Як Росія змінює тактику після втрат на Чорному морі, і що готує Україна
Кирило Данильченко / BBC Україна
Війна у Чорному морі увійшла в нову фазу.
Росіяни змушені боротися з українськими безекіпажними катерами (БЕК) та ударами дозвукових крилатих ракет Storm Shadow/SCALP.
Вони зняли командувача Чорноморського флоту РФ адмірала Віктора Соколова, який перебував на посаді з вересня 2022 року. За даними британської розвідки, це сталося після знищення великого десантного корабля (ВДК) “Цезарь Куников” у середині лютого.
А російські кораблі, що вціліли, сховалися в бухті Новоросійська, захищаючи вхід туди баржами, сітками, мінами і катерами, які несуть “паліативну” протидію БЕК, включно з БТР на борту та великокаліберними кулеметами.
Фактично єдині, хто виходить у море, – підводні човни. На них завантажують “Калібри”, й субмарини патрулюють свої зони у готовності наростити потенціал ракетних ударів Росії.
Ми побачили шлях від домінування росіян на театрі воєнних дій у Чорному морі та обстрілів Одеси Чорноморським флотом РФ – до евакуації зі Зміїного та невдалої спроби обвалити зерновий коридор з України.
Полювання на російські кораблі
Чому йде таке полювання за Чорноморським флотом РФ?
Кожен вибитий, наприклад, ВДК чи СДК (середній десантний корабель) – це мінус 500 тонн вантажів подвійного призначення.
У Кремлі неохоче використовують перевезення через Керченський міст, щоб не повторилася диверсія з обвалом прольоту мосту.
А великим фурам взагалі його заборонено використовувати з того самого жовтня 2022 року, коли стався вибух. Вантажівкам натомість радять користуватися поромними переправами або ж їхати до півострова через так звані нові регіони, тобто окуповані частини Донецької, Запорізької і Херсонської областей.
Тому якщо російським військовим потрібно щось доставити до Криму чи інших окупованих регіонів півдня України – це переважно десантні судна.
Паралельно Росія будує залізничний маршрут з Ростова-на-Дону через Маріуполь і Бердянськ до Криму. Наприкінці березня начальник української військової розвідки Кирило Буданов заявив, що “цей процес майже завершено”.
Водночас десантні кораблі – це також можливість перекидати оперативний резерв, а не тільки вантажі чи паливо в цистернах. Кожен ВДК – це або танкова рота, або ротна група на десять БТР.
Остання українська повітряна атака на Крим 24 березня завдала ушкодження різного ступеня чотирьом кораблям.
Розвідник “Иван Хурс” отримав влучання в корму – там може бути пошкоджена і гвинто-рульова група, і антени зв’язку та радіоелектронної боротьби.
ВДК “Азов” отримав пряме влучання.
ВДК “Ямал” – пролом борту та пошкодження від розриву 400-кілограмової боєголовки Storm Shadow/SCALP на бетонному пірсі поруч.
Трофейний для росіян ВДК “Костянтин Ольшанський” також постраждав від близького вибуху – вже ракети “Нептун”.
Це важкі пошкодження для кораблів, на яких немає броні. І розрив на палубі, і близький приліт – це місяці ремонту.
“Цезарь Куников”, який отримав схожі пошкодження у березні 2022 року в Бердянську, потім ремонтували близько року.
Найціннішим ураженням є “Иван Хурс” – це радіотехнічний розвідник – шпигун, здатний слухати частоти та ставити перешкоди.
Показовою є і остання втрата росіянами корабля безпосередньо у морі – 94-метрового корвета “Сергей Котов” проєкту 22160 вранці 5-го березня.
Знищення великого патрульного корабля з 12-тонним вертольотом на борту, який взагалі-то мав відбивати подібні атаки, – “ляпас” російським адміралам.
Сім українських морських дронів відправили “Котова” на дно – попри те, що він був пристосований, щоб відбивати атаки швидкісних маневрених цілей.
Захисна тактика росіян
До чого готується командування Чорноморського флоту РФ?
Схоже, їхня ставка робиться на підготовку екіпажів гелікоптерів для пошуку морських дронів.
Адже є не одне, і не два відео, коли попри щільний вогонь з повітря по безекіпажних катерах, достатньої кількості влучань не було.
Кулеметник одного з палубних гелікоптерів росіян в одному з відео Міноборони РФ нарікав: “Супротивник працює з дронами переважно у темну пору доби. Поводять вони себе дуже спритно. Можуть ганяти біля корабля і просто чекати, коли ми розстріляємо боєкомплект. А потім виходять на атаку”.
Тож судячи з крихт інформації, яка просочується з РФ, саме на вертольоти будуть покладатися головні зусилля росіян щодо захисту кораблів від дронів, і зараз активно тривають відповідні навчання.
Також уцілілі кораблі Чорноморського флоту РФ отримають додаткові кулемети (хоча “Сергею Котову” додаткові 12,7-мм кулемети “Корд” на кормі не допомогли).
Водночас не можна нескінченно роздувати екіпажі бойових кораблів, оскільки і запаси води та їжі, і кубрики, і енергетика судна розрахована на певну кількість людей. Тому навряд чи постів кулеметників буде багато.
Ймовірно, ці пости оснастять нічними прицілами та тепловізорами, а з кораблів при небезпеці підніматимуть повітряні дрони з нічним відеоканалом – це логічно, оскільки більшість атак проводилися саме у нічний час.
Тобто оборона – ордер кораблів (розташування кораблів під час переходу морем або в бою. – Ред.), щільний вогонь “паліативу” та “очі” спостереження.
Це те, що, на думку росіян, допомагатиме виживати, коли їхні кораблі будуть виходити в море.
Для моніторингу моря рутинно піднімати у повітря “літаючі радари” А-50 Москва навряд чи зараз захоче, а чим закінчилися радіолокаційні дозори з використанням ракетного катера “Ивановец” та згаданого патрульного корабля “Сергей Котов” – також відомо.
Сьогодні Чорноморський флот РФ притиснутий на базах і захищається.
Але водночас і готує протидію.
Морські плани України
До чого готується Україна на Чорному морі?
На початку березня СБУ показала нову модель морського дрона, здатного нести до тонни вибухівки.
Час покаже, як його використовуватимуть – чи проти опор Кримського мосту, чи для ударів по пірсах на російських базах, щоб уламки бетону і арматури завдавали додаткових пошкоджень кораблям поруч, чи для прориву рядів захисних барж на тих же базах.
Зараз Україна оперує десятками морських дронів, здатних нести від 300-400 кг вибухівки, тож з новими можливостями вона цілком може атакувати з моря навіть захищені бази.
Чи не найголовніше, що є в українських Сил оборони, – широкий та стійкий до РЕБ канал супутникового зв’язку.
Це означає, що рано чи пізно надводні дрони зможуть ставити аерозольні димові завіси, завдавати ураження з протитанкових ракетних комплексів та реактивними снарядами (це вже роблять), а також самі “роздаватимуть” купол РЕБ довкола. І це перспективи не кількох років, а місяців.
Під час комбінованих атак з використанням напівзанурених малопомітних дронів у першій хвилі та носіїв тонни вибухівки у другій реально знищити будь-який корабель, який є на озброєнні у росіян, та навіть спробувати розбити пірси на їхніх базах.
Тому в Новоросійську продовжують встановлювати нові баржі з сітками, поки українським морським коридором більше тисячі торгових суден перевезли вже понад 30 млн тонн вантажів.
Спроба Росії задушити Україну з моря блокадою і загрозою десанту наразі провалилась.
На заставці: Патрульний корабель Чорноморського флоту РФ у Новоросійську, 2020 рік. Фото: Міноборони РФ
