Стратегія, логіка і план

Ростислав Павленко

Система, яку на росії збудували путін і його поплічники з «кооперативу оzеро», заточена під експансію і війну до кінця однієї зі сторін. Тому покладатися на сценарії «замирення посередині» – марно і небезпечно.

Машина війни кремля зупиниться тільки тоді, коли не зможе рухатись далі – з якихось непереборних для режиму причин.

Тож шлях Перемоги – ці причини створити. Бо конкретне їх втілення виглядатиме як славнозвісний «чорний лебідь», але насправді такі птахи не зʼявляються нізвідки, а є породженням збігу факторів.

А коли вони настануть, то і цілі можна буде ставити набагато амбітніші, ніж лише зупинка. Історія росії у 1917 чи срср у 1991 – у поміч. Тоді й про деокупацію буде реально говорити, й про деімперизацію…

Чи є якісь хиби в цій логіці? Чи є реальні альтернативи?

Чому їх весь час шукають, відволікаючи і без того скромні ресурси від підтримки ЗСУ, залучення допомоги партнерів і підвищення тиску на росію?..

 

Колаж: Радіо Свобода
«Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»

Автор