Вісті з фронтів. 13.01.2024
1. На Сіверському напрямку (так, і такий вже “оживився”) противник, ввівши в бій підрозділи двох полків 106-ї повітряно-десантної дивізії (пдд), а саме 51-го та 119-го парашутно-десантних полків, за підтримки підрозділів 123-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр), це колишня 2-а омсбр 2-го АК, спромігся просунутися північно-східніше с. Веселе (верхн.).
Для орієнтації: це північніше м. Соледар, загальна дирекція Берестове – Переїзне.
Наскільки я розумію, ці атаки обумовлені реалізацією командуванням противника свого загального задуму щодо забезпечення безпеки Соледарського виступу (тобто прагненням зняти або максимально зменшити загрозу охоплення свого угрупування військ, яке оперує північніше м. Бахмут, на Соледарському виступі).
Дії цілком логічні, особливо у контексті наступу противника західніше та північно-західніше самого м. Бахмут. Однак, на даний момент ані частини та підрозділи 98-ї пдд, ані 200-ї омсбр противника не забезпечують там тих темпів і обсягів наступу, щоб ці дії набули якогось більш загального, бодай оперативно-тактичного сенсу.
Противник за два з половиною місяці інтенсивних наступальних боїв зміг лише повністю взяти під контроль с. Хромове, підійти до Богданівки та Іванівського, тобто на одній ділянці наступу подолати відстань у 3.6 км, на іншому – 2.1 км. Погодьтеся, це не ті показники, які б дозволили казати про “докорінні зміни” ситуації північніше м. Бахмут саме у такому масштабі.
Тим більше що південніше міста ситуація для противника ще більш, скажімо так, проблемніша. Головні сили 3-го та 2-го армійських корпусів (АК) противника (4-а, 72-а, 83-а та 88-а омсбр), навіть підсилені 4-5-ю батальйонами мобілізаційного резерву (МР), напряму введеними до їхнього складу, а також поповненими 2-а полками територіальних військ (ТрВ), так і не спромоглися відновити втрачений рубіж оборони по залізниці.
Як на мене, російському командуванню на цьому напрямку бракує цільної та чітко визначеної мети, “ідеї”, якщо хочете. Складається таке враження, що вони наступають (атакують і штурмують) там, де “наступається”, не більше.
Єдиним, у цьому сенсі, чітко вираженим прагненням у них є спроба пробитися до Часів Яру, бо це має хоч якійсь логічний та адекватний зміст щодо подальших дій (можливість створити флангову загрозу українському угрупуванню, яке оперує південніше м. Бахмут).
Загалом, очевидно, противник взяв на Бахмутському напрямку певну “паузу” в подальшому проведенні наступу, хоча, звісно, повністю атакуючих та штурмових дій не припинив. Думаю, це пов’язано з перегрупуванням частини його сил і засобів південніше міста.
2. Командування угрупування військ (УВ) противника “Днепр”, яке діє на Придніпровському напрямку (Херсонський операційний район\ОР), очевидно, найближчим часом здійснить чергову спробу ліквідувати тактичні плацдарми ЗСУ на лівому березі Дніпра та у його поймі.
Тому в світлі цього, мабуть, варто навести деяку цікаву інформацію про події на цьому напрямку.
– Командування 17-го танкового полку (тп) зі складу 70-ї мотострілецької дивізії (мсд), очевидно, вже другий тиждень поспіль намагається активно евакуювати підбиті та пошкодженні одиниці ББМ (танків, БТР, БМП, БМД і т.д.) із зони активних бойових дій в районі с. Кринки (в тому числі північніше дороги Т-2206), використовуючи для цього як свої штатні ремонтно-евакуаційні можливості, так і “лінійні” підрозділи (зокрема, цим займається 2-й танковий батальйон\тб цього полку).
– 24-й мотострілецький полк (мсп) зі складу 70-ї мсд противника, очевидно, зайняв оборону в північній, північно-західній та західній частинах м. Олешки. Судячи зі всього, противник очікує якихось активних дій від ЗСУ через протоку Чайка.
– Через масоване використання ЗСУ на цьому напрямку БПЛА різного типу та класу передові підрозділи противника відкривають вогонь по будь-якому БПЛА, яке помічають у повітряному просторі поблизу своїх позицій. Через це командування противника вимушене “нормувати” та постійно використовувати відповідні сигнали оповіщення щодо використання власних БПЛА, які постійно обстрілюються власними ж військами (хоча це дає бажаний ефект лише частково). Зокрема, підрозділи 26-го мсп противника, які до цього неодноразово відкривали вогонь по власним же БПЛА, нещодавно принаймні двічі знову обстреляли російські ж БПЛА.
– Підрозділи противника, які обороняються в районі с. Пойма та с. Піщанівка впродовж першого тижня нинішнього року були підсилені підрозділами 3-го тб 17-го тп, а також, очевидно, якимось підрозділом зі складу 70-ї мсд (фіксувався рух автотранспорту та ББМ противника в районі нафтобази та північно-східніше АЗС Авіас+).
– Противник обладнав в районі Кримських перешийків (з Херсонського напрямку) ще один рубіж оборони, який складається принаймні з 2-х укріплених позицій. Одна (майже суцільна) по рубежу колишнього “Перекопського валу” , друга, у вигляді лінії опорних пунктів і батальйонних районів оборони південно-західніше, південніше с. Суворове й далі до с. Філатівка та берегу Сивашу. На даний час цей рубіж оборони не зайнятий військами, але очевидно, що у командування противника є план зайняття цих позицій вже визначеним нарядом сил і засобів.
Фото: Генштаб ЗСУ
