НБУ пропонує додаткове оподаткування некритичного імпорту

Ніна Южаніна

НБУ пропонує обговорити можливість обмежити некритичний імпорт ДОДАТКОВИМ ОПОДАТКУВАННЯМ.

«На нашу думку, це варто було б розглянути як один із заходів, щоб як скоригувати зовнішні торговельні баланси, так і посилити спроможність держави у фіскальній сфері, якщо такі обмеження реалізовувати за рахунок додаткового оподаткування некритичного імпорту».

Ідея не нова. Запровадити додатковий збір на некритичний імпорт пропонувалося ще в червні 2022 року.

Ось хід нещодавніх подій:

  • У 2022 році, на початку повномасштабної війни, Кабмін значно розширив перелік товарів критичного імпорту, а Верховна Рада звільнила операції з їх ввезення в Україну від сплати ПДВ та мита.
  • Влітку 2022 року і податкові пільги при імпорті, і, як наслідок, перелік товарів критичного імпорту було скасовано.

Тепер знову ходитимемо по колу?
А чому не враховують досвід нашої країни з цього питання?

Україна вже проходила так зване додаткове оподаткування імпорту, причому нещодавно.

Додатковий імпортний збір за ставками 5% і 10% діяв 12 місяців з 1 січня 2015 року.

Він був введений через різке погіршення платіжного балансу країни і стягувався з усього імпорту, крім критичного, наприклад, медичних препаратів і енергетичних ресурсів, зокрема газу.

Вже в липні 2015 року народні депутати хотіли достроково його скасувати, оскільки падіння обсягів як експорту, так і імпорту сягнуло понад 30%.

Цю пропозицію підтримали і в податковій через значні втрати надходжень від оподатковуваного імпорту в доларовому еквіваленті.

От слова одного з тодішніх директорів департаментів:

«Станом на сьогодні (липень 2015 року. – Н.Ю.) ми втрачаємо в доларовому еквіваленті оподатковуваний імпорт вже на 34%. Бізнес каже, що імпортний збір вкрай негативно позначається на їх діяльності. Відверто хочу сказати, що підприємства закриваються, втрачаються робочі місця, втрачається надходження податків».

Не підтримали дострокове скасування збору:

  • у Мінфіні – через критичний рівень золотовалютних резервів,
  • в НБУ, де оцінили його економічний ефект в 1 млрд дол.,
  • у Мінекономіки – як захід, що покращує платіжний баланс.

Але збір скасували через рік, як і планувалося, – з 1 січня 2016 року.

У Мінекономіки повідомили, що «як екстраординарний і вимушений захід додатковий імпортний збір досяг своєї мети».

Також він допоміг втримати курс гривні, проте різке зниження імпорту несприятливо позначилося на низці галузей економіки (причому різних, зокрема, до профільного комітету ВР, який я очолювала, надходили скарги від представників авіапрому, харчопрому, підприємств, що працюють у сфері інформаційних технологій) і призвело до значного збільшення обсягів контрабанди.

Минулого року ідея запровадження додаткового оподаткування імпорту знову переросла у законопроєкт Мінфіну, але хід йому не дали через значний супротив бізнесу.

У зверненнях до влади представники асоціацій (ЄБА, СУП) і десятків інших компаній, що до них не входять, зазначали, що додаткове оподаткування імпорту призведе до зростання цін на імпортні товари, у тому числі першої необхідності (ліки та медичні вироби), товари критичного імпорту (нафтопродукти, газ, вугілля, бензин), а також може спричинити закриття підприємств або їх вимушену релокацію до інших країн.

Тобто торік цю ідею поховали в стінах Кабміну, але тепер вона знову виникла.

Якщо Мінекономіки, Мінфін не нагадають і не нададуть висновків, які були зроблені за час існування збору, то НБУ точно вирішуватиме це питання лише зі своєї точки зору.

І, звісно, питання, що раптом різко змінилося в українській економіці, яка, за твердженням представників влади, адаптувалася до війни, залишається відкритим.