Блокування кордону – операція проти України та нової польської влади

Микола Княжицький
Справою блокування українсько-польського кордону зацікавилися західні медіа

Репортаж про безправ’я, яке твориться на основних шляхах «коридору життя» для України, написали зокрема «The New York Times» i «Reuters». Під час перебування на кордоні з польського боку їхні журналісти побачили, що в чергах стоять вантажівки з сотнями дронів, пікапи, прилади нічого бачення та інше озброєння для наших солдатів.

Вони побачили те, про що з самого початку блокади кордону говорили наші перевізники, волонтери і журналісти. Про скандал, який відбувається на кордоні я говорив з польськими політиками, написав численні статті, зняв відеоблоги, давав інтерв’ю і написав звернення до наших міністерств.

Усе було видно та зрозуміло від першого дня блокади та озвучення її організаторами своїх вимог – нездійсненних і розрахованих на перекриття Україні «коридору життя».

«Коридор життя» – заручник 50 осіб

Спростувати повідомлення західних видань вирішив Марцін Оцєпа, заступник міністра оборони в уряді Матеуша Моравецького, який завершить свою діяльність у понеділок 11 грудня. Цього дня уряд не отримає вотум довіри у Сеймі, натомість нова коаліція вибере на посаду прем’єр-міністра Дональда Туска.

У телевізійному інтерв’ю Оцєпа «категорично спростував» інформацію західних медіа, завивши, що військові конвої супроводжує Військово-патрульна служба Війська польського. Їх ніхто не зупиняє, це привілейовані вантажі, отже вони «не є заручниками жодних протестів».

Що ж, віце-міністр оборони нарешті визнав правду, яка полягає в тому, що основний «коридор життя» для України став заручником групки з 50 осіб і політичної гри партії Право і справедливість, яка перебуває у процесі відходу від влади.

Ситуація, в якій учасники блокування кордону отримали можливість зупиняти, перевіряти й не допускати вантажі з танками, БТРами, артилерією та снарядами для ЗСУ, стала вершиною безправ’я. Невже Польська держава – як член НАТО – припинила своє існування?

Невже замість неї на нашому південно-західному кордоні з’явилося утворення, в якому правлять бал всі, кому не ліньки: ображені на світ перевізники, фермери, яких не влаштовують ціни на їхню продукцію, та російська агентура? Ні, звичайно.

Іронізую, бо в справі блокування все стає на свої місця.

Органічний зв’язок Орбана з Москвою

Презентуючи свій кабінет міністрів (8 грудня), Туск заявив, що кордон з Україною – це стратегічне місце для Польщі. А блокування кордону, це питання національної безпеки Польщі, отже блокування має завершитися, хто б не організував протести на кордоні.

Я впевнений, що саме так і станеться, коли польські міністерства та служби очолять професіонали, люди віддані своїй країні, Європейському Союзові та НАТО. Ті, хто розуміє, що наступною мішенню Росії після України буде Польща, отже допомога воюючій країні – це захист власної безпеки.

Під час свого виступу Туск звернув увагу на «незрозуміле взаємне захоплення собою», як він висловився, Ярослава Качинського і Віктора Орбана. Туск додав, що угорський прем’єр-міністр відверто перейшов на російські позиції. «Його зв’язок, – наголосив Туск. – з Путіним і Москвою є органічним».

Майбутній польський прем’єр заявив, що під час засідання Європейської ради (14-15 грудня прийматиметься рішення про допомогу Україну на суму 50 мільярдів євро та про початок переговорів про вступ України до ЄС) він рішуче виступить у справі України, Угорщини та Орбана. І додав, що з голосом Польщі рахуватимуться лідери інших держав.

Аналізуючи причини блокади на кордоні та затягування процесу формування уряду Дональдом Туском і коаліцією, яка його підтримує, маємо пам’ятати, що одним із мотивів продовження блокади було недопущення Туска до виступу на засіданні Європейської ради. Вороги нашої євроінтеграції прагнули, щоб представницьким голосом країн Центрально-Східної Європи вважалася позиція Орбана, а не Туска.