Вісті з фронтів. 10.12.2023
1. російське командування продовжує вдосконалювати систему базування своєї армійської авіації (АА) у Південній операційній зоні. Зокрема, завершено облаштування передового оперативного аеродрому АА в районі с. Стрількове (Генічеський район Херсонської обл., Арабатська стрілка). На даний момент на ньому розгорнута передова група російської АА, яка діє на Токмацькому напрямку :
– Ка-52 – 2;
– Ми-24\35 – 2;
– Ми-8\17 – 2.
Загалом, на авіабазах (АБ) тимчасово окупованого півострова Крим станом на вечір 08.12.2023 р. базувалися наступні сили й засоби противника (без урахування морських літаків типу Бе-12, транспортних типу Ан-26 і вертольотів типу Ка-27/31Р 318-го змішаного авіаційного полку чф-у\зап чф):
– АБ Гвардійське:
Су-24М -8;
Су-25СМ – 10;
Ми-28 – 2.
– АБ Бельбек:
Су-27\30 – 9;
Миг-31БМ – 4.
– АБ Джанкой:
Ка-52 – 6;
Ми-24\35 – 2;
Ми-28 – 2;
Ми-8\17 – 12.
– АБ Сакі:
Су-24М – 5;
Су-30СМ – 11;
Миг-29К – 2 (пара корабельних винищувачів, тимчасово, зі складу 100-го окремого корабельного винищувального авіаційного полку\оквап).
– АБ Кача:
Ми-8\17 – 6.
– АБ Стрілкове:
Ка-52 – 2;
Ми-24\35 – 2;
Ми-8\17 – 2.
– АБ Кіровське:
Су-30 – 6;
Ка-52 – 3;
Ми-28 (або, Ми-24\35, потребує уточнення) – 5;
Ми-8\17 – 10.
Загальна чисельність авіаційного угрупування противника (АА та оперативно-тактичної авіації) на АБ тимчасово окупованого півострова Крим становила:
– літаків – 55,
– вертольотів – 54, з яких 24 ударних (вогневої підтримки військ).
2. В районі м. Бахмут командування військ противника ввело додатково у бій по напрямку на м. Часів Яр підрозділи 200-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) окрім тактичного угрупування повітряно-десантних військ, а також задіяло нарешті підрозділи 72-ї омсбр і підпорядкованого її командуванню 1307-го мотострілецького полку (мсп) зі складу 3-го армійського корпусу (АК) в районі с. Кліщіївка та с. Андріївка.
Таким чином, визначились два основних оперативно-тактичних угрупування противника, які ведуть наступальні дії західніше (північно-західніше) та контрнаступальні дії південніше м. Бахмут.
Перше сформовано на базі 98-ї повітряно-десантної дивізії (пдд) + 200-а омсбр 14-го АК. Друге являє собою конгломерат з’єднань і частин 2-го, 3-го АК + 83-а окрема десантно-штурмова бригада та окремі частини й підрозділи 150-ї мотострілецької дивізії (мсд) 8-ї загальновійськової армії ( в першу чергу, її 102-й мсп).
На даний час у резерві противника на Бахмутському напрямку числиться принаймні до 2-х парашутно-десантних\мотострілецьких полків (299-й пдп 98-ї пдд, очевидно, противник так і не ввів у бій) та до 8-и мотострілецьких, десантно-штурмових і танкових батальйонів зі складу “добровольческого штурмового корпусу” (дшк), 2-го АК, 83-ї одшбр та 150-ї мсд.
Загальне керівництво (планування, організація та ведення) бойовими діями на цьому напрямку, очевидно, забезпечує управління (штаб) рівня загальновійськової армії або армійського корпусу, ймовірно, 8-ї ЗВА або 2-го АК чи 3-го АК. Адже на цьому напрямку розгорнуті штаби дивізійного рівня – 98-ї пдд, 106-ї пдд (діє на південному фасі Сіверського виступу), 6-ї мсд та 150-ї мсд. Їх дії потрібно комусь координувати.
3. Ймовірно, що рівень руйнувань корпусу, обладнання та основних механізмів малого ракетного корабля (мрк), за нашою класифікацією ракетного корвета, “Аскольд” (Керченский суднобудівний завод “Залив”) проекту 22800 “Каракурт” внаслідок ракетного удару ЗСУ настілький значні, що, скоріше за все, його відновлення та ремонт будуть визнані недоцільними, зважаючи на співвідношення “вартість – результат” (за визнанням самих росіян, рівень ушкоджень корабля визнається як “критический”).
В той же час, очевидно, командування чф-у форсує процес введення до свого бойового складу однотипних з ракетним корветом “Аскольд” бойових кораблів, зважаючи на те, що вони є носіями крилатих ракет морського базування типу “Калибр-НК, або “Оникс” (оснащені універсальним корабельним стрільбовим комплексом/УКСК 3С14 на 8 ракет).
На даний момент у пункті базування (ПБ) Новоросійськ завершується встановлення та юстування радіолокаційного обладнання на однотипний з корветом “Аскольд” корвет “Туча”. А на суднобудівній верфі ПАТ “Зеленодольский судостроительный завод им.А.М. Горького” (Татарстан) у форсованому темпі готується до спуску на воду ще один такий корабель, запланований саме для чф-у – “Тайфун”.
Таким чином, зважаючи на завершальний етап державних випробувань ще одного ракетного корвету цього ж проекту 22800 “Амур” (проходять у районі ПБ Новоросійськ), очевидно, командування російського чф-у планує найближчим часом мати у своєму бойовому складі принаймні 4 кораблі цього проекту, не рахуючи майже знищений “Аскольд”, – “Циклон”, “Амур”, “Туча” та трохи пізніше “Тайфун”.
Для бойових спроможностей російського чф-у це критично важливо, адже кількість ударних бойових кораблів у акваторії Чорного моря, особливо здатних наносити удари по цілях і об’єктах у глибині території України крилатими ракетами морського базування (КРМБ), в них обмежена. Значне ушкодження (знищення) бодай одного з них призводить до суттєвого “мінусування” цих спроможностей. Адже командування чф-у не може на постійній основі використовувати свої носії КРМБ ЗРАЗУ й ВСІ з самих різних причин (включно, технологічного та організаційного характеру).
Тобто організація та проведення ударів “Калибрами” -це такий собі процес на ротаційній основі, одні знаходяться у позиційному районі в готовності до нанесення удару, інші вантажаться, треті готуються й заправляються, четверті на переході й т.д. Наряд сил і засобів визначається завжди для кожного конкретного випадку. “Выпадения” хоча б одного носія КРМБ із цього плану-графіку в наслідок “форс-мажорних обставин” у вигляді прильоту по ньому французького “Скальпа” ну або дири у борту через українського надводного дрона різко підвищує напряг і навантаження на інших.
Поки Босфор заблокований, поповнити склад своїх боєготових носіїв КРМБ шляхом передислокації відповідних бойових кораблів із інших флотів російське командування не може.
Залишається лише те, що можливо перетягнути внутрішніми водами ри-фи через Волго-Донський канал у акваторію Чорного моря, а це певні обмеження по водотоннажності та розміру. Ракетні корвети пр.22800 вписуються у ці обмеження.
Як на мене, швидка побудова та введення їх у бойовий склад чф-у – це один із найбільш ефективних методів російського командування підтримувати ударні можливості свого чорноморського флоту на потрібному йому рівні в умовах війни, й над цим нашим відповідним структурам варто подумати більш предметно.
Авдеевка и план “Б”
В районе Авдеевки в последние дни отмечается интересное явление, а именно, по большинству направлений атак РОВ применяют в основном подразделения из состава 1 АК (так называемого “ДНР”). В свою очередь, регуляры, которых в районе Авдеевки большинство и они куда более боеспособные, не так часто участвуют в боевых действиях.
Например, в районе Весёлого используются исключительно тушки из состава 114 ОМСБр. Та же 114 ОМСБр при поддержке 1454 МСП 1 АК вела штурмовые действия в направлении Каменка-Авдеевка, Каштановое, Минеральное. Эта же бригада оперирует в районе Коксохима.
Российские регуляры отмечаются в районе Водяного, это 55-я и 74-я ОМСБр 41 ОВА, но в основном на убой там идут тушки 1-й ОМСБр 1 АК. Также в районе Славное – Новомихайловка отсвечивает 39-я ОМСБр 68 АК, а Луганское – Новомихайловка – 255 МСП 20 МСД 8 ОВА.
При этом наиболее боеспособные 15-я, 21-я, 30-я ОМСБр 2 ОВА не проявляют особой активности. Разве что в районе Степового вынырнула 30-я ОМСБр и то без особого размаха на широкую ногу. Аналогично и 239-й ТП 90 ТД сидит ниже травы, тише воды.
Собственно, о чём это всё говорит? Ведётся тщательная перегруппировка и доукомплектация подразделений после безумных, самоубийственных волн наступления. Причём подготовка основательная с учётом известного потенциала, собранного РОВ за последний месяц у Авдеевки и того, что последние недели применяется преимущественно пехотная компонента 1 АК с ограниченным задействованием механизированной компоненты.
Соответственно, третья волна наступления, куда более мощная, чем предыдущие две, может состояться до конца декабря, уже в течение ближайших недели-двух.
Это вполне логично с учётом известных дедлайнов взятия Авдеевки, установленных российским командованием, а именно, первый – до Нового года, второй – до проведения так называемых выборов так называемого президента россии.
В этой связи на себя обращает внимание и чрезмерная активизация россиян по всей восточной линии фронта. Лимано-Купянская ось, Бахмут, Авдеевка, сама собою как разумеющаяся, Марьинка, а также, более чем уверен, в скором времени начнётся повышенная активизация РОВ в районе Угледара.
В некотором смысле, вся эта активизация не имеет какого-то глобального тактического и тем более стратегического смысла и это так. Смысл этого всего кровавого перформанса – реализация плана “Б” на случай провала оккупации Авдеевки до выборов в россии.
Дело в том, что командование РОВ на случай провала оккупации Авдеевки до выборов, то есть крайнего дедлайна, за невыполнение которого могут полететь головы, решило испытать удачу по другим направлениям как запасной вариант. Авось удастся захватить Марьинку? Чем не альтернатива Авдеевке? Или Угледар? Вернуть под контроль РОВ Клещеевку или Андреевку? Захватить Синьковку и обещать россиянам захватить Купянск, а оттуда и до Харькова же рукой подать!
То есть вместо экономии сил в связи с высокими потерями в районе Авдеевки командование РОВ выбрало вариант рассредоточения и траты ресурса везде, где они видят перспективу что-либо урвать.
В целом, это истощение их ресурса, рассредоточение по очень широкому фронту без какого-либо определённого результата, но главное даже не это. Главное то, что они сами не верят в то, что им удастся в краткосрочной перспективе оккупировать маленький городок, у которого сконцентрировано несколько общевойсковых армий и более 40 тысяч людского ресурса.
У подразделений 328 ДШП 104 ДШД, которые пытались вытеснить СОУ юго-западнее Крынок, случилась массовая мигрень. Командование РОВ так и не может найти оптимальное решение проблемы левого берега, контроль СОУ на котором расширяется. И в то время, как всеобщее внимание приковано к Крынкам, у которых в режиме нон-стоп горит российская техника, интересные и очень странные дела имеют место быть несколько западнее.
В этой связи в Херсонскую область продолжается переброска сил и средств для усиления ГВ «Днепр». Перебрасывают за счёт ресурса ГВ «Запорожье» и ГВ «Оборона Крыма». По состоянию на сегодняшний день ГВ «Днепр» превышает 70 тысяч л.с. Напомню, что чуть более двух недель назад это была группа войск немногим больше 65 тысяч. Кроме того, ГВ «Днепр» имеет в составе:
Танки – около 380;
ББМ – до 1 тыс;
Артиллерия ствольная – 500;
РСЗВ – менее 100.
То есть по технике комплектация этой ГВ составляет от 30% до 40%. И если по количеству биомассы прирост отмечается, то по технике качественных изменений так и не произошло.
Также западнее Олешек 24-й МСП 70-й МСД занял оборону. Возможно, это связано именно с теми интересными и очень странными делами, о которых я писал выше, а возможно и нет, но факт беспокойного окапывания отмечен.
В свою очередь, разведосов из состава 127-й ОРБр отправили под Подлесное как подкрепление 404-й МСП терморегулирующих вентилей, кхм, территориальных войск противника. Видимо, отборные ТрВшники не справляются там с чем-то или кем-то, но кто знает, с чем или кем именно. А потому им и подсыпали батальон разведосов.
Из этого можно сделать простой вывод, что беспокойство в рядах командования ГВ «Днепр» разрастается по всё большей протяжённости левого берега. И оно не удивительно, ведь практически все те участки, о которых мы говорили выше, имеют крайне ограниченную логистику, перерезание которой является для РОВ фатальным.
Слава нації!
