Санкції на часі. 31.07.2024
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 31.07.2024.
1. рф критично залежить від імпорту стратегічних металів.
– Хоча на території росії є запаси майже всіх відомих корисних копалин, країна знаходиться в залежності від імпорту критично важливих видів сировини.
– На даний момент за рахунок закупівель за кордоном істотно забезпечуються потреби економіки рф в 16 видах корисних копалин, які віднесені до категорії стратегічних.
– Серед них уран, який використовується для виробництва палива для атомних електростанцій, і за запасами якого росія знаходиться в трійці світових лідерів.
– Також імпортуються «стратегічні» метали титан, хром, літій і марганець. Крім того, росія імпортує молібден, вольфрам, берилій, цирконій, ніобій, тантал, реній, а також рідкоземельні метали. Не забезпечені власною видобутком потреби в йоді, графіті та бетонних глинах, які використовуються в ливарному виробництві. Завозяться з-за кордону плавиковий шпат, каолін і мусковіт.
– Перед початком війни залежність від імпорту деяких корисних копалин була практично тотальною.
– За рахунок закордонних закупівель покривалися 100% потреб економіки у титані, хромі, марганці, літії, йоді та майже 90% попиту на цирконій.
– Розробляти родовища таких металів у росії, крім важких умов і віддаленої географії, заважають відсутність виробничих потужностей та власних технологій, визнають автори стратегії.
– На даний момент росія на 90% залежить від іноземного бурового обладнання та аналітичного програмного забезпечення для видобутку корисних копалин, на 50% — від імпортних гірничих машин, на третину — від закордонного обладнання.
2. Збитки російського “Газпрому” зросли майже вдвічі.
– Чистий збиток головної компанії рф ПАТ “Газпром” за російськими стандартами бухгалтерської звітності (РСБЗ) у першому півріччі 2024 року становив 480,64 млрд руб. після 255 млрд руб. збитків за січень-червень 2023 року.
– “Газпром” розраховує дивіденди з консолідованого прибутку групи за міжнародними стандартами (МСФЗ), куди, крім газового бізнесу, також входить нафтовий, енергетичний та СПГ-дивізіони.
– Зростання збитків російської газової монополії здебільшого зумовлено скороченням постачань газу в Європу, тоді як операційні витрати компанії залишаються високими.
3. Переробка на російському «Арктик ЗПГ 2» скоротилася у червні.
– У червні “Новатек” знизив обсяг обробки газу на своєму найбільшому проекті “Арктик СПГ 2” до рекордно низьких показників з лютого. Це трохи більше 8 млрд куб м.
– Обсяг газовидобутку на родовищах, які забезпечують роботу даного проєкту, за даними джерел, знизився до 34 млн. куб. м у червні, також досягнувши мінімуму з лютого.
– Частина цього обсягу газу була спрямована на забезпечення енергетичних потреб самого заводу.
4. В росії юань не зміг замінити євро та долар.
– Можливості банків залучати юані обмежені — отже, й кредити вони видавати не можуть.
– Складна ситуація з юаневою ліквідністю на російському ринку за останні місяці не покращилася, — навпаки, додався чинник, який посилює проблему: суттєве пом’якшення вимог щодо репатріації валютної виручки експортерами.
– Банкіри регулярно скаржаться на нестачу юанів, тому вони не можуть видавати валютні кредити.
– Працювати з доларами та євро більшість великих банків не може, і юань залишився, по суті, єдиною іноземною валютою у росії.
5. Російський експорт нафти впав до найнижчого рівня за останні 11 місяців.
– Постачання з портів Балтії досягли мінімуму з грудня 2022 року. Середні показники експорту сирої нафти в росії скоротилося на 710 000 барелів у день з квітня.
– Тим часом показники роботи нафтопереробних заводів наближаються до шестимісячного максимуму в липні.
– Атака українського безпілотника 22 липня викликала пожежу на Туапсинському НПЗ «Роснафти», але не зупинила роботу заводу.
– Обсяг відвантажень з портів Балтії впав нижче 1 мільйона барелів на день, ставши найнижчим з грудня 2022 року.
– Але це падіння було компенсовано зростанням поставок з інших терміналів. Крім того, Україна посилила санкції щодо російського ПАТ «Лукойл», заборонивши йому постачати нафту по трубопроводах на нафтопереробні заводи в Центральній Європі через українську територію.
– Четвертий російський танкер, який потрапив під санкції, вже завантажився. Судно «Віктор Бакаєв» вийшло з Приморська 21 липня і зараз прямує по Північному морському шляху в Китай.
– Три інші судна, які перебувають під санкціями і перевозять російську нафту, раніше перевантажили вантаж на інші судна, приховавши при цьому своє місце від автоматичних систем стеження.
– За даними компанії TankerTrackers Inc перший танкер вже вивантажений у Китаї. Два інших, судячи з усього, були перевантажені на супертанкер Oxis в Оманській затоці і зараз прямують через Малакську протоку.
6. Росія почала возити нафту до Азії через Північний Льодовитий океан.
– Російська судноплавна компанія «Совкомфлот» у липні розпочала постачання нафти Urals з портів на заході країни до Азії по Північному морському шляху з ослабленням льодових обмежень і початком транзитної навігації 2024 року.
– Північморшлях суттєво коротший за традиційний маршрут експорту нафти з балтійських і північних портів рф до Азії, що скорочує терміни доставки, тоді як Москва шукає альтернативні шляхи експорту вуглеводнів в обхід європейських вод на тлі посилення санкційного тиску західних країн.
7. Держдума рф легалізувала криптовалюту для обходу санкцій.
– Держдума ухвалила одразу в другому і третьому читаннях закон, який легалізує в росії діяльність із видобутку криптовалют. Документ передбачає, що право здійснювати майнінг отримають російські юридичні особи та індивідуальні підприємці, занесені до відповідного реєстру.
– Фізичні особи, які не перевищують встановлені урядом ліміти енергоспоживання, отримають право на майнінг без включення до реєстру.
– Держдума також ухвалила закон, який дозволяє Банку росії з 1 вересня запустити експеримент зі створення майданчика для використання криптовалют у міжнародних розрахунках.
– Згідно з чинним законодавством, у росії заборонено використовувати цифрову валюту для розрахунків.
8. Путін більш ніж удвічі збільшив одноразову виплату за відправку на війну в Україну.
– У росії з 1 серпня і до кінця року за укладення контракту додатково сплачуватимуть 400 тисяч рублів це майже 5 тисяч доларів — указ Путіна
– Це федеральна виплата понад регіональну: у різних регіонах вони різні. Від 8 тисяч доларів у бідних регіонах та близько 23 тисяч доларів у Москві (2 млн. рублів).
9. Експорт товарів із Туреччини до росії в першому півріччі 2024 року впав на 28,3%, до того ж періоду 2023 року — до $4,16 млрд (проти $5,8 млрд у першій половині минулого року), випливає із даних статистичного відомства Туреччини.
– У червні 2024 року Туреччина відправила до росії товари на $670 млн (місяцем раніше – $784 млн), що майже на 30% менше, ніж у червні минулого року ($956 млн).
– З початку року регулярно з’являється інформація про проблеми з платежами з росії до Туреччини за постачання товарів.
– Безпосередньою причиною став указ президента США, підписаний у грудні 2023 року: він запровадив механізм американських санкцій проти банків третіх країн за взаємодію з російським військово-промисловим комплексом.
– У червні США розширили визначення «військово-промислового комплексу» росії, включивши до неї всі компанії та всіх фізичних осіб, які потрапили чи потраплять під санкції після квітня 2021 року.
– Як наслідок, кількість підсанкційних російських суб’єктів, взаємодія з якими може стати основою американських вторинних санкцій, фактично зросла в рази.
10. Китай розширює обмеження щодо експорту військових безпілотників після українського візиту.
– Китай скоригував заходи контролю за експортом безпілотників, призначених для використання у військових цілях, оскільки Пекін стикається зі зростаючою критикою з боку США та їхніх союзників за підтримку військових дій росії в Україні.
– Сьогодні ряд відомств, включаючи Центральну військову комісію, додали до чорного списку безпілотники з високоточним вимірювальним обладнанням.
– Зміни вносяться до переліку, опублікованого минулого року, та набирають чинності з 1 вересня.
– Хоча чиновники зняли заборону на експорт безпілотників споживчого класу, міністерство торгівлі підтвердило свою позицію, згідно з якою цивільне обладнання не повинно використовуватися для «поширення зброї масової поразки, тероризму чи військових цілей».
– Уряд КНР поширив цю директиву через кілька днів після візиту до Китаю міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
