Вісті з фронтів. 10.04.2024
Коротко по окремих напрямках Східної операційної зони.
1. Наскільки я розумію, відновлення інтенсивних атакуючих і штурмових дій противника на Куп’янському напрямку – питання лише часу. Перегрупування 47-ї танкової дивізії (тд) зі складу 1-ї танкової армії (ТА) противника з Лиманського на Куп’янський напрямок майже завершено. Підрозділи її 26-го танкового полку (тп) та 347-го мотострілецького полку (мсп) вже зайняли позиції між Першотравневим і Ягідним.
В свою чергу, підрозділи 18-ї мотострілецької дивізії (мсд) зі складу 11-го армійського корпусу (АК) частково будуть виведені у базовий район, частково відправляться підсилювати угрупування військ (УВ) “Белгород”.
Цілком ймовірно, противник в черговий раз спробує просунутись у бік Степової Новоселівки як вздовж залізниці (від Ягідного), так і діючи вздовж дороги Сватове – Куп’янськ (з напрямку Крохмального).
Зважаючи на той факт, що підрозділи 47-ї тд не тільки ротували 18-у мсд, а й підсилили підрозділи 6-ї загальновійськової армії (ЗВА) по напрямку Синьківка – Петропавлівка, то, скоріш за все, одночасно з цими спробами, противник продовжить атакуючі дії у смузі наступу 25-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) цієї армії або трохи західніше, у смузі 138-ї омсбр.
2. Протягом кількох минулих діб передові підрозділи противника активізувалися на Курахівському напрямку та трохи південніше.
Очевидно, командування угрупування військ (УВ) противника “Юг” поспішає з виходом на “заплановані рубежи” щодо продовження активних наступальних дій по відношенню до Курахівсько-Вугледарського виступу ЗСУ.
Як я й писав раніше, це є одним із найбільш ймовірних напрямків найближчої “активізації” противника в оперативно-тактичному масштабі.
На практиці це виглядає наступним чином:
– Передові підрозділи 155-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП) противника, підтримані 10-м танковим полком (тп) 20-ї мсд, продовжують штурмові дії у с. Новомихайлівка, намагаючись повністю витіснити підрозділи ЗСУ східніше неї. Мали просування у центральній частині села.
– В свою чергу, підрозділи 103-го мсп зі складу 150-ї мсд противника вперто намагаються прорватися вздовж вулиць Каштанової та Івана Франка (по обох берегах ставка) у Георгіївці, щоб зайти підрозділам ЗСУ, які обороняються південніше в районі с. Побєда, максимально “за фланг”.
– Після того, як противник мав просування в районі Первомайського, очевидно, його командування вирішило, що “склалися умови”, аби нарешті витіснити наші підрозділи з району с. Невельске, діючи як зі східного та південно-східного напрямку, так і з півночі. Підрозділи 9-ї омсбр противника, у відповідності з цим рішенням, очевидно, здійснили спробу просунутися по напрямку на цей н.п. Поки “не зовсім успішно”.
– В районі с. Красногорівка (нижн.) підрозділи 5-ї та 110-ї омсбр противника зі складу його 1-го АК продовжують свої спроби “зачепитися” за село, діючи з боку Старомихайлівки та з боку Мар’їнки, південніше села. Поки також “не особо успешно”.
Таким чином, можемо констатувати…
На Курахівському напрямку командування противника (УВ “Юг”) намагається якомога скоріше досягнути “решительных целей”, в першу чергу, шляхом вводу у бій значних (більшої частки) сил всієї 8-ї загальновійськової армії (ЗВА).
З цією метою його командування на цьому напрямку ВЖЕ задіяло головні сили 1-го армійського корпусу (АК) цієї армії майже у повному складі її 20-у мсд, а також головні сили 150-ї мсд 8-ї ЗВА (103-й мсп, 68-й та 163-й тп). Окрім цього тут введені у бій в районі Новомихайлівки 155-а обр МП зі складу тихоокеанського флоту та південніше неї 39-а омсбр зі складу 68-го АК.
Головна мета всіх цих зусиль очевидна – вихід в район Курахового та його блокування, що в свою чергу дасть можливість створити противнику зручні умови з півночі для організації та проведення наступальної операції в цілому по відношенню до Курахівсько-Вугледарського виступу ЗСУ.
3. Про те, що противник явно “виношує такого роду задуми та плани” говорить і ряд інших подій, які відбуваються безпосередньо на Вугледарському напрямку.
Противник почав нарощувати склад своїх військ, розгорнутих в районі Шевченко – Павлівка – Микільське – Єгорівка. В цей район почали прибувати підрозділи зі складу 5-ї омсбр 1-го АК противника (підпорядкованого її командуванню 95-го окремого стрілецького полку\осп). Причому в складі цих підрозділів вже сформовані окремі штурмові групи, призначені саме для атакуючих\штурмових дій.
Наскільки я розумію, командування УВ “Юг” та 8-ї ЗВА зокрема розраховують найближчим часом таки “прорватися до Курахового”, щоб у слушний момент розпочати активні наступальні дії з півдня на своєму “крайньому лівому” фланзі та, можливо, силами суміжного УВ “Восток” десь на відтинку між Микільським та Новомайорським.
4. Ну, й на завершення декілька слів про Покровський напрямок (смуга наступу УВ “Центр” противника) у доповнення до вчорашнього огляду.
Наскільки я розумію, його командування на даний момент стикнулося з певними труднощами щодо збереженням необхідної для продовження свого наступу щільності оперативної побудови своїх військ.
Об’єктивно протяжність по фронту смуги його наступу суттєво розширилась у порівнянні зі “штурмом Авдіївки”. Противник намагається вести активні наступальні дії на відтинку від Новобахмутівки на півночі до Первомайського на півдні. Причому пробує атакувати\штурмувати “майже скрізь”, що потребує від нього застосування цілої купи військ.
По суті, складається ситуація, яка, очевидно, найближчим часом дасться взнаки. А саме, командування противника ВЖЕ ввело у бій такий обсяг і кількість своїх військ у смузі УВ “Центр”, який притаманний для наступальної операції оперативного масштабу. Але, очевидно, результати, які йому вдалося досягнути на цьому напрямку на даний момент, явно цьому не відповідають. Замість прориву в оперативну глибину бойових порядків ЗСУ поки виходить дуже повільне “тактичне витіснення” на окремих ділянках.
В такому випадку є два виходи-рішення:
– або продовжувати нарощувати зусилля (якщо є чим) і сподіватися все ж таки “переламати” систему оборони противника й прорватися в оперативну глибину його оборони.
– або припинити “стачування” власних військ, перейти до оборони та закріплення на вже досягнутих рубежах, провести перегрупування своїх сил і засобів (можливо, поміняти напрямки та ділянки докладання власних зусиль, як це раніше зробило теж командування УВ “Центр” під час боїв власне за Авдіївку) й розпочати “усе знову” трохи згодом.
На даний момент, наскільки я розумію, командування УВ “Центр” ще продовжує “сповідувати” й плекати надії на перший варіант. Наприклад, в районі с. Бердичі противник почав введення у бій додаткових сил і засобів зі складу явно “недоформованої” 27-ї мсд (колишня 21-а омсбр 2-ї ЗВА).
Противник впевнений, що система оборони ЗСУ на Покровському напрямку “вже тріщить”, і треба лише “немного поднажать”, аби вона посипалася. З цією метою командування УВ “Центр” також активізувало свою 132-у омсбр по напрямку на Новокалинове (тобто ще більше розширюючи по фронту смугу наступу).
Ну-ну, але нагадую, що “від оперативної грижі ще ніхто не застрахований”.
Фото: Генштаб ЗСУ
