Проста відповідь
Під одним із дописів читачі запитали: а вам не здається, що хронічне поглиблення владою створених нею ж проблем – це свідома дія? Такий собі «самозакопуваний кунг» із однієї з передач ненависті, що допомогли нинішній команді стати владою?
Мовляв, посваритись з союзниками, втратити допомогу, деморалізувати армію, спровокувати внутрішній конфлікт (якого вони начебто хочуть уникнути), звинуватити в усьому «Байдена і Порошенка» та підписати «русскій мір»?
Попри всі запевнення у зворотному.
Принагідно згадуються Оман, «шашлики» та всілякі крадівництва. Які екстраполюються на брак забезпечення армії, повільну реакцію на виклики, запізнілу фортифікацію тощо і тощо.
Однак нинішня влада не може не розуміти, що сценарій «сепаратного миру» дуже мало реальний. Адже «жартуючи, кине» сказано майже 200 років тому. На підставі історії відносин.
Зрештою, вторгнення 24 лютого з атакою на столицю, а не лише «Донбас і південний коридор», теж багатьох у владі, схоже, захопило зненацька.
Судячи з публічних заяв і непублічних коментарів, влада це наче й розуміє.
Тоді в чому причина абсолютно нераціональної, часом неадекватної поведінки? Ставлення хворобливих амбіцій, бажання скорозбагачення і персональних порахунків вище інтересів країни і потреб Перемоги?
Відповідь видається простою – і страшнішою за «зраду».
А вони просто не вміють інакше. Як уміють, так і чинять. За здібностями.
А ми всі – на борту…
