Вісті з фронтів. 29.02.2024
Південна операційна зона.
1. Очевидно, що протягом найближчого часу противник спробує суттєво покращити своє становище на Бердянському напрямку.
Останнім часом передові підрозділи 127-ї мотострілецької дивізії (мсд) зі складу 5-ї загальновійськової армії (ЗВА) противника значно пожвавішали західніше с. Старомайорське. Її 394-й мотострілецький полк (мсп), який вже здійснював раніше декілька акцентованих спроб суттєво просунутись між с. Приютне та с. Старомайорське у північному напрямку, знову намагається атакувати\штурмувати, але цього разу пробує пробитися до Старомайорського з заходу.
В свою чергу, південніше села противник увів у бій підрозділи 1461-го мотострілецького полку територіальних військ (мсп ТрВ), приписаного до 36-ї ЗВА (це смуга оборони 60-ї окремої мотострілецької бригади\омсбр тієї ж 5-ї ЗВА). Мабуть, сподіваючись у взаємодії з 127-ю мсд витіснити наші війська з Завітного Бажання та Старомайорського одночасним та сконцентрованим тиском із півдня та заходу.
Поки нічого значного добитися вони не спромоглися. Але, ймовірно, це лише початок певних зусиль командування противника на цьому напрямку (УВ “Восток”) щодо покращення свого тактичного положення.
Про це свідчить “спливання” на цьому напрямку й підрозділів 57-ї омсбр, яка, очевидно, повернулася з-під Бахмута у “лоно” рідної 5-ї ЗВА. Зараз її 2-й мотострілецький батальйон (мсб) переміщається на добре відомий мені полігон у Новопетрівці під Бердянськом.
Планується, що з його складу буде сформовано декілька штурмових підрозділів (ймовірно, до 2-х штурмових рот, за штатом “ШТОРМ”), які в подальшому будуть уведені в бій у смузі 60-ї омсбр із завданням пробитися або у Старомайорське, або у Завітне Бажання.
До того ж на цьому ж напрямку (Завітне Бажання – Старомайорське) фіксується принаймні три розвідувальні групи зі складу 14-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП) противника, які спеціалізуються на застосуванні баражуючих боєприпасів типу “Ланцет” та фпв-дронів.
Очевидно, що вони тут сконцентрувались не для того, аби “прохлаждатися”. Зазвичай впродовж останнього часу противник намагається будь-яку свою активність (в першу чергу, наступального характеру) в обов’язковому порядку супроводжувати масованим застосуванням ударних БПЛА тактичної зони.
Окрім цього, по напрямку Степанівка – Червоне 127-а мсд противника також протягом останнього часу виявляє активність силами передових підрозділів свого 114-го мотострілецького полку, якому вдалося просунутись вздовж двох посадок на північ.
2. На Токмацькому напрямку після того, як противнику вдалося серією наполегливих атакуючих\штурмових дій суттєво відсунути на північ наші передові підрозділи від першої позиції свого головного рубежу оборони між Новопрокопівкою та Вербове, а також вийти до західної околиці с. Роботине, він вимушено пригальмував і намагається на даний момент перегрупувати свої атакуючи тактичні групи з метою продовження процесу “відновлення положення”, що існувало ДО початку українського наступу літом-восени минулого року.
Західніше Вербового діє зведена тактична група повітряно-десантних військ противника (247-й десантно-штурмовий полк\дшп зі складу 7-ї десантно-штурмової дивізії\дшд та 104-й дшп зі складу 76-ї дшд).
В свою чергу, південніше та західніше Роботиного намагаються наступати передові підрозділи 42-ї мотострілецької дивізії 58-ї загально-військової армії (ЗВА) у вигляді батальйонів її 70-го та 71-го мотострілецьких полків (мсп).
Як на мене, найближчим часом я б очікував з боку командування 58-ї ЗВА противника певного нарощування зусиль. Наприклад, шляхом спроби задіяти підрозділи 136-ї омсбр північно-західніше Роботиного з метою обійти цей вузол оборони ЗСУ з півночі й перерізати дорогу, яка зв’язує Роботине та Новоданилівку.
Як би там не було, але, навіть не дивлячись на ці шалені атаки противника на Токмацькому напрямку, які розпочались пару тижнів тому, ЗСУ продовжують утримувати північно-західніше с. Вербове певний відтинок першої позиції головного рубежу оборони противника на цьому напрямку, на який вони вийшли в ході свого наступу літом-восени минулого року, правда, не дуже широкий та значний по фронту – 1-1.5 км.
3. На завершення трохи про Придніпровський напрямок.
Чесно кажучи, я не знаю, що там “окончательно зачистила” путінська ШойгА в районі с. Кринки, але ЗСУ продовжують утримувати частину залишків цього села.
Більше того, остання спроба декількох штурмових груп зі складу 26-го мотострілецького полку (мсп) 70-ї мотострілецької дивізії (мсд) противника “окончательно” відтіснити наші передові підрозділи з позицій у Кринках безпосередньо у пойму Дніпра закінчилась невдало для них.
Якщо б це було так, як доповідала ШойгА пуйлу, то генералу Теплинському не було б жодної потреби утримувати в районі Кринок:
– 810-ю окрему бригаду морської піхоти (обр МП);
– 144-у окрему мотострілецьку бригаду (омсбр);
– два десантно-штурмових полки (дшп) зі складу 104-ї дшд;
– два мотострілецьких полки (мсп) зі складу 70-ї мсд;
– посилювати все це угрупування принаймні двома батальйонами 17-го танкового полку (тп) тіє ж 70-ї мсд;
– та підтримувати принаймні двома дивізіонами 81-го самохідно-артилерійського полку, також зі складу 70-ї мсд.
По суті, на відтинку між Козачі лагері та Корсунка діє майже повним складом одна мотострілецька дивізія противника, головні сили ще однієї дивізії (десантно-штурмової) та принаймні 2-х окремих бригад.
У зв’язку з цим постає цілком закономірне питання – навіщо, якщо там вже давно “всё зачистили”? З ким воює вся ця орда – з кількома взводами українських морпіхів, які засіли у плавнях?
Більше того, тактичні плацдарми ЗСУ продовжують існувати північніше с. Підстепне та по напрямку на с. Пойма, на Дачах, західніше м. Олешки, на номерних островах. Це тепер командування УВ “Днепр” проти кожного з них буде зосереджувати такі угрупування?
Фото: Генштаб ЗСУ
