путіну піднесли зниження постачань до армії окупантів як успіх російського ВПК
Олександр Коваленко / Обозреватель
Якось неприпустимо пройшла повз цікава та інформативна заява від голови держкорпорації “Ростех” Сергія Чемезова під час його зустрічі з Путіним, а саме, що російський військово-промисловий комплекс нібито наростив виробництво танків, ББМ, авіації та артилерії. Причому з доповіддю за 2023 рік Чемезов дивним чином пішов до Путіна не протягом першого кварталу 2024 року, а у другому півріччі. Що ж, розберімося докладно.
Казки про САУ
Дослівно з доповіді Чемезова Путіну, порівняно з 2022 роком вдалося:
– обсяги виробництва та капітального ремонту легкоброньованої техніки на заводах збільшились у 3 рази, танків – у 3,5 рази;
– випуск пострілів для танків та бойових машин піхоти зріс майже у 9 разів;
– обсяги виробництва самохідної артилерії збільшились у 10 (!) разів.
Коли я прочитав про САУ, то мало не подавився соком тамаринду, запиваючи кускус. Обсяги виробництва самохідної артилерії збільшились у 10 разів? Серйозно?
На сьогодні єдина САУ, яку виробляє Росія, – це 2С19 МСТА-С. Хтось може вигукнути: та як же, є ще 2С35 “Коаліція” та 2С43 “Мальва”. Так, є 2С35, яка являє собою не більш ніж модернізацією 2С19, випущена в кількості 3 батарей (12 одиниць) за 12 років. І що, одну САУ на рік можна назвати виробництвом?
Що найцікавіше, потужності заводу “Уралтрансмаш”, який і виробляє 2С19 та 2С35, у період СРСР були розраховані на першому етапі на виробництво до дивізіону МСТА-С на рік – 18 одиниць, а потім – більше дивізіону. За часів появи такого утворення як Російська Федерація показник ненадовго був виведений на рівень 24-36 САУ на рік. Потім, у 2000-х, спад, і після 2010-х “Уралтрансмаш” займався виключно модернізацією того, що вже було в строю або на зберіганні.
Про показники виробництва з нуля свідчить хоча б той факт, що АТ “Уральський завод транспортного машинобудування” у 2014 році зазнав збитків через зрив постачання до Іраку 152-мм САУ 2С19 “МСТА-С”.
На сьогодні максимальний показник виробництва МСТА-С з нуля на “Уралтрансмаші” – не більше трьох батарей на рік, або 12 одиниць. З урахуванням того, що виробництва з нуля на підприємстві в період з 2012 по 2022 рік не було, а тільки в другій половині 2022-го його спробували запустити, то так, порівняно з 2022-м приріст виробництва й справді зріс у 10 разів.
Виробництво ж 2С43 “Мальва” – набагато більш спрощений процес, ніж МСТА-С або “Коаліції”, тому порівняно з більш складними САУ й справді могли на підприємстві підвищити виробництво з нуля.
Але якщо не говорити про це “з нуля”, то нагадаю, що на Росії люблять називати “виробництвом” те, що є відновленням (зняттям з консервації радянської техніки), модернізацією (покращенням радянської техніки), а іноді примудряються до “виробництва” відносити навіть ремонт пошкодженої у зоні бойових дій техніки.
Наприклад, взяли транспортний тягач МТ-ЛБ і поставили на нього 100-мм протитанкову зброю МТ-12 “Рапіра”. Власне, що заважає російським “зброярам” занести цей гомункулус до категорії САУ? Зовсім нічого, адже здорового глузду та самоповаги у них у генетичному коді немає від народження.
Якщо ж розглядати не лише категорію самохідної артилерії (САУ), а й буксировану, слід звернути увагу на те, що зараз масштаби повернення радянської арти як ніколи великі. І якщо порівнювати темпи виробництва в місяць САУ з нуля та відновлення буксируваних гаубиць зі складів, то різниця не в десятки, а в сотні разів!
Танки
Сергій Чемезов у своїй доповіді Путіну наголосив на тому, за що його цілком можна заарештувати в РФ за статтею про дискредитацію російської армії. А саме, обсяги виробництва та капітального ремонту на заводах нібито збільшилися для танків у 3,5 рази порівняно з 2022 роком.
А тепер, увага, заява Дмитра Медведєва від 23 березня 2023 року: “Одних танків цього року ми зробимо 1500 штук”.
У 2023 році я також розбирав цю заяву Медведєва і зазначав, що неважливо, скільки випив Анатолійович перед тим, як таке сказати, але це повністю відповідає реальності, оскільки ВПК Росії порівняно з 2022 роком у 2023 зміг наростити темпи відновлення (саме відновлення, а не виробництва!) у 5 разів. До початку повномасштабної війни з Україною середній показник відновлення танків у РФ становив 300 ОБТ на рік.
Про те, скільки в країні-агресорі виробляють танків, я детально писав у матеріалі “Що насправді ховається за “гігантським виробництвом” танків у Росії”.
Таким чином, Сергій Чемезов доповів Путіну… Доповів про що? Якщо Медведєв мав на руках очікуване “виробництво” і про нього заявляв у 2023 році, то за підсумком минулого року я підтверджую: приблизно таку кількість і було передано до російських військ – близько 1500. Але яке зростання – у 3,5 рази чи близько 1 тис. танків?
Або Чемезов таким чином розкрив військову таємницю про очікувані поставки танків до російської армії в 2024 році. Які насправді знижуються порівняно з 2023, але продовжують залишатися високими порівняно з 2022 р., коли ВПК країни-агресора ще працював на рівні 2021-го?
Тобто постачання танків до російських окупаційних військ у 2024 році може становити не 1500, а ДО тисячі одиниць? Причому важливо звернути увагу, що в доповіді Чемезова не лише є міфічне слово “виробництво”, а й ремонт. Тобто в доповідь додані не тільки “зроблені”/відновлені, а й відремонтовані – пошкоджені у зоні БД.
Загалом, з урахуванням виснаження складів та центрів зберігання, де перебували на консервації радянські танки, – так, цим цифрам цілком можна вірити.
ББМ
За словами Сергія Чемезова, обсяги виробництва та капітального ремонту легкоброньованої техніки на заводах збільшилися в 3 рази.
У цьому випадку я також рекомендую до прочитання мою статтю “За два роки Росія втратила ту кількість ББМ, з якою і вступила у повномасштабну війну”, в якій я детально розписував тему “виробництва” бойових броньованих машин у Росії.
Згідно з довоєнними даними, вироблені з нуля нові ББМ в РФ випускалися на всіх підприємствах у мирний час у кількості від 200 до 300 одиниць і не більше. Тобто від 15 до 25 одиниць на місяць, або півтора ротних та неповний батальйонний комплекти. У воєнний час ВПК здебільшого був орієнтований на відновлення, яке підняло рівень видачі відновленої продукції до 800-1000, яку традиційно називали “зробленою”.
Загалом Чемезов і тут начебто не збрехав, 200-300 виробництво і 800-1000 відновлення – це умовно приріст в 4 та 3,5 рази, але, з іншого боку, це не в 3 рази. Тобто чи не вийшло так, що Чемезов Путіну доповів про скорочення відновлення ББМ порівняно з 2023 роком, але, що логічно, все одно з високим показником порівняно з 2022-м.
Висновки
Коли російські офіційні особи заявляють про те, що у них збільшилося виробництво чогось, то вони можуть як і нахабно брехати, так і говорити правду, але з певними нюансами. Наприклад, порівнюючи показник зростання з 2022 роком, при цьому геть-чисто забуваючи про куди більші цифри 2023-го. І/або видаючи доповідь про ситуацію на перше півріччя 2024 року за “успіхи” 2023-го. Адже цифри не б’ються, не б’ються зовсім!
Загалом доповідь Чемезова Путіну – це з’явлення з зізнанням щодо погіршення ситуації з постачанням техніки до військ з урахуванням виснаження запасів радянської спадщини. Причому подана російською пропагандою як якесь досягнення і “ривок” річної давності.
Що тут скажеш… Дякую Сергію Чемезову за корисну інформацію!
Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи “Інформаційний спротив”.
