Вісті з фронтів. 01.08.2024 (відео)
Передові підрозділи угрупування військ противника (УВ) “Центр” продовжують просування на Покровському та Торецькому напрямках.
1. Очевидно, що на першому з них противнику вдалося добитися тактичного вклинення в систему оборони ЗСУ по напрямку Сокіл – Сергіївка на глибину до 6.5 км та на ширину по фронту 7.5 км, а також подолати там же бар’єрний рубіж по р. Вовча та р. Казений Торець (фактично прорвавшись між ними вздовж залізниці, яка веде з Авдіївки на Покровськ). На жаль, сподівання на те, що противника вдасться зупинити на рубежі по цих водних перешкодах, не виправдались.
Очевидно, передові підрозділи ЗСУ в силу того, що поступаються противнику в силах і засобах, на вказаному напрямку (особливо у повітряному компоненті та артилерії) поки що не спроможні завадити нехай і повільному, але достатньо впевненому просування військ противника.
Більше того, протягом крайніх 1.5-2 тижнів, завдяки перегрупуванню та вводу у бій на цьому напрямку свого оперативного резерву (27-ї мотострілецької дивізії\мсд), командуванню УВ “Центр” вдалося наростити темпи свого просування на Покровському напрямку і вони стали зростати (особливо по обох боках вище вказаної залізниці). А впродовж кількох крайніх діб його підрозділи стали розширювати це вклинення по флангах, зокрема:
– Підрозділи 30-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника, очевидно, взяли під контроль район с. Тимофіївка.
– Також підрозділи 15-ї омсбр при підтримці 30-ї омсбр продовжували атакувати по напрямках Прогрес – Лисичне, Прогрес – Іванівка й по суті вже знаходяться в 1-1.5 км від східних та південно-східних околиць цих селищ.
– В свою чергу, передові підрозділи 27-ї мсд 2-ї ЗВА (ймовірно, зі складу її 506-го та 589-го мотострілецьких полків\мсп) зуміли прорватися по напрямках Вовче – Веселе, Вовче – Желанне (знову ж таки по обох боках залізниці), а також у напрямку на с. Сергіївка.
На даний момент, очевидно противник вже повністю зайняв с. Веселе, веде бій на північній та східній околицях с. Желанне та знаходиться десь в 1.8 км від східної околиці с. Сергіївки.
У південній частині смуги наступу 2-ї загальновійськової армії та 90-ї танкової дивізії противника ситуація більш стабільна (там темпи наступу противника повільніші). Але й там існує тенденція до її погіршення, зокрема:
– Лівофланговим підрозділам 27-ї мсд (ймовірно, зі складу 433-го мсп) при дієвій участі підрозділів 114-ї омсбр зі складу 1-го АК вдалося протягом впертих 5-и денних боїв таки захопити основний вузол оборони ЗСУ на плацдармі східніше р. Вовча (с. Новоселівка Перша).
– В свою чергу, в смузі наступу 90-ї танкової дивізії (тд) її передовим підрозділам зі складу 6-го, 80-го та 239-го танкових полків (тп) вдалося, очевидно, нарешті взяти під контроль с. Яснобродівка та просунутись північно-західніше та західніше с. Уманське.
Таким чином наразі ЗСУ продовжують утримувати плацдарм на р. Вовча на відтинку північніше с. Межове – західніше с. Яснобродівка.
Але, як на мене, протягом найближчого часу під одночасним тиском лівофлангових підрозділів 27-ї мсд, 90-ї тд та 114-ї омсбр противника вони будуть вимушені відійти ЗА р. Вовча на захід, і немає жодної гарантії того, що при цьому противнику не вдасться прорватися між Межовим і Скучним у загальній дирекції на Комишівку (тобто вже ЗА річкою Вовча).
2. На Торецькому напрямку частини та з’єднання 41-ї загальновійськової армії (ЗВА) противника, посилені окремими частинами та підрозділами 1-го армійського корпусу (АК) 8-ї ЗВА, продовжують наступальні дії, докладаючи основні зусилля по наступних напрямках:
– Новоселівка – Неліпівка, район с. Нью-Йорк (74-а омсбр);
– Шуми – Залізне, Майорськ -Дружба (35-а та 15-а омсбр);
– Новоолександрівка – Зелене Поле (55-а омсбр).
А також проводять час від часу атакуючі\штурмові дії на окремих ділянках:
– у напрямку на Пантелеймонівку (74-а та 132-а омсбр);
– західніше дороги Костянтинівка – Ясинувата (132-а омсбр).
На даний момент противник глибоко вклинився у тактичній зоні оборони ЗСУ на Торецькому напрямку, зокрема:
– Повністю зайняв с. Південне та більшу частину с. Залізне, як мінімум половину с. Північне. Причому противнику вдалося просунутися на цих відтинках протягом крайніх 2-3 діб.
– В районі с. Нью-Йорк його передові підрозділи зайняли повністю південну частину та частково центральну частину селища, а також зуміли розширити це вклинення у бік Пантелеймонівки та Олександрополя.
Таким чином, стає зрозумілим поточний задум командування 41-ї ЗВА противника щодо дій на Торецькому напрямку. Воно, очевидно, шляхом одночасного просування своїх передових підрозділів по напрямках через Юр’ївку – Нью-Йорк у бік с. Неліпівка, а також через Залізне на ту ж саму Неліпівку намагається відрізати ті наші підрозділи, які ще продовжують утримувати східну частину с. Нью-Йорк.
І поки йому це вдається, принаймні на даний момент воно достатньо близько знаходиться від виконання цього свого задуму:
– у с. Залізному вони вже ведуть бої в районі вул. Сумської й намагаються прорватися у бік “Водолея” (це магазин такий).
– у Нью-Йорку прорвалися до заправки ТНК на дорозі у бік Сухої Балки.
Трохи підсумуємо у вигляді певної констатації.
Противник ДУЖЕ близький до того, щоб до кінця наступного місяця отримати прорив ОПЕРАТИВНОГО масштабу на Покровському напрямку.
На даний час у смузі УВ противника “Центр” оперують його війська (сили) у наступному складі:
– 2-а “гвардейская” загальновійськова армія (ЗВА) – 27-а мсд, 30-а омсбр, 15-а омсбр;
– 41-а “не менее гвардейская” ЗВА – 35-я, 55-а та 74-а омсбр;
– 90 “також обязи – гвардейская” танкова дивізія – 6-й, 80-й та 239-й танкові полки (тп) + частково 228-й мотострілецький полк (мсп);
– частина 1-го армійського корпусу (АК) 8-ї ЗВА – 114-а та 132-а омсбр
– це не рахуючи підрозділів, частин і з’єднань артилерії, інженерних військ тощо.
Окрім цього, у якості підсилення цих з’єднань і об’єднань, очевидно, командування противника оперативно підпорядкувало їм цілий сонм батальйонів та полків “мобілізаційного резерву” (МР) та “територіальних військ” (ТрВ).
У зв’язку з наступом противника на Покровському та Торецькому напрямках часто задають питання: за рахунок чого противник продовжує “повзти”, а місцями вже й трохи бігти вперед? Відповідь очевидна: за рахунок переваги в силах і засобах, який йому вдалося створити на цих напрямках.
Однак зрозуміло, що НЕ ТІЛЬКИ через це. Наприклад, у смузі УВ “Север”, де командує “небезызвестный” мусЬє лапін, і де противнику також вдалося створити відчутну перевагу у силах і засобах, це не дуже йому допомогло, – усе обмежилось 10 км вклиненням у прикордонні на Харківському операційному напрямку з не дуже “приємними” для противника тенденціями та прогнозами.
Справа в тому, що на відміну від командування УВ “Север” командування ворожого УВ “Центр” (командуючий дженераль-пАлковнеГ а. мордвічьов) відрізняється більшим рівнем адекватності та швидкості реакції на поточний та перспективний (можливий) розвиток ситуації у його підзвітній смузі.
На практиці це виглядає наступним чином:
– У період підготовки “активації” на Торецькому напрямку (так би мовити, “після Авдіївки – Очеретиного”) у складі УВ “Центр” було проведено масштабне перегрупування сил і засобів (сенсом якого стало переміщення та розгортання двох основних об’єднань на окремих операційних напрямках, 2-а ЗВА сконцентрувалась на Покровському, 41-а ЗВА – на Торецькому).
– Очевидно, задумом (планом) передбачалося проведення активних наступальних дій зразу на ДВОХ напрямках як на Покровському (продовження), так і на Торецькому (початок). Причому явно одному з них командуванням УВ “Центр” був наданий пріоритет (Покровський). В той час, коли наступ на іншому повинен був носити допоміжний (сковуючий) характер (Торецький). Наступати “в лоб” на укріплений район оборони противника (а на час формування цього задуму Торецький район таким і був) було можливо виключно з метою сковування противника.
Окрім цього, такий сенс плану противника доводить і розподіл його сил та засобів вже після перегрупування: на Покровському напрямку діє 2-а ЗВА +90-а тд + 114-а омсбр 1-го АК, там же був задіяний і основний оперативний резерв УВ “Центр” – 27-а мсд, на Торецькому діє вся 41-а ЗВА, посилена окремими батальйонами та полками зі складу МР та ТрВ.
Але несподівано (підозрюю, що й для російського командування) початкові наступальні дії 41-ї ЗВА противника на Торецькому напрямку “внезапно” увінчались швидким тактичним успіхом. І це в один момент стало приводом йому замислитися про місце та напрямок вводу в бій свого головного оперативного резерву (27-ї мсд).
Й все ж таки було вирішено “не відхилятися від плану” – 27-а мсд поїхала на Покровський напрямок у склад “штатно-рідної” 2-ї ЗВА. На Торецьк спрямували інші резерви.
Дехто цілком справедливо може згадати: ви ж казали, що незабаром наступить момент, коли їм доведеться обирати якійсь один із цих напрямків. Саме так, казав. А я й на даний час продовжую так вважати.
Справа в тому, що головним сенсом наступальної операції противника на Покровському напрямку є максимально “глибоке” просування на захід та північний-захід (бажано в район Новогродівки та на рубіж Мирноград – Малинівка, при цьому сам Покровськ “поки можна не штурмувати”). Й чим глибше противнику вдасться “залізти” на цьому напрямку на захід, північний захід, тим йому легше та зручніше буде потім “брати” Торецьк, особливо в контексті гіпотетичного перерізання рокади Покровськ – Костянтинівка. Це очевидні речі.
Однак, у такому разі постає питання: чи має сенс саме ЗАРАЗ “стачувати” 41-у ЗВА у жорстких і кровопролитних боях у щільній міський забудові на Торецькому напрямку, поки 2-а ЗВА (з частинами та з’єднаннями підсилення) рветься на захід?
Адже вихід на вищезазначені рубежі явно для противника не буде простою та “дешевою”, а особливо, ШВИДКОЮ справою. Вже сьогодні, не дивлячись на те, що передові підрозділи 2-ї ЗВА продовжують просуватися у бік Покровська та Мирнограда, коштує це їм, скажімо так, по “премиальному прейскуранту” (принаймні “маршевого поповнення” до 2-3-х батальйонів на місяць починає вже “хватать под обрез”). І навряд чи він “здешевіє”, адже українське командування також реагує на такі дії противника.
У цьому контексті, цілком можливо, що частину військ (сил) 41-ї ЗВА таки доведеться повертати на Покровський напрямок. І я думаю, командування УВ “Центр” противника усвідомлює, що такий момент наближається.
Наступного разу розглянемо смугу дії УВ “Юг” (Курахівський та Селідовський напрямки), де противник також “пробує наступати”.
Фото: Генштаб ЗСУ
