Вісті з фронтів. 14.01.2024
Категорія “різне” (без оцінок та висновків), на жаль, не дуже приємне…
1. Судячи зі всього, ситуація в районі с. Новомихайлівка для ЗСУ почала загострюватись, південніше селища українські війська почали відхід у смузі наступу 39-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника.
Одночасно північніше села (ділянка наступу 255-го мотострілецького полку\мсп, підсиленого підрозділами 155-ї окремої бригади морської піхоти\обр МП) противник також мав успіх, просунувшись у бік н.п.
По суті, бої вже йдуть не тільки на східній околиці села, а й на південній, причому противник просунувся й південніше самої Новомихайлівки у бік с. Водяне, що створює більшу небезпеку для ЗСУ, ніж навіть гіпотетичне зайняття противником власне с. Новомихайлівка. Особливо тим українським підрозділам, які обороняються північніше с. Володимирівка та с. Микільське, а в принципі, всьому Вугледарському плацдарму.
2. На Донецькому напрямку на північному фасі Авдіївського району оборони ЗСУ противник також мав певний успіх. Передові підрозділи 114-ї омсбр противника при підтримці 15-ї омсбр, очевидно, зуміли просунутись південно-східніше позиції “Терикон” у напрямку на район “Бревно” та Пожежно-Рятувальну частину №13. Окрім того, схоже, що ЗСУ таки повністю відійшли з с. Степове.
Схоже на те, що командування противника таки приступило до практичної реалізації одного з варіантів, про які я нещодавно писав, щодо обходу Авдіївського “коксохіму”. А саме варіант №2 – обхід комбінату зі сходу та південного сходу, через “Бревно” та Авдіївську автобазу.
На даний момент у всій системі Авдіївського району оборони ЗСУ є дві, так би мовити, ключові “точки” – позиція “Зеніт” (колишня позиція Донецького зрп) та оте саме “Бревно”.
Перша (при умові утримання ЗСУ району “Царської охоти”) “стопорить” атаки противника по досить чутливій для ЗСУ дирекції Опитне – “9-й квартал”.
Друга по-суті є “вхідними воротами” для підвозу та матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) всього Авдіївського району оборони.
Противник, судячи зі всього, все це прорахував ще декілька тижнів тому й зараз активно та вперто давить саме на ці ділянки.
Наполегливі атаки противника через “промзону” – це спроба зайти у тил позиції “Зеніт”, а атаки східніше “коксохіму” – це спроба пробитися у район “Бревна” й таким чином виконати головне завдання – заблокувати МТЗ українським підрозділам, які обороняються у м. Авдіївка, без необхідності проводити “витратний” штурм всієї території “коксохіму”.
Як на мене, ситуація в районі Авдіївки також є достатньо серйозною.
3. На Токмацькому напрямку, очевидно, противник дуже близький до відновлення положення по першій позиції свого головного рубежу оборони між селищами Новопрокопівка та Вербове. З цією метою, передові підрозділи 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд) противника продовжують вперто атакувати північно-західніше Вербового, аби відсунути передові підрозділи ЗСУ у бік Балки Успенівської.
На даний час підрозділи ЗСУ ще утримують відтинок першої позиції головного рубежу оборони противника завдовжки трохи більше 1 км по фронту північно-західніше Вербового, але противник одночасно атакує цю ділянку як з півдня, так і з південного сходу.
Відновлення противником положення по першій позиції свого головного рубежу оборони по суті нівелює результати літньо-осіннього наступу ЗСУ на Токмацькому напрямку. У “сухому залишку” буде лише подолана “смуга забезпечення” противника, та й то на достатньо вузькій по фронту ділянці.
Тим більше що її ще треба буде утримати, так як противник, очевидно, не припинить із відновленням положення по своїй першій позиції тиск на флангові ділянки українського вклинення (по дирекції Копані – Роботине та південніше дороги Т-08-03 у бік Новоданилівки).
4. На Куп’янському напрямку після вклинення передових підрозділів противника вздовж двох лісових просік південніше Лиману Першого протягом минулих тижнів передові підрозділи його 25-ї омсбр, ймовірно, здійснили серію спроб “зачепитись” за північну околицу с. Синьківка, атакуючи з опушки лісу вздовж дороги, яка веде у село звідти.
Наскільки мені відомо, ций задум противника скінчився для нього невдало. У цьому сенсі противнику дуже заважає той факт, що ЗСУ утримують декілька важливих посадок східніше села, звідки запобігають будь-яким спробам противника подолати відкриту місцевість між лісом та Синьківкою більш-менш значними силами.
26-й танковий полк (тп) противника, очевидно, готується найближчим часом атакувати передові позиції ЗСУ по напрямку Ягідне – Іванівка та Ягідне – Кислівка. Цілком ймовірно, у цій справі його підтримають підрозділи 15-го мсп противника, що діє трохи північніше.
В свою чергу, обійти с. Стельмахівка з півночі, вірогідно, готуються й підрозділи 27-ї омсбр противника, яким для цього доведеться пробитися через Новоселівське у район західніше нього.
Передача в оперативне підпорядкування цієї бригади 1431-го мсп ТрВ, а також подовження командуванням противника дії штурмових груп зі складу 7-го окремого мотострілецького полку (омсп) противника на цій ділянці, в той час коли цілий ряд його підрозділів був перегрупований як у базовий район 11-го АК, так й у склад УВ прикриття кордону, говорить про те, що противник явно збирається у слушний момент, до активних (наступальних) дій 26-го тп та 15-го мсп, додати й відповідні потуги й 27-ї омсбр.
Але, як на мене, перспективи наступу 26-го тп противника у бік с. Іванівка на даний момент виглядають, скажімо так, трохи сумнівно. Чому й через що, я, звісно, зі зрозумілих причин писати не буду. Однак підкреслю, командування противника явно не враховує у своєму оперативному плануванні один нюанс, а саме, взаємозв’язок і взаємовплив ситуації на різних ділянках Куп’янського напрямку одна на одну.
Крынки и не только…
Российские оккупационные войска продолжают предпринимать попытки по блокированию и вытеснению украинских подразделений из Крынок. Для этих целей применяются в основном подразделения 26-го МСП 70-й МСД 18 ОВА и пока никак неубиваемой 810-й ОБр МП, сведённые в три тактические группы, действующие с флангов Козачьи Лагери-Крынки, Корсунка-Крынки и фронтально с трассы 2206 через лесной массив.
При этом ГВ «Днепр» сейчас располагает ресурсом около 72,5 тыс л.с., комплектация которого это:
Танки – около 400 ед;
ББМ – около 1 тыс;
Ствольная артиллерия – около 530 ед;
РСЗВ – менее 100.
В последние дни отмечается, с одной стороны, незначительное уменьшение общей численности ГВ «Днепр» по личному составу, с другой, явный прирост по ББМ. С 20-х чисел декабря 2023-го как минимум +50 ББМ, с учётом регулярных ежедневных потерь. Это наращивание намекает на подготовку более интенсивных штурмовых действий в ближайшей перспективе с применением соответствующей компоненты.
Кроме того, между селом Пойма и Песчановка появился 3 ТВ 17-го ТП. Ранее 17-й ТП фиксировался в районе Новой Маячки.
Не безосновательно предположение, что командование РОВ вынашивает планы вытеснения СОУ из Крынок до старта так называемых выборов президента россии, дабы плацдарм на левом берегу Херсонской области не портил общую эфемерную картину эпического наступления “по плану”. Если же это не удастся сделать до марта, то не удивлюсь, если генерал Теплинский внезапно упакует чемоданы и убудет в “командировку” в Сирию.
Кроме того, усиление участка между Поймой и Песчановкой подразделениями 17-го танкового полка недвусмысленно намекает на некие опасения командования ГВ «Днепр» на счёт этого участка, нависающего над развилкой 2206 и Е-97.
Не менее недвусмысленно выглядят ещё в декабре отправленные западнее Олешек подразделения 24-й МСП 70-й МСД, а в районе Подлесного подразделения 127-й ОРБр для усиления 404-й МСП терморегулирующих вентилей… кхм, территориальных войск противника.
Видимо, отборные ТрВшники не справляются там с чем-то или кем-то, но кто знает, с чем или кем именно. А потому им и подсыпали батальон разведосов.
Также к вопросу о целесообразности плацдарма Крынок.
Крынки это уникальный случай в мировой истории войн и конфликтов, когда небольшая группа удерживает плацдарм в противодействии силам в 200 раз превосходящих её по численности. При этом не имея тяжёлой техники и действуя на плацдарме исключительно пехотной компонентой, хотя и под прикрытием артиллерии и дронов.
Крынки – это именно тот пример новой фазы войны, о которой я не так давно писал: меньшими силами наносить максимально возможный урон противнику и истощать его. Потери РОВ в районе Крынок, особенно по механизированной компоненте, просто несоизмеримы с потерями СОУ.
За время удержания плацдарма верифицировано уничтожение более сотни единиц российской техники, а трасса 2206 превратилась в кладбище для неё. Ряд подразделений 328-го ДШП 104-й ДШД были отведены для восстановления боеспособности, что сейчас для РОВ является очень большой редкостью.
Выводы? 300 спартанцев нервно курят в сторонке при упоминании Крынок.
Слава нації!
Фото: Генштаб ЗСУ
