НАТО, ЄС, території: від чого готові відмовитися українці заради миру. Опитування
Тягар війни стає для українців дедалі важчим, а ціна – більшою. Деякі погляди українців зазнали серйозних змін за час великої війни, а деякі майже не змінилися.
Про це свідчать результати опитування Національного Демократичного Інституту та Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у травні.
Згідно з опитуванням, найнеприйнятнішою умовою миру українці називають утримання лише тієї території, що Україна контролює зараз.
Мир такою ціною є абсолютно неприйнятним для 60% опитаних, а ще 17% швидше не погодилися б на таку умову. Але 19% опитаних такий варіант повністю чи частково влаштував би.
Друга за неприйнятністю умова – відмова від вступу до ЄС. Понад половина опитаних назвали відмову від членства в ЄС зовсім неприйнятною умовою миру. Ще майже чверть – скоріше неприйнятною. Погодилися б на таке 20% опитаних.
На відмову від членства у НАТО повністю не погоджується майже половина опитаних, і ще 22% – швидше не погоджуються. Але 23% готові поступитися членством у НАТО заради миру.
На кордони, контрольовані Україною до повномасштабного вторгнення у 2022, – із втратою Криму та частини Донецької та Луганської областей – цілком або скоріше погоджуються 60% опитаних. Але для понад третини – 35% – це неприйнятно.
Найбільш прийнятним для українців був би варіант із поверненням до кордонів 2014 року з Донбасом та Кримом, які хотіли б бачити у складі мирної України 85% опитаних.
При цьому, саму ідею переговорів з Росією заради спроби досягти мир підтримують більше половини – 57% опитаних. Майже стільки ж – 59% – підтримували мирні переговори у травні 2022, проте вже до серпня 2022 частка таких зменшилася до 44%.
Натомість проти переговорів з Росією також досить багато опитаних – 38%. І це також збігєються із рівнем травня 2022, коли проти переговорів були 37% опитаних. А найбільший відсоток противників переговорів був у січні 2023 (66%), коли почали говорити про можливість успішного українського контрнаступу.
Коли закінчиться війна
Понад третина (36%) українців не знають, скільки триватиме війна. А тих, хто вірить у її швидке завершення, – до пів року – лише 8%.
Практично рівна кількість – по 17-18% – вважають, що війна триватиме від одного до двох та від двох до п’яти років. Тобто понад третина очікує, що війна триватиме ще понад рік.
Два роки тому в серпні 2022 картина була іншою: 18% вважали, що війна завершиться впродовж пів року, і стільки ж очікували, що війна триватиме понад рік.
Інформацію про події левова частка опитаних – 69% – отримує із соціальних мереж та з месенджерів. З інтернет-сайтів та телебачення інформацію отримують по 40% опитаних. Прикметно, що велика частка – 28% – дізнаються новини від родичів та друзів.
Чого найбільше бракує
За час війни кожні троє із чотирьох українців (77%) стикнулися із втратою друзів чи знайомих. Кожен п’ятий (21%) втратив рідних чи близьких. Двоє із п’яти розлучені із сім’єю.
Про погіршення психічного здоров’я кажуть 67% опитаних. І у понад половини (58%) погіршилося фізичне здоров’я.
У трьох із п’яти українців (61%) зменшилися доходи. А майже чверть (23%) втратила роботу. Лише третина (36% разом) кажуть, що живуть комфортно або “можна жити” на ті доходи, що вони отримують. Певні або серйозні матеріальні проблеми мають понад 60% опитаних.
Свій дім втратив кожен десятий опитаний.
За час війни сну не бракувало лише 43% опитаних, – інші називають сон серед того, чого бракує інколи (35%), часто (14%) або постійно (8%).
Другий найбільший дефіцит часів війни – електроенергія. Брак світла в домі періодично відчувають 43%. А для 11% – це постійна проблема.
Серед того, чого бракує, також гроші, інтернет та засобі зв’язку, а також водопостачання.
Чого чекають
Абсолютна більшість українців залишаються оптимістами щодо майбутнього країни. Загалом 70% оцінюють його дуже або скоріше оптимістично. При цьому позитивніше налаштовані жителі західних областей (74%), а найменш позитивно (65%) – на Сході України.
Абсолютна більшість опитаних (90%), як і на початку війни, хоче, аби до 2030 Україна була членом Євросоюзу. Проте реально очікують цього нині 77%, тоді як у травні 2022 таких було 87%. Найбільша частка (41%) вважає можливим членство у ЄС у період від 2 до 5 років.
А от членства у НАТО нині хочуть більше українців – 84% проти 73% на початку великої війни. До 71% зросла і частка тих, хто вважає, що це реально до 2030 року. Так само, як і з ЄС, 41% опитаних вважає, що вступ України до НАТО відбудеться у наступні 2-5 років.
Рекордна кількість опитаних (67%) нині визнає важливість того, щоб Україна була повноцінною демократією. У травні 2019, коли Володимир Зеленський став президентом України, таких було 44%. А загалом від 2016 року ствердно на це питання відповідали близько третини респондентів.
Кому довіряють
Найбільше схвалення нині мають президент та місцева влада. Діяльність президента дуже добре оцінюють 11%, а просто добре – 28% опитаних. Роботу місцевих органів влади схвалюють 34%.
А от діяльність уряду та Верховної Ради має переважно негативні оцінки. 64% опитаних назвали роботу парламенту поганою або дуже поганою. Половина такою ж називають роботу уряду.
У рейтингу довіри беззаперечним лідером є ЗСУ, яким беззастережно довіряють половина опитаних. Ще 41% просто довіряє військовим.
Президенту Зеленському довіряють значно менше – 11% – беззастережно (майже стільки ж – 10% – абсолютно не довіряє), і ще 34% – просто довіряють.
Лідерами недовіри є суди, Генпрокуратура, Верховна Рада та політичні партії.
Переважна більшість – 72% – вважають, що вибори мають відбуватися вже після завершення війни. Проте кожен четвертий хотів би, аби вибори пройшли ще до того, як війна завершиться.
