Похоронні хроніки московії 19.04.2024
Група «Інформаційний спротив» продовжує фіксувати імена російських солдатів, яких у самій Росії визнали вбитими чи публічно поховали.
Станом на 15 квітня 2024 року мінімальні (!) втрати російських окупаційних військ убитими становлять 51 262 особи. Ще близько 600 осіб точно вбито, але в їх даних є якісь різночитання (переважно за місцем народження/похорон).
До цього числа входять найманці та мобілізовані з тимчасово окупованого Криму, але без інших окупованих територій.
З двох причин.
По-перше, нас цікавить сигнал, який у тій чи іншій формі доходить до Росії. По-друге, жодного правдоподібного обліку втрат на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей не існує.
Безповоротні втрати російських військ, за нашою оцінкою, становлять близько 200 тис. осіб. Санітарні втрати достовірно підрахувати складно. Скажімо, за 2 роки війни солдати могли отримати поранення кілька разів і повернутися в стрій. На даному етапі статистика вже має розпадатися на типи поранень і наслідки, але ми поки що не зібрали дані, від яких можна впевнено відштовхнутися. Загальні цифри є, але треба їх правильно інтерпретувати.
Що треба розуміти про російську армію – там не буде класичного співвідношення вбитих до поранених як 1 до 3. Зараз у них стало краще з медициною, багато що вони у нашої армії перейняли (хоча через масштаб втрат все одно не справляються, повно випадків, коли навіть легке поранення через ненадання допомоги стає причиною смерті). Але першого року співвідношення взагалі було десь 1 до 1,5-2.
Відповідно до наших спостережень, російська влада не просто огульно бреше про кількість втрат своїм громадянам. Вона свідомо дозує інформацію.
За два роки спостережень тактика оприлюднення відомостей про втрати у Росії змінювалася. Якоїсь миті вони намацали «безпечну» цифру – близько 100 убитих на день. Вкрай рідко показники сильно відрізняються. Тобто навіть якщо якісь скорботні родичі постять щось на поминальних дошках «Вконтакте» або однокласники згадують своїх приятелів, все одно в масштабі РФ виходить цифра близько 100 убитих на день.
Це могло бути збігом на якомусь короткому відрізку. Але вже більше року (через кілька місяців після вересневої мобілізації 2022 року в РФ) в інформпростір РФ дозовано видають близько 100 трупів на день. (До речі, цю статистику навмисно ламав Пригожин, намагаючись заручитися симпатіями росіян, чиїх близьких було вбито/поранено на війні. Він випинав цвинтарі вагнерівців, бравірував втратами. Але за його відсутності все швидко привели до рутини).
Спотворення особливо помітні після підтверджених фактів масової загибелі російських солдатів. Умовно, ми точно знаємо, що наші накрили розташування російських частин із конкретного регіону. Тобто миттєво з’являються десятки вбитих, які мали б практично синхронно з’явитися у громадському просторі. Цього немає.
Там, де не можна зовсім замовкнути, публікацію даних розтягують і видають значно меншу цифру, ніж реальна. Важіль змусити росгромадян мовчати про своїх близьких дуже ефективний – виплати. Відкриєш рота – отримаєш масу проблем із оформленням або взагалі залишишся без грошей.
Одне з найогидніших явищ, про які я вважав би за краще нічого не знати, – це практика «вшанування» та «увічнення пам’яті» загиблих «героїв СВО» в РФ. Якби мені поставили завдання вибрати десять найбільш кринжових випадків, я б не зміг. Такий багатий матеріал.
Зі щадного (інше точно травмує адмінів ФБ): у Керчі окупаційна влада спорудила меморіал у вигляді тумбочки та ліжка вбитого, а через час приставили до неї ще одне ліжко товариша по службі, який теж спочив унаслідок «СВО». У місцевих пабликах народ м’яко почав натякати на те, що з цим щось не так. Навіть місцеві пропагандисти вважають за краще картинки з ліжками не педалювати. Загалом, я дуже високо ціную працю всіх моїх колег, які постійно відслідковують побут і звичаї росіян та їхніх послідовників на ТОТ.
Щодо тенденцій – без особливих змін.
Втрати в абсолютних числах:
- Краснодарський край – 2571.
- Свердловська область – 1816.
- Башкортостан – 1811.
- Татарстан – 1496.
- Челябінська область – 1472.
- Пермський край – 1372.
- Самарська область – 1370.
- Бурятія – 1262.
- Волгоградська область – 1209.
- Московська область – 1189.
Ці цифри треба сприймати як орієнтовні. Так вони нас чітко орієнтують, що втрати російської армії поступово вибудовуються щодо чисельності населення суб’єктів федерації. І на цьому тлі відразу видно аномалії, а відсутність столиць. Але є інші.
З наочного – вже хрестоматійний приклад Дагестану, який лідирував за кількістю втрат у 2022 р. через велику кількість представників регіону у професійній армії РФ.
Населення Дагестану становить 3,2 млн. чоловік і збільшується, абсолютна кількість втрат – 971.
Населення, скажімо, Оренбурзької області, яка зараз на слуху через повені – 1,84 млн. і зменшується. Абсолютна кількість втрат – 1009.
При цьому з 1 січня 2024 р. у Дагестані публічно показано 131 убитого. А в Оренбурзькій області – 245 убитих. Якщо зробити поправку на кількість населення, то за вказаний період зафіксовані (!) втрати з Оренбурзької області в 3,3 рази вищі, ніж із Дагестану.
Треба також врахувати, що у Дагестані (як і на Кавказі загалом) значно трепетніше ставляться до вбитих родичів, втрати складніше приховувати.
Тобто частка виявлених втрат у Дагестані вище, ніж в Оренбурзькій області, на Уралі більше приховують. А значить розрив у втратах ще більший.
Таким чином, на рівні втрат у РФ є суттєві диспропорції. Серед іншого це підсвічує тактику мобілізації в різних регіонах.
