Вісті з фронтів. 17.12.2023
1. На південному фасі Авдіївського району оборони ЗСУ командування противника, очевидно, ввело у бій додаткові сили й засоби.
По рубежу Водяне – Опитне почали фіксуватися підрозділи 74-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) зі складу 41-ї загальновійськової армії (ЗВА). Нагадаю, раніше по напрямках Водяне – Тоненьке та Опитне – Сєверне діяли головним чином підрозділи 1-ї омсбр 1-го АК 8-ї ЗВА та 55-ї омсбр 41-ї ЗВА противника, посилені рядом окремих батальйонів.
Логіка такого роду дій командування противника цілком зрозуміла. Його угрупування, яке діє на південному фасі, почало суттєво “відставати” від своїх північних колег.
114-а омсбр противника змогла вийти до коксохіму, а 21-а та 30-а омсбр, діючи з боку Красногорівки, зуміли пробитися за залізницю по напрямку на с. Степове та розширили вклинення у бік с. Новокалинове, в той же час “південні” так і не взяли ані Тоненьке, ані навіть Сєверне.
Тому, очевидно, противник намагається шляхом нарощування зусиль на південному фасі до певної міри “сінхронізувати” дії своїх ударних оперативно-тактичних угрупувань.
2. 2-й мотострілецький батальйон (мсб) 26-го мотострілецького полку (мсп) 70-ї мотострілецької дивізії (мсд), який задіяний у бойових діях в районі українського плацдарму поблизу с. Кринки на лівому березі р. Дніпро, поніс чутливі втрати в особовому складі внаслідок вогню української артилерії.
Принаймні командири двох підрозділів (взводно-ротного рівня) цього батальйону нещодавно півдня сварилися зі своїм “верхним” командуванням на рахунок “отсутствия возможности эвакуировать кучу 300-х”.
Загалом, у своїх розвідувальних зведеннях із цього напрямку противник відзначає дві особливості в діях українських військ – вдале використання мобільних та активно маневруючих розрахунків ПТРК, а також очевидну наявність прямого каналу зв’язку між українськими передовими підрозділами, оперуючими на плацдармах, із вогневими підрозділами артилерії, а також пунктами управління (ПУ) підрозділів БПЛА на правому березі річки.
У цьому сенсі противник констатує, що, по суті, між моментом виявлення цілі та нанесенням по ній вогневого ураження (або у вигляді артнальоту, або появи зразу декількох ударних “дронів-камікадзе”) проходять лічені хвилини, якщо не пара десятків секунд в окремих випадках.
Нагадаю, в ході організації та ведення бойових дій у цьому районі противник намагається активно застосовувати засоби РЕБ та РТР. Зокрема, протягом поточного та минулого місяця ЗСУ вдалося виявити та знищити принаймні 1 станцію РЕБ типу 85Я6 «Леер-2».
3. Щодо “новин”, які нещодавно почали знову активно циркулювати в інформаційному просторі, про нібито розгортання на північному напрямку (зона відповідальності оперативно-стратегічного угрупування військ (ОСУВ) “Північ” – Волинський та Поліський операційні райони\ОР) якихось чергових ударних угрупувань противника.
Так ось, на даний момент вздовж ВСЬОГО українсько-білоруського державного кордону розгорнуті наступні сили й засоби противника (зс рб):
– Десантно-штурмовий батальйон (дшб) 38-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр) – район с. Ужово та південніше м. Пинск Брестська обл.
– 2 зведених тактичних загона зі складу 5-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП) – район с. Іваново Брестська обл. та с. Приболовичи Гомельська обл.
– Парашутно-десантний батальйон 103-ї окремої повітряно-десантної бригади (опдбр) – район селищ Лельчиці, Брагин, Зябровка-2 Гомельська обл.
– Зведена тактична група (ТГр) 51-ї артилерійської бригади (абр) – район південніше м. Гомель.
– Реактивна артилерійська батарея (реабатр) зі складу 336-ї реактивної артилерійської бригади (реабр) – район с. Зябровка.
Загалом, це угрупування має:
– особового складу – до 1840 в\сл;
– танків – не зафіксовано;
– бойових броньованих машин ББМ) всіх типів, включаючи бронеавтомобілі – десь до 68-70 одиниць;
– артилерійських систем (АС) калібром від 100-мм – 24;
– реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) – 3 (ймовірно, типу В-200 “Полонез”).
Це все, що на даний момент розгорнуто противником у прикордонні, на ВСЮ протяжність Державного кордону України (ДКУ) по напрямку на Волинську, Рівненську, Житомирську, Київську та Чернігівську області в частині, де Україна межує з Білоруссю.
Цілком можливо, що першоджерелом “новин” про концентрацію військ противника по напрямку на зону відповідальності ОСУВ “Північ” стала нещодавня серія перевірок рівня боєготовності, яка пройшла у декількох бригадах зс рб (я нещодавно повідомляв про це в одному зі своїх оглядів). Остання пройшла у 6-й окремій мотострілецький бригаді (омсбр) сухопутних військ зс рб, де перевірявся танковий батальйон цієї бригади на полігоні “Гожский”.
Для тих, хто не в курсі, нагадаю, що сам алгоритм такого роду перевірки, включає в себе ПРАКТИЧНЕ відпрацювання командуванням та особовим складом підрозділу (частини, з’єднання), який перевіряється, таких елементів як отримання відповідного сигналу тривоги, приведення у вищу ступень бойової готовності (включаючи доукомплектування приписним особовим складом, що у випадку танкового батальйону 6-ї омсбр було відпрацьовано практично), висування в умовний (або реальний) район зосередження, практичне відпрацювання елементів бойової підготовки та бойового злагодження, включаючи бойову стрільбу штатним озброєнням.
Цілком можливо, що саме ці перевірки бойової готовності білоруського війська (цілком звична справа для війська у період початку чергового циклу бойової підготовки\навчального періоду) й були сприйняті кимось, як підготовка до чергового “вторгнення з півночі”.
4. На даний момент найбільш потужними угрупуваннями військ (УВ) противника у складі так званої “Объединённой группировки вс рф на юго-западном ТВД” є УВ “Юг” та УВ”Днепр”. Не УВ “Запорожье”, не “Восток”, не “Запад”, а саме ці, що цілком красномовно говорить про пріоритети російського командування на даний час:
УВ “Юг”, включаючи Авдіївський та Бахмутський напрямки, – 158 134 в\сл;
УВ “Днепр” – 72 620 в\сл.
Більш детально про них – у наступному огляді.
Крынки. Вопрос целесообразности
В последнее время неоднократно встречаю мнение, что те события, которые происходят на левом берегу Херсонской области в районе Крынок, не стоят тех усилий и ресурсов, которые на них затрачиваются. Правда, никто из авторов данных посылов так и не смог провести элементарное сравнение тех ресурсов, что затрачиваются СОУ, и теми, что используют РОВ.
Что же, от банального словоблудия к фактажу.
Для начала хочу отметить, что не так давно оперирующая на левобережке Херсонской области группа войск «Днепр» считалась одной из наименее боеспособных после ГВ «Оборона Крыма». Однако очень быстро она значительно увеличила свой потенциал, в первую очередь, за счёт количественного прироста.
Например, в сентябре ГВ «Днепр» составляла около 60 тыс л.с., а по состоянию на сегодня это уже более 72 тыс л.с. Причём основной прирост, более чем на 4 тыс л.с., пришёлся на последние три недели. По состоянию на сегодня ГВ «Днепр» это:
Личный состав – более 72 тыс;
Танки – 400;
ББМ – 900;
Ствольная артиллерия – 500;
РСЗО – около 100.
Этот прирост произошёл не благодаря процессу почкования и деления личного состава и техники РОВ, а посредством передислокации ряда подразделений из состава ГВ «Запорожье» и ГВ «Оборона Крыма». То есть по принципу где-то прибыло, где-то убыло. Иными словами, там, где убыло, там что-то и ослабло. Наверное, именно благодаря этому к западу от Роботине и в районе Вербового были закреплены за СОУ некоторые позиции. Кто знает…
Кроме того, в последние недели мы видим в открытых источниках очень много видео, посвящённых крайне успешной работе наших дронов по российской технике в районе Крынок. Танки и ББМ уничтожаются там в режиме нон-стоп. Однако в то время, как работа “комаров” у всех на виду, работу артиллерии многие не видят, а она также вносит свою лепту в аннигиляцию врага.
Например, лес южнее Крынок уже давно стал большой, цветущей могилой для подразделений 810-й ОБр МП и 104 ДШД. Особенно для подразделений 328 ДШП. Тот редкий случай, когда морпехи и десантура упокоились в едином порыве.
А теперь по факту.
Группировка более чем 72 тыс л.с., имеющая в распоряжении весь спектр сил и средств, неся колоссальные потери, что известно как из перехватов радиоэфира, так и объективного контроля, не способна справиться с небольшими подразделениями ротного уровня с ограниченным функционалом, имеющими из поддержки только артиллерию и дроны с правого берега? При этом командование группировки экстренно и спешно увеличивает её количество за счёт других ГВ, явно не справляясь с ситуацией. Я думаю, люди с IQ выше 95 вполне могут из этого сделать выводы самостоятельно, остальные же останутся на своих позициях. Но это ещё не всё.
Целесообразность.
Левый берег Херсонской области, казалось бы, имеет более выгодное положение перед правым, ведь здесь нет полноводной реки, которая является преградой для отступления, но есть другой нюанс. Левый берег Херсонщины имеет довольно ограниченную логистику. Полноценных артерий, трасс не так много, и обеспечивающие первую линию левобережки сосредоточены очень близко самому побережью.
Например, Олешки зависят от Р57 и Е97, которая чуть южнее Поймы расчленяется на 2206. Иными словами, физическое перерезание одной из них или обеих изолируют Олешки. Что же до Т2206, то и она является не только основной артерией по левому берегу до Новой Каховки, но и с переходом в М14 ведёт напрямую в Мелитополь.
Фактически на сегодня мы уже можем констатировать отсутствие контроля РОВ над дорогой первого рубежа Пещановка-Козачьи Лагеря-Крынки-Корсунка-Новая Каховка. А перемещение техники РОВ по отрезку Т2206 южнее Козачьих Лагерей и Крынок, протяжённостью около 20 км, – экстремально опасное занятие. Сейчас этот отрезок буквально усыпан черметом из БТР-82А, БМД-2, Т-62МВ и даже ТОС-1А «Солнцепёк».
Опять-таки, все, чей IQ выше 95, прекрасно понимают целесообразность таких действий и цели СОУ. Это прекрасно понимают и в командовании ГВ «Днепр», но воспрепятствовать данному процессу никак не могут при всём своём количественном и, вообще, ресурсном превосходстве.
Самое важное, что нужно понимать, так это то, что процессы, происходящие на левобережке, неспешные и они не могут быть спешным по определению. С другой стороны, когда они достигнут своего катарсиса, мы будем только успевать подводить итоги и гадать, какой рубеж у отступающих РОВ станет основным для закрепления.
Всему своё время. Слава нації!
