Що Зеленський планує робити з громадянством України
Що Володимир Зеленський планує робити з громадянством України.
Ось аналіз законопроєкту №10425 «Про деякі питання у сфері міграції щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України».
Ключова відмінність цього законопроєкту від чинного закону – можливість спрощеного прийняття в громадянство і набуття громадянства.
Наприклад, громадяни країн ЄС, Великобританії, США, Канади, Австралії та Японії можуть набувати громадянство лише на підставі декларації про визнання себе громадянином України. Обов’язок припинити громадянство іншої країни на них не поширюється (якщо вони одночасно не є громадянами РФ).
Тут одразу є декілька моментів.
1. По-перше, з того, як сформульована норма статті 17 законопроєкту щодо спрощеного набуття громадянства, виходить, що крім декларації про визнання себе громадянином України інші документи не подаються. В інших статтях додається, що він має подати зобов’язання щодо складання іспитів на рівень володіння мовою та з основ Конституції та історії України впродовж трьох років.
Тобто не потрібні жодні бодай мінімальні зв’язки з Україною – людина може все життя жити десь в Хорватії, але одночасно стати громадянином України.
Перший очевидний ризик: неконтрольоване отримання громадянства.
Наприклад, це може вплинути на вибори влади. По суті, ми всіх громадян ЄС, США, Канади тощо запрошуємо стати громадянами України. Для цього навіть не треба коли-небудь жити тут або народитись.
Відтак, вибори Парламенту або Президента України зможуть здійснювати люди, які ніколи в Україні не жили, але стали громадянами України у спрощеному порядку.
Також можна врахувати, що кількість таких громадян за межами України може перевищувати в рази кількість населення безпосередньо в країні.
В умовах гібридних війн росія може організувати масове отримання українського громадянства іноземцями і через них організувати зміну влади так, як вона сама для себе захоче.
2. По-друге, запровадження такого підходу до спрощеного набуття громадянства по суті дискримінує тих, хто мешкає в інших країнах. Громадяни Ізраїлю або Мексики, Кореї, або Нової Зеландії – чим вони гірші за громадян Угорщини?
3. Окрім того, варто зазначити що підхід, коли громадянин України може мати друге громадянство іншої країни, якщо це країна ЄС, суперечить Конституції.
Конституція передбачає, що в Україні існує “єдине громадянство”. І всюди в тексті Конституції термін “єдиний” розуміється як “один, і не може бути більше”. Наприклад, “єдиним органом законодавчої влади є Верховна Рада України” (стаття 75) означає, що орган, уповноважений приймати закони, у нас один – Верховна Рада, і не може бути більше.
В новому законопроєкті повторюється визначення з чинного закону, що таке “єдине громадянство”: громадянство України, яке виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць.
Тобто за такого підходу виходить, не може бути громадянства Львівської або Харківської області.
Якщо продовжувати логіку, запропоновану Президентом, то, в принципі, не виключено, що у нас може бути і “множинність органів законодавчої влади”. Адже те, що Верховна Рада за Конституцією є “єдиним органом законодавчої влади”, означатиме, що Верховна Рада єдина, і не може бути Верховної Ради партії Слуга Народу або ОПЗЖ.
Але якщо ми залишаємо саме таке визначення “єдиного громадянства”, то тим самим допускаємо існування подвійного, потрійного і так далі громадянства.
Зрозуміло, що це нісенітниця. Але саме через те, що це нісенітниця, Конституційний Суд, скоріше за все, і визнає неконституційним цей закон.
4. Якщо ми допускаємо, що особа може мати не лише громадянство України, але й громадянство інших країн, законопроєкт містить цілий ряд неконституційних норм. В першу чергу це стосується введення додаткового цензу “відсутність громадянства інших країн” для осіб, що претендують на державні посади.
Зокрема, виходить, що громадянин України та будь-якої іншої країни може:
• бути суддею, в тому числі Конституційного Суду (статті 127, 148);
• бути народним депутатом (стаття 76);
• бути президентом України (стаття 103).
Відповідно до неодноразово висловленої Конституційним Судом позиції, виключення з конституційних норм можуть встановлюватися лише самою Конституцією, а не іншими законами України. Тому, якщо стаття 103 Конституції встановлює, що президентом може бути будь-який громадянин України, це означає, що таке право надається в тому числі і тим громадянам, які крім громадянства України мають будь-які інші громадянства.
Відтак, передбачені законопроєктами зміни до Виборчого кодексу та Закону про судоустрій і статус суддів, якими особам з множинним громадянством забороняється обиратись на вказані посади, гарантовано будуть визнані
Щодо формальних особливостей: законопроєкт №10425 є по суті доопрацьованою версією законопроєкту №6368, який Зеленський вносив в раду ще в грудні 2021 року (до нього я подавав альтернативний законопроєкт). Законопроєкт №6368 не відкликаний з парламенту і включений до порядку денного у вересні 2023 року. Більше того, профільним комітетом доопрацьовано законопроєкт і зареєстровано комітетський під літерою д. Законопроєкт №6368 так само, як і щойно зареєстрований №10425, викладає закон про громадянство в новій редакції. По суті, внесення такого законопроєкту з тим самим предметом регулювання є порушенням регламенту.
Щоб формально обійти регламент, офіс президента змінив назву законопроєкту. Що мав би зробити офіс президента: відкликати законопроєкт №6368 (але оскільки він включений до порядку денного сесії, рішення про відкликання мала б приймати Верховна Рада) або цивілізовано розглядати в раді законопроєкт №6368, приймати його в першому читанні, цивілізовано доопрацьовувати до другого. Немає жодного положення, яке б не могло бути доопрацьоване до другого читання в рамках розгляду законопроєкту №6368.
Крім того, питання множинного громадянства вже збурювало і суспільство, і народних депутатів. Саме тому зараз на розгляді КСУ перебуває конституційне подання про тлумачення статті 4 Конституції України, зокрема терміну єдине громадянство.
Висновок: замість бажання змінити законодавство в рамках Конституції та професійно працювати над ним, Офіс Президента вдається до чергового політичного піару. Реанімує тему, яка вже давно обговорювалася. Разом з тим, чи є практична потреба в таких змінах? Очевидно, ні, оскільки з 2021 року під час війни це питання більше не піднімалося.
У президентському законопроєкті про громадянство є як добрі, так і сумнівні новації. Але одна пропозиція викликає відверте обурення.
Пам’ятаєте, нещодавно ми всі тішилися, що тепер в Україні, як у кожній поважній державі, для вступу в громадянство іноземець має складати іспити на володіння державною мовою, знання історії й Конституції. І це, справді, дуже важливо, адже громадянство – це спільнота людей, які усвідомлюють себе українцями, для яких Україна є Батьківщиною. Громадянин повинен мати хоча б базові уявлення про історію і правовий лад власної держави. А володіння українською мовою взагалі відповідно до закону є обов’язком кожного громадянина.
Так от президент пропонує, щоб усі, хто відповідно до нового закону отримуватиме громадянство України у спрощеному порядку, не складали для цього іспити на володіння українською мовою, знання Конституції й історії України.
Підкреслюю, йдеться не про окремі винятки (військових або цінних для України вчених, спортсменів чи діячів культури), які й зараз можуть складати ці іспити впродовж 2 років після отримання громадянства.
Йдеться про величезну кількість нових громадян України. Бо в спрощеному порядку (просто подавши заяву і декларацію, на підставі яких видаватиметься указ президента) набуватимуть громадянство України будь-які громадяни усіх держав ЄС, США, Канади, Великої Британії, Швейцарії, Норвегії та Японії. При цьому вони зможуть за бажанням одночасно зберігати і громадянство цих держав.
І от президент України раптом вирішив, що усім цим людям, щоб стати громадянами України, не потрібні хоча б елементарні знання з української мови, історії й Конституції. Вони можуть скласти ці іспити впродовж трьох років. Якщо не складуть, президент теоретично може їх колись позбавити громадянства. Але це неточно.
Такі речі соромно читати, не те що голосувати за них. Незалежно від того, як ми вирішимо питання подвійного громадянства і які запровадимо спрощення для іноземців, які хочуть стати громадянами України, ці спрощення в жодному разі не мають скасовувати знання української мови, історії та Конституції як обов’язкову передумову отримання нашого громадянства.
Колаж: TSN.ua
