Санкції на часі. 16.08.2024
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 16.08.2024.
1. Російський центробанк зафіксував дефіцит доларів і євро в росії.
– Згідно зі статистикою центробанку рф, у другому кварталі в «недружніх» валютах було сплачено лише 17,6% російського експорту — майже вдвічі менше, ніж у квітні–липні минулого року (32,3%) і в 5 разів менше, ніж до війни (84,6%) % у 2021 році).
– У червні частка доларів і євро в експортному виторгу впала ще нижче — до 15,6%, а їхнього припливу не вистачило, щоб покрити всі витрати на закупівлю імпорту за «недружні» валюти (його частка склала 22,4% за другий квартал і 21 % у червні).
– У результаті торгове сальдо в доларах та євро стало дефіцитним — на $0,4 млрд.
– Дефіцит доларів та євро у зовнішній торгівлі фіксується другий місяць поспіль, причому його розмір наростає: у травні це було $0,2 млрд.
– Проблеми у розрахунках валютами недружніх країн у російських учасників зовнішньоекономічної діяльності посилюються – ризик вторинних санкцій все частіше змушує іноземні банки відмовлятися від обробки операцій.
– В результаті росія вимушено переходить до «юаневої» зони: частка китайської валюти в оплаті експорту в другому кварталі досягла 42,4%. Залишок припав на рублі, частка яких у розрахунках тримається близько 40% майже рік.
2. Росіянам різко піднімуть ціни на китайські авто через проблеми з платежами.
– Ціни на китайські автомобілі в росії зростуть на 10% у вересні через проблеми з переказом коштів у Китай. Платежі йдуть до Китаю півтора-два місяці, а деякі повертаються назад, що різко збільшує собівартість доставки.
– Також негативний вплив на дилерів мало підвищення облікової ставки Центробанку до 18%, оскільки воно спричинило збільшення ставок за комерційними кредитами до 26–30%. За такої вартості грошей бізнес втрачає по 2% на місяць, не маючи жодної віддачі. З урахуванням двомісячного підвисання оборотних коштів продавці автомобілів втратили приблизно 8% вкладень.
– Проблеми з оплатою постачання автомобілів з Китаю вже призвели до зростання цін в росії на нові машини в межах 5%.
3. Постачання західних процесорів до росії різко скоротилися.
– Офіційне постачання іноземних процесорів до росії різко скоротилося на початку 2024 року.
– З січня до квітня в країну було ввезено 20 тис. процесорів Intel проти 289 тис. за аналогічний період минулого року.
– Така ж ситуація спостерігається і з поставками процесорів американської AMD — лише за чотири місяці поточного року їх було поставлено 17 тис. Скорочення рік до року становило 258%.
– Різке зниження імпорту процесорів пов’язане з тим, що для виробників російського обладнання стало менш доступним фінансування та ускладнилися ланцюжки оплати, тому вони знизили закупівлю компонентів.
– На початку 2024 року китайські банки через загрози вторинних санкцій з боку США почали блокувати оплату від російських компаній за електронні компоненти.
– В результаті російським виробникам електроніки довелося проводити оплату до Китаю за допомогою посередників.
– Також скорочення імпорту може бути пов’язане з тим, що російські компанії з 2022 року скуповували на ринках третіх країн процесори і ввозили їх до росії, через що у них утворився чималий запас компонентів.
4. Великі банки США блокують рахунки росіянам під час використання їх карток у росії.
– Американські кредитні організації стежать за діями клієнта та повністю обмежують доступ до картки, якщо помічають активність із російською IP-адресою.
5. У Швейцарії заморожено 1,3 млрд швейцарських франків, які належать сенатору Ради Федерації, мільярдеру Сулейману Керімову.
– Державний секретаріат з економічних питань при Мінекономіки Швейцарії (SECO) заблокував у зв’язку з діями органів Федеральної прокуратури цієї країни 1,3 млрд. швейцарських франків «на попередній основі».
– У листопаді 2023 року, отримавши сигнал від SECO, Федеральна прокуратура порушила кримінальну справу стосовно чотирьох осіб, нібито пов’язаних із Сулейманом Керімовим.
– Вони всі підозрюються у порушенні швейцарського Закону про ембарго, тобто в обході накладених на Керімова санкцій, а також відмиванні (легалізації) грошей.
– У рамках розслідування було проведено вісім обшуків у кантонах Люцерн, Цуг та Нідвальден. Арештів не було. Раніше Керімов потрапив під західні санкції.
6. Байден «відкритий» для відправлення крилатих ракет великої дальності в Україну.
– Пентагон вже працює над рішеннями, які дозволять Україні запускати ці озброєння з бойових літаків.
– Адміністрація Байдена «відкрита» для відправлення крилатих ракет великої дальності в Україну — цей крок дасть літакам F-16 більше бойової потужності, оскільки дозволить набрати обертів у боротьбі з росією.
– Остаточне рішення про відправку ракет ще не ухвалено, але, за словами одного з чиновників адміністрації Байдена, адміністрація зараз опрацьовує складні деталі. Ці питання включають у себе перевірку передачі чутливих технологій і забезпечення того, щоб українські літаки могли запускати ракету вагою 2400 фунтів, яка несе боєголовку вагою 1000 фунтів.
– Ракети повітряного базування дадуть українським ВПС можливість, яку мають лише деякі інші країни: запускати крилаті ракети на відстань понад 200 миль (понад 320 кілометрів) з американського винищувача четвертого покоління.
– JASSM, розроблена компанією Lockheed Martin, була вперше застосована на початку 2000-х років, використовувалася США в бойових діях вкрай рідко і була передана лише кільком близьким союзникам.
– Польща, Австралія та Фінляндія вже мають цю зброю (ракети JASSM), а Японія та Нідерланди в липні підписали угоди про купівлю ракет, постачання яких очікується в найближчі роки. Німеччина, Греція, Румунія та Данія також ведуть переговори про купівлю ракет.
– JASSM дадуть Україні значне збільшення в далекобійності, оскільки F-16, подаровані цього літа європейськими країнами, навряд чи літатимуть близько до російських кордонів.
7. Федеральна рада Швейцарії запровадила санкції проти 27 громадян білорусі, причетних до репресій проти демократичних активістів, а також пропагандистів і бізнесменів, пов’язаних із режимом диктатора Олександра Лукашенка.
– Санкції Швейцарії здебільшого стосуються працівників і керівників колоній, де утримували білоруських активістів, а також суддів і топпосадовців МВС білорусі.
– Під санкції потрапили також пропагандисти, зокрема гендиректорка БЕЛТА Ірина Акулович, головред “Беларусь сегодня” Дмитро Жук і кореспондент ОНТ Алексєй Кряквін. Також Швейцарія запровадила санкції проти бізнесмена Віктора Шевцова, близького до Лукашенка.
– Зазначається, що санкції передбачають блокування активів, заборону оформлення кредитів і великих вкладів у Швейцарії, туристичні поїздки, авіаперельоти та інші обмеження.
8. Найбільша у світі нафтосервісна компанія розширює діяльність в росії після відходу основних західних конкурентів через війну в Україні.
– SLB, компанія з Х’юстона, раніше відома як Schlumberger, у липні 2023 року публічно зобов’язалася припинити «постачання продукції та технологій до росії» зі своїх глобальних об’єктів.
– Проте документи показують, що компанія продовжувала імпортувати матеріали з інших джерел, поставивши обладнання на суму $17,5 млн. у період із серпня по грудень 2023 року — останню дату доступних даних. Викриття відбуваються в момент, коли SLB чинить опір тиску з боку правозахисних груп та українського уряду, які стверджують, що її робота в росії допомагає отримувати мільярди доларів нафтових доходів для підтримки військових дій Кремля.
– Два найбільші американські конкуренти SLB у нафтосервісному секторі, Baker Hughes і Halliburton, пішли з росії після початку повномасштабного конфлікту.
– На відміну від них SLB заявила, що не планує йти.
– Компанія побудувала великий бізнес у росії після розпаду Радянського Союзу. За даними американських регулюючих органів, на кінець 2023 року компанія зберігала в країні чисті активи на суму $600 млн.
– Деякі з товарів, що імпортуються SLB до росії, належать до типів продукції, що викликають побоювання в урядів інших країн. Устаткування на $3,3 млн, поставлене з липня, відноситься до категорій, які можуть підлягати контролю у разі експорту з ЄС до росії.
– SLB постачає обладнання найбільшим російським нафтовим компаніям, включаючи “Лукойл”.
– Виторг основного російського підрозділу SLB в 2023 році зріс на 527 млн руб. до 27,3 млрд руб. ($307 млн) порівняно з роком раніше.
– Документи показують, що у грудні російський бізнес SLB підписав контракт із Всеросійським науково-дослідним геологічним нафтовим інститутом.
– Компанія зобов’язується допомогти у будівництві моделей родовищ нафти та газу, які можуть бути використані для розробки проектів.
– Технології та досвід SLB відіграють важливу роль у тому, щоб російські оператори могли розробляти нафтогазові проекти з меншими витратами та ризиками.
9. Європа продовжує знижувати імпорт зрідженого природного газу, у липні він упав на 26% до 6,34 млн. тонн. Це мінімальний рівень із вересня 2021 року, підрахували експерти Форуму країн-експортерів газу (ФСЕГ).
– У той же час зростають постачання трубопровідного газу на європейський ринок, при цьому основним драйвером є газ із росії, Норвегії та Азребайджану.
– У січні-липні Європа імпортувала 93 млрд. куб. м газу трубопровідними маршрутами, тобто на 5% більше, ніж у січні-липні 2023 року.
– Вважається, що трубопровідний газ цього року виграє конкуренцію із ЗПГ з кількох причин, серед яких налагоджена інфраструктура, відсутність боротьби за партії з покупцями в Азії, позапланові та планові зупинки заводів ЗПГ, а також стабільні ціни.
10. Казахстан повертається обличчям до путіна: країна відмовилася дотримуватися санкцій проти росії.
– За словами віце-прем’єр-міністра Казахстану, міністра торгівлі та інтеграції, країна не буде сліпо слідувати санкціям, якщо вони зачіпають національні компанії, які є основними роботодавцями у своїх регіонах.
– Це різка зміна риторики, яка відображає маневри Казахстану – найбільшої у світі країни, що не має виходу до моря, – у пошуках доступу до світових ринків для експорту сировинних товарів і сільськогосподарської продукції.
– Повідомляється, що виклики лише посилюються, оскільки сусідні економіки росії та Ірану стають найбільш санкціонованими у світі, а Казахстан перебуває під пильною увагою Заходу за сприяння у постачанні товарів, щодо яких діють обмеження.
– Натякнувши, що дотримання вимог Казахстану може мати винятки, високопосадовець чітко дав зрозуміти, що країна все одно продовжуватиме дотримуватись правил, оскільки «не витримає» санкцій.
11. У Литві оштрафували ще одну компанію-порушницю антиросійських санкцій.
– Литовська митниця оштрафувала на 1,27 мільйона євро за порушення міжнародних санкцій компанію, що імпортує до Литви вугілля та каучук із росії. Назву компанії не розголошують.
– Генеральна прокурорка Литви Ніда Грюнскене нещодавно заявила, що зараз ведеться понад 50 досудових розслідувань щодо спроб порушення міжнародних санкцій проти росії та білорусі.
