродумані кроки наражають на додаткову небезпеку тих, хто й так кожного дня ризикує життями за Україну.
Ратифікація Римського статуту вимагала широкої громадської дискусії і комунікаційної кампанії, яка була провалена владою. Чимало військових наголошували, що таке рішення в період активних бойових дій є поспішним, проводячи аналогії зі США та Ізраїлем, які Римський статут досі не ратифікували.
Виходячи з інтересів українських військовослужбовців, захищаючи наших захисників від непродуманих дій політиків, ми закликали відтермінувати ратифікацію цього документу до закінчення воєнного стану, в тому числі враховуючи хорватський, ізраїльський та американський досвід.
Влада поспішає винести на ратифікацію Римський статут, наполягаючи, що це є «нашим зобов’язанням перед Європою».
Згідно зі ст. 8 Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС, “Сторони співробітничають з метою зміцнення миру та міжнародного правосуддя шляхом ратифікації та імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) 1998 року та пов’язаних з ним документів”.
Україною вже зроблено суттєві кроки для відповідної гармонізації національного законодавства з європейським.
У 2016 році було внесено зміни до ст. 124 Конституції України, яка тепер передбачає, що «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду».
Україна вже двічі визнавала юрисдикцію МКС заявами МЗС України, поданими 17 квітня 2014 р. щодо справ Майдану і 8 вересня 2015 р. щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених на території України.
Але якраз у цьому є принципова відмінність у підходах. За Президента Порошенка держава Україна наполягала на захисті своїх громадян, воїнів, а влада Зеленського думає лише про «галочку» в списку зобов’язань і схвальні відосікі.
Заяви 2014 і 2015 років мали чітку прив’язку до злочинів режиму януковича і російського керівництва та терористів «днр» і «лнр», відповідно.
До речі, заява МЗС 8 вересня 2015 щодо злочинів рф і її маріонеток чинна досьогодні. Тому МКС цілком може розглядати ці злочини; і ордери МКС на арешт путіна та його поплічників цілком лягають у цю логіку.
Натомість у випадку беззастережної ратифікації Римського статуту Україною росія може, використовуючи свою агентуру та агентів впливу, задіяти громадські організації інших країн, щоб подати скарги на Україну. Зважаючи на наявний досвід (зокрема, відому справу Віталія Марківа), росія точно це робитиме.
Доволі негативне ставлення до МКС з боку Сполучених Штатів Америки. Конгрес США навіть прийняв Закон про захист американських військовослужбовців, також було укладено кілька двосторонніх угод, які по суті забороняють передачу американських військових Міжнародному кримінальному суду.
Після того як у травні 2024 р. прокурор МКС вимагав видати ордер на арешт Бенджаміна Нетаньяху, відносини МКС і Ізраїлю також доволі напружені.
Зважаючи на ці ризики, найголовніше – це почути думку українських військових.
Саме їх влада має доказово переконати, що буде спроможна їх захистити.
Розглядати ратифікацію Римського статуту можна лише після змістовної дискусії за безпосередньої участі українських військових.
Наслідком такої дискусії має стати формулювання застережень України, з якими вона ратифікує Римський статут. За зразком позиції 2014 і 2015 років: виведення з-під російських маніпуляцій українських військових, їх безумовний захист. Спрямування дії Статуту на справжніх військових злочинців – російських загарбників.
А щодо виконання зобов’язань перед Європою, то в Україні непочатий край роботи по інших питаннях. Верховенству права, плюралістичній демократії і свободі слова, прозорості, відповідальності влади для боротьби з корупцією. Виконавши ці вимоги, буде легше вести діалог і про Римський статут.
ВР ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду та поправки до нього. Ратифікацію підтримав 281 депутат.
Це дійсно одне з євроінтеграційних зобовʼязань. Але владою повністю провалена комунікаційна кампанія, особливо серед військових, які не отримали чітких відповідей щодо захисту.
Ратифікація дозволить Україні:
• брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС;
• висувати свого кандидата на посаду судді;
• затверджувати розподіл бюджету МКС з метою забезпечення належного розслідування російських злочинів в Україні;
• брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема прокурора МКС), впливати на розробку змін до Римського статуту, що є ключовим для нас у питанні захисту наших військових.
Україна ратифікувала Римський статут із окремою заявою, згідно з якою протягом 7 років після набрання чинності “Україна не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду стосовно її громадян щодо вчинення злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту”.
Зважаючи на те, що Україна вже зараз надала МКС право розслідувати злочини, вчинені на її території, прокурори МКС вже можуть проводити розслідування, але є норма відтермінування інших дій МКС, зокрема щодо вручення ордерів і переслідувань громадян України.
Україна планує долучитися до оновленої версії статуту МКС, що включає також статтю 8bis, яка з’явилась у результаті так званих Кампальських поправок 2010 року і передбачає відповідальність за злочин агресії.
Утім ратифікація діє ретроспективно (тобто не має зворотної сили) і не поширюється на країни, які не ратифікували Кампальських поправок (у тому числі Росію, що не є членом МКС). Через це для притягнення керівництва РФ до відповідальності за агресію 2022 року Україна продовжить працювати над створенням спецтрибуналу.
Римський статут – це міжнародний договір, згідно з яким у 1998 році було засновано Міжнародний кримінальний суд.
Римський статут МКС на сьогодні ратифікували 124 держави. Не підписали і не ратифікували статут Китай, Індія, Білорусь, Туреччина, Казахстан. Росія, як і США, підписувала статут, але згодом відкликала свій підпис. Ізраїль також не ратифікував Римський статут. І це один з аргументів тих, хто був проти ратифікації Україною статуту під час активних бойових дій.
МКС видав вже шість ордерів на арешт через російську агресію, зокрема Володимира Путіна, армійської верхівки: Сергія Шойгу, Валерія Герасимова та інших генералів.
Україна підписала Римський статут у 2000 році. У 2014- 2015 роках ВР України направила 2 листи до МКС щодо розслідування вбивств на Майдані та злочинів російської агресії з початку війни 2014 року.
Але через побоювання, що МКС може притягати до відповідальності громадян України в умовах війни, точиться дискусія щодо часу ратифікації.
Україна вже дала Міжнародному кримінальному суду право розслідувати злочини на своїй території, тобто фактично визнала його юрисдикцію. Статут надає право Суду розглядати такі міжнародні злочини:
• геноцид;
• злочини проти людяності;
• воєнні злочини;
• злочини агресії.
Світова спільнота обговорює й поправку до статуту про виокремлення п’ятого міжнародного злочину – екоциду.
До Міжнародного кримінального суду можуть звертатись:
• Держави-учасниці;
• Інші держави шляхом визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо конкретної ситуації через подання односторонньої заяви;
• Рада Безпеки ООН;
• Прокурор Міжнародного кримінального суду.
Наразі для того, щоб МКС міг розглядати злочин агресії, обидві сторони конфлікту мають бути учасницями Римського статуту. Тому в рамках МКС росію неможливо притягти до відповідальності за злочин агресії та початок вторгнення. Варто скасувати цю норму та дати суду можливість розслідувати цей злочин на таких самих засадах, що й інші. Асамблея країн-учасниць має зібратися та розглянути це питання у 2024 році.
Водночас зміни до Римського статуту не вплинуть на справу України в суді, адже поправки не стосуються подій, що сталися до цього.
