Санкції на часі. 10.04.2024
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 10.04.2024.
1. Росія двічі в останній момент скасовувала запуск космічної ракети-носія “Ангара-А5”.
– Перший пуск важкої ракети-носія “Ангара-А5” з космодрому Східний із розгінним блоком “Оріон” мав відбутися 9 квітня, проте його скасували в останній момент. Тоді у “Роскосмосі” заявили, що пуск “Ангари-А5” скасували через збій системи наддуву бака окислювача центрального блоку.
– Повторна спроба пуску була призначена на середу, 10 квітня, і теж в останні хвилини була скасована через збій у системі контролю запуску двигуна.
– Втретє ракету намагатимуться запустити 11 квітня.
2. Санкції псують плани росії щодо виробництва власних літаків.
– Путінський режим оголосив про перемогу над західними санкціями і тепер планує постійно протистояти їм за допомогою програм імпортозаміщення.
– Досі росії вдавалося протистояти авіаційним санкціям за допомогою двосторонньої стратегії.
– По-перше, російські авіакомпанії незаконно тримали близько 400 іноземних літаків – в основному Airbus та Boeing, які належали іноземним лізинговим компаніям.
– По-друге, держава фінансувала позови про врегулювання суперечок із метою придбання деяких із цих літаків, щоб авіакомпанії могли літати на них за кордон без ризику повторного вилучення.
– На сьогоднішній день таким чином було законно придбано близько 170 літаків, і Міністерство транспорту нещодавно запросило додаткові кошти для продовження врегулювання претензій щодо 230 лайнерів, що залишилися.
– За відсутності запасних частин, оновлень програмного забезпечення та ретельного технічного обслуговування іноземними постачальниками російські авіакомпанії мають близько двох років, перш ніж їм доведеться саджати Airbus і Boeing на капітальний ремонт з використанням запасних частин сторонніх виробників.
– Передбачаючи остаточну відмову від іноземних літаків, путінський режим розпочав реалізацію масштабної програми зі створення повністю російських лайнерів.
– Програма, оголошена в червні 2022 року, передбачає, що до 2030 року державний промисловий конгломерат «Ростех» має виготовити 1036 літаків із використанням лише російських комплектуючих. У січні 2024 року держава виділила 283 мільярди рублів (3,1 мільярда доларів) на фінансування виробництва 609 літаків та позначила пріоритет середньомагістральних літаків у загальному плані виробництва.
– Серед літаків, які мали замінити Boeing і Airbus, план передбачав виробництво у 2023 році трьох середньомагістральних літаків Ту-214 та двох Superjet-NEW (Superjet-100 з повністю російськими комплектуючими).
– Жоден із цих літаків не був побудований. Більше того, державна Об’єднана авіабудівна корпорація (ОАК) не змогла випустити жодного пасажирського літака у 2023 році.
– Зовсім недавно ОАК допустила подальшу затримку до двох років за випуском МС-21, SSJ-NEW і Ту-214, а також невеликих близькомагістральних літаків, таких як Іл-114 та Байкал.
– Перехід до повного імпортозаміщення виявляється складним, що унеможливлює виконання ранніх цілей виробничого плану.
– Позбавивши росію доступу до західних технологій, які мають вирішальне значення для виробництва, санкції успішно зупинили виробництво.
3. Інфляція турбує росіян більше, ніж війна та теракти.
– Більше половини опитаних «Левада-центром» (54%) обрали цю відповідь на запитання, яку з проблем суспільства вони вважають найгострішою, і вона їх найбільше турбує.
– На другому місці (32%) – війна, конфлікт із Заходом і санкції, на третьому (29%) – загроза вибухів або терактів.
– Інфляція майже завжди на першому місці. Востаннє вона не була головною проблемою 20 років тому: у 2004 році її ненадовго обійшла «бідність, зубожіння більшості населення».
– Після початку війни інші економічні проблеми (бідність, безробіття, криза та ін.) хвилюють від 9% до 18% опитаних.
4. Ціна на російську нафту набагато перевищує цінову межу, встановлену G7.
– Російська нафта Urals торгується зі значним перевищенням цінового ліміту країн “Великої сімки” у 60 доларів.
– Це свідчить про значне недотримання цього санкційного заходу.
– Російська нафта Urals, яка експортується з портів Балтійського та Чорного морів, коштує близько 75 доларів за барель.
– Зростання цін пов’язують з ширшою геополітичною динамікою.
– Обмеження G7 вимагає, щоб будь-яка західна компанія, яка займається транспортуванням російської нафти, отримала так звану атестацію – документ, який засвідчує, що вантаж коштує 60 доларів за барель або менше. Якщо цього немає, вони не мають права надавати свої послуги.
5. США продовжили антиросійські санкції.
– Президент США Джо Байден продовжив на рік дію санкцій проти росії, запроваджених Вашингтоном у зв’язку зі «шкідливою діяльністю уряду рф». Відповідне повідомлення опубліковано на сайті Білого дому.
– Згадані у повідомленні санкції президента США було запроваджено у квітні 2021 року.
– Їхньою метою було названо «боротьбу з незвичайною та надзвичайною загрозою національній безпеці, зовнішній політиці та економіці» США, яку несе «шкідлива діяльність уряду» росії.
– Зокрема, під таким видом діяльності у документі мається на увазі «підрив проведення вільних та справедливих демократичних виборів», участь та сприяння «шкідливій діяльності з використанням кібертехнологій», використання транснаціональної корупції «для впливу на іноземні уряди» та інше.
6. Мінфін США хоче запровадити вторинні санкції проти криптовалютних бірж.
– Міністерство фінансів США просить законодавців розширити свої повноваження для їх використання проти іноземних постачальників криптовалютних послуг у рамках захисту національної безпеки.
– Казначейство також може розширити свій вплив, щоб охопити ключових гравців на ринку цифрових активів, таких як криптовалютні біржі.
– Воно просить надати йому право переслідувати криптоплатформи, що базуються за кордоном, якщо вони завдають шкоди національній безпеці США, використовуючи переваги фінансової системи країни.
7. Адміністрація президента США планує заборонити американським компаніям та громадянам використовувати програмне забезпечення російської «Лабораторії Касперського».
– У Білому домі вважають, що російська влада може використовувати дані, які є у «Лабораторії Касперського», для зламу чи стеження за американськими компаніями та громадянами.
– Таким чином, подібна міра може знизити ризики для критично важливої інфраструктури США.
– У 2017 році Міністерство внутрішньої безпеки США заборонило використовувати продукти «Лабораторії Касперського» у федеральних органах влади через підозри у зв’язках компанії з російськими спецслужбами.
– Проте міра не стосувалася приватних осіб та компаній.
8. ЄС почав готувати 14-й пакет санкцій проти росії.
– Європейський Союз розпочав розробку 14-го пакету санкцій проти росії. Його збираються ухвалити до кінця весни, повідомив віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
– Пакет включатиме «широкий список обмежувальних заходів» із сильним акцентом на боротьбу з обходом санкцій, що вже діють.
– Увага може бути до морського сектору, де росія продовжує робити спроби з порушення стелі цін при експорті своєї нафти.
– Останній, 13-й пакет санкцій проти росії ЄС ухвалив 23 лютого, напередодні другої річниці її нападу на Україну. До списку внесли 106 фізичних та 88 юридичних осіб, «які сприяли військовому та технологічному зміцненню росії чи розвитку її оборонного сектора».
– Крім цього, ЄС розширив список заборонених до експорту в росію товарів, додавши до нього компоненти, які можуть використовуватися для виробництва безпілотників, у тому числі електротрансформатори, статичні перетворювачі та котушки індуктивності. Також було заборонено постачання алюмінієвих конденсаторів постійної ємності.
9. Суд ЄС скасував персональні санкції щодо Михайла Фрідмана. Також суд ЄС ухвалив скасувати персональні санкції проти засновника «Альфа-груп» Петра Авена.
10. У 2022 році ЄС був важливим партнером для росії: на нього припадало 38% торгівлі країни, він також є найбільшим інвестором і постачальником технологій, а також одним із основних напрямків експорту нафти та газу.
– Щодо Китаю, то на частку росії у 2022 році припадало лише 2,5 % його торгівлі, і вона ледь входила до десятки найбільших торгових партнерів. Китай вважає, що його комерційні, фінансові та технологічні зв’язки зі США та Європою набагато важливіші для динамічного розвитку китайської економіки, ніж аналогічні зв’язки з росією.
– За два роки війни в Україні відносини між Китаєм та росією стали набагато міцнішими.
– У 2022 році обсяг двосторонньої торгівлі зріс на 36% і становив 190 мільярдів доларів. 2023 року він виріс до 240 мільярдів доларів.
– Китай імпортував енергетичні товари на суму 129 мільярдів доларів – в основному нафту, трубопровідний газ, скраплений природний газ і вугілля, на які припадає 73 відсотки російського експорту до Китаю, а також метали, сільськогосподарську продукцію та деревину.
– У той же час Китай експортував до росії товарів на 111 мільярдів доларів, серед яких переважають промислове обладнання (близько 23 відсотків експорту), автомобілі (20 відсотків) та побутова електроніка (15 відсотків).
– У 2023 році продажі китайського промислового обладнання підскочили на 54% порівняно з попереднім роком, а продажі китайських автомобілів зросли майже вчетверо, що зробило росію найбільшим закордонним ринком для китайських автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння.
– У цих цифрах приховані товари китайського виробництва, які безпосередньо сприяють зміцненню російської військової машини, включаючи зростаючий експорт мікросхем, оптики, безпілотників і складних виробничих інструментів.
11. У лютому Китай та Індія залишалися основними напрямками експорту російського морського мазуту та вакуумного газойлю (VGO), причому обидві країни продовжували купувати паливо для часткової заміни сирої нафти.
– Оскільки в лютому 2023 року набуло чинності повне ембарго Європейського Союзу на російські нафтопродукти, основна частина російського мазуту та VGO була перенаправлена в інші регіони, переважно в Азію.
– У лютому 2024 року прямі поставки мазуту та VGO з російських портів до Індії зросли до 0,7 мільйона метричних тонн після 0,46 мільйона тонн у січні.
– Лютневі поставки палива з російських портів до Китаю склали 0,7 млн тонн, до Сінгапуру – 0,63 млн тонн, до Малайзії – близько 120 тис. тонн.
– За словами трейдерів, Індія та Китай купують прямогонний мазут і VGO для переробки, частково замінюючи більш дорогі барелі марки Urals.
– Експортні поставки брудних нафтопродуктів із російських портів до Туреччини впали в лютому приблизно до 215 000 тонн з 340 000 тонн у попередньому місяці.
Ілюстрація: The Village Україна
