Про легітимність української влади
Зустріч із європейськими експертами. Одне питання: «Що буде з легітимністю президента в травні?».
– А що буде з легітимністю Путіна з 18 березня? – запитую їх. Путін переобирається в недемократичних умовах, без альтернативи і спостерігачів, він вбив своїх опонентів, або вони в тюрмах, як Кара-Мурза. Ці вибори не відповідають стандартам БДІПЛ/ОБСЄ, проводяться без міжнародних спостерігачів. Але найстрашніше, вони будуть проведені в окупованому Маріуполі, в окупованих регіонах України, під дулами автоматів, де проведена насильницька паспортизація. Після цього Захід, який не визнає Лукашенка президентом, визнає президентом Путіна? Хоча в РФ порушень і злочинів набагато більше.
– Але ж ви розумієте, що російська пропаганда буде просувати думку про нелегітимність української влади? – продовжують мої французькі співрозмовники.
– російський диктатор і його пропагандисти говорять про хунту і пєрєворот з 2014 року. В них і досі Янукович «легітимний». Нічого нового. Чому ви на це рефлексуєте, і чому Захід не задається питанням, як діяти з нелегітимним після 17 березня Путіним? – продовжую я.
– Але ж у вашій Конституції записано про пʼятирічний термін президента, – продовжують співрозмовники.
– Українська влада має бути легітимна. Вона обрана на демократичних і легітимних, визнаних всім світом виборах у 2019 році. Ми тоді привітали Зеленського з перемогою на прозорих і демократичних виборах. В українській Конституції закладено принцип безперервності влади, і він діє. Всі інституції працюють до вступу на посаду нової Ради, Кабміну, президента.
Набагато страшніше провести недемократичні та нелегітимні вибори в умовах війни. Й тут є консенсус політичних сил і суспільства, що вибори мають відбутися після припинення воєнного стану.
До речі, в українській історії вже був приклад, коли президент «пересидів» більше, ніж 5 років. В 2005-му, коли через 3 тур виборів інавгурація нового президента Ющенка відбулася в січні 2005-го, а не в листопаді 2004-го. Президент Кучма був на Банковій до вступу на посаду нового Глави держави. Й ніхто в країні та світі не ставив це під сумнів.
– Ви перші, хто наводите нам ці аргументи, – говорять мої співрозмовники. Й повторюють: «Це дуже хороші аргументи!».
Дарую ці думки владі.
Нам зараз всім треба зосередитися на тому, аби донести Заходу аксіому про нелегітимність Путіна! Світ має відреагувати на нелегітимного «президента» ядерної держави після 17 березня. А не рефлексувати на застарілі російські маніпуляції, в яких і досі правильним «президентом» України є Янукович і Ко. Й не видавати дивні заяви розвідки, які, як на мене, теж просувають російські наративи про «пєрєворот».
Для посилення легітимності влади потрібно переформатування більшості та створення уряду національного порятунку. Не втомлююся це повторювати.
Колаж: «MediaSapiens»
