Вісті з фронтів. 27.05.2024
З початку активних (наступальних) дій противника на Харківському операційному напрямку пройшло більше двох тижнів, тож вже можемо підвести деякі проміжні висновки.
Про це й поговоримо. Зробимо це у двох частинах. Сьогодні частина перша про плани та задуми противника.
1. Перш, ніж оцінити те, що маємо на даний момент, спробуємо усвідомити, що саме задумувалося та планувалося противником на цьому напрямку. Й тоді стане зрозуміло, що в нього вийшло, а що – ні.
Отже, спочатку декілька вихідних даних:
– До участі в операції на Харківському операційному напрямку противник залучив сили та засоби зі складу сформованого оперативного угрупування військ (ОУВ) “Сєвєр” (формувався зі складу військ\сил Ленінградського воєнного округу\ЛВО, а також визначеного комплекту військ зі складу так званого “угрупування прикриття кордону”, власне його тактичних груп, “Брянск”, “Курск” та “Бєлгород”).
З цією метою протягом двох етапів, лютий – березень та квітнень – початок травня, командування противника здійснило оперативно-стратегічне перегрупування військ як в межах ОУВ “Сєвєр” та “Запад”, так і в межах принаймні трьох ТВД – північно-західного, західного та південно-західного.
Його основними елементами, в порядку виконання, були:
– Переміщення військ 11-го армійського корпусу (АК), а саме: 18-ї мотострілецької дивізії та 7-го окремого мотострілецького полку (омсп), з Куп’янського напрямку на Харківський (протягом першого етапу лютий – березень), а також окремих підрозділів зі складу 2-ї мсд та 47-тд зі складу 1-ї танкової армії МВО.
– Формування та переміщення визначеного комплекту військ 44-го АК (128-а омсбр, 30-й та 41-й мсп 72-ї мотострілецької дивізії\мсд) з ЛВО на Харківський напрямок (протягом всієї весни 2024-го – закінчення на початку травня, переміщення на Харківський напрямок).
– Приховане переміщення військ 6-ї загальновійськової армії (ЗВА), а саме 138-ї та 25-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр) з Куп’янського напрямку на Харківський (другий етап, квітень – початок травня).
Загалом противником було переміщенно у вказаних межах формування загальною чисельністю у 30-35 тисяч військовослужбовців та не менше 1.5 тисячі одиниць озброєння та військової техніки (ОВТ).
До участі в операції залучалися не тільки війська власне збройних сил російської федерації, а й її федеральної служби військ національної гвардії (фсвнг “россгвардия” – до полкової тактичної групи), а також визначений комплект сил прикордонної служби федеральної служби безпеки ри-фи (пс фсб рф) до 4-х відділів охорони державного кордону та як мінімум до 3-х відділів мобільних дій.
В результаті противнику вдалося суттєво наростити склад та бойові спроможності УВ “Курск” та УВ “Бєлгород”, які входять до складу ОУВ “Сєвєр”, відповідно:
– УВ “Курск” з 7.8 тисяч в\сл до 11-12 тисяч;
– УВ “Бєлгород” з 17-17.5 тисяч до 30-32 тисяч.
Однак, було очевидно, що зосередження цих сил і засобів навряд чи буде достатньо противнику для проведення якоїсь результативної глибокої (у сенсі оперативної) операції наступального характеру у напрямку м. Харків з метою його оточення (охоплення) бо навіть просто задля просування російських військ до межі міста.
Тому цілком розумно було передбачити, що противник у даній операції поставить перед собою обмежені тактичною, або нехай оперативно-тактичною, зоною завдання. Позаяк його командування не могло не усвідомлювати обмежений характер своїх реальних можливостей на цьому напрямку.
Як виявилося, “громадью планов и замыслов” російського командування меж майже не існує, воно завжди прагне ставити перед собою “самые смелые задачи”, нехай навіть самого фантастичного характеру.
Іншими словами, між адекватною оцінкою ситуації та власних спроможностей і “вологими мріями” російських полководців лежить достатньо глибока прірва, ну нехай немаленька яма.
2. Тепер, власне, про задум командування противника.
Судячи з тих подій, які відбулися у реальності, так і сталося.
Командування противника, очевидно, визначило напрямком свого головного удару наступну дирекцію – Шебекино – Вовчанськ – Білий Колодязь – Великий Бурлук.
На цьому напрямку противником було зосереджено зі складу 6-ї загальновійськової армії та 44-го армійського корпусу виключно для участі у наступальних діях як мінімум:
– до 13 мотострілецьких батальйонів (мсб);
– як мінімум 2 танкових батальйони (тб);
– до 3 дивізіонів ствольної та реактивної артилерії.
Також, ймовірно, передбачалося проведення наступальних дій на допоміжному та хибному напрямках, відповідно:
– допоміжний – Устинка – Липці, діяли сили й засоби 11-го армійського корпусу (АК) противника, до 6-и мсб, 5-и тб, й до 10-и дивізіонів ствольної та реактивної артилерії.
– хибний – Суджа – Юнаківка, “відволікаючий” комплект сил – 1 мсп “територіальних військ” (якщо не помиляюсь – 1434-й мсп), до 2-х мсб зі складу “ахмат-чаю” (вже в ході проведення наступальних дій вони були перегруповані для підсилення на Вовчанський напрямок, але про це наступного разу) й десь 3 зведених штурмових загони.
Загалом у смугах дії УВ “Курск” та “Бєлгород” для участі в операції передбачалось залучити, за певними підрахунками:
– 21 мотострілецький батальйон (мсб);
– 7 танкових батальйонів;
– 15 артилерійських і реактивно-артилерійських дивізіонів (адн\реадн).
Це без урахування сил і засобів зі складу УВ “Бєлгород”, які виконували завдання з прикриття кордону та сковування наших військ на інших напрямках і ділянках і які не залучалися для участі у наступальних діях (до 9-и мсб та 3-х тб).
Наскільки я розумію, командування противника спланувало проведення операції у декілька етапів, а саме в три основних.
Перший етап:
– Масоване вогневе ураження (з використанням всієї зосередженої артилерії та визначених авіаційних засобів) виявлених позицій та районів зосередження ЗСУ, а також критичних об’єктів інфраструктури у прикордонній смузі.
– Початок дій на хибному напрямку (з боку Суджи), а також на допоміжному (на Липці).
– Після цього прорив оборони ЗСУ на Вовчанському напрямку, форсування р. Вовча та оточення м. Вовчанськ силами 6-ї ЗВА (до 6-и мсб, 1-го тб та додаткового задіяння ще одного адн).
Другий етап:
– Просування передових підрозділів противника по напрямку на Липці й вихід на рубіж Слобожанське – Веселе.
– Після оточення та захоплення м. Вовчанськ введення у бій “ешелону розвитку” зі складу 44-го АК (до 7-и мсб та ще 1-го тб й 1-го адн) і вихід на рубіж Бугаївка – Білий Колодязь – Приколотне – Вільхуватка.
Третій (завершальний етап):
Вихід на рубіж – Першотравневе – Великий Бурлук – Григорівка – Одрадне частинами та з’єднаннями зі складу 6-ї ЗВА, 44-го АК та визначеного комплекту військ зі складу 2-ї мсд та 47-ї тд (зі складу 1-ї ТА).
Власне, саме такий план противника, однак без всіх цих деталей та нюансів, змалював достатньо коротко та лаконічно у одній зі своїх нещодавніх заяв Головнокомандувач ЗСУ генерал Сирський і був, з моєї точки зору, абсолютно правий.
Тобто те, що ви зараз прочитали, було задумане та заплановане противником саме на Харківському операційному напрямку. Накладіть на все це ще ІПСО противника на всіх трьох рівнях, в тому числі стосовно дійсних і хибних цілей цієї операції, й загальна картина під назвою “большое российское наступление на Харьков” буде майже повною.
Іншими словами, справжньою метою російського наступу “на Харьков” було й, судячи зі всього, продовжує бути не сам Харків, а тили нашого Куп’янського угрупування. Або, щоб було зрозумілішим, все територія Харківської області східніше каскаду водосховищ Сіверського Донця.
З моменту початку цього перфомансу ворога на Слобожанщині пройшло більше двох тижнів (перші рейдові групи противника, в тому числі з бронетехнікою, здійснили спроби перетнути кордон 10.05.2024-го). Чого вдалося досягнути противнику в реальності, тобто на практиці, особливо стосовно тих цілей та докладених зусиль противника на цьому напрямку, ви всі бачите.
Однак, очевидно, його операція на Харківському операційному напрямку все ще ПРОДОВЖУЄТЬСЯ. Й відмовлятися у повній мірі від її продовження командування противника ПОКИ не збирається.
Про це та загальний (оперативно-стратегічний) контекст ворожого “большого наступления на Харьков” поговоримо у наступній частині наших “проміжних підсумків”.
Фото: 93-тя ОМБр Холодний Яр
