Вісті з фронтів. 15.11.2023 (відео)

Ймовірно, командування угрупування військ (УВ) противника “Днепр” приступило до реалізації плану щодо ліквідації тактичних плацдармів ЗСУ на лівому березі р. Дніпро.

Генерал Теплінський, судячи зі всього, цілком логічно вирішив розпочати з найбільш загрозливого для себе – того, що знаходиться в районі с. Кринки.

Наскільки я зрозумів, задум полягає у наступному.

Створити перевагу у силах і засобах у вигляді 3-х тактичних груп. А потім двома з них (фланговими), з районів с. Корсунка та с. Козачи Лагері відповідно, атакувати вздовж прибережної дороги Олешки – Нова Каховка у загальній дирекції на с. Кринки.

В той час як третя, фронтальна, буде діяти через ліс південніше с. Кринки, намагаючись відтіснити передові підрозділи ЗСУ з північної частини лісу спочатку у саме село, а потім і в пойму річки.

Розпочне, точніше вже розпочала, діяти саме фронтальна група, до якої входять підрозділи 26-го мотострілецького полку (мсп) 70-ї мотострілецької дивізії (мсд) та окремі підрозділи 144-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр). Десь півтори-дві доби тому їм вдалося просунутися майже до південно-східної околиці села (у його центральній частині).

В районі с. Козачі Лагері противник зосередив ще одну тактичну групу у вигляді:

– 1445-го та 385-го мсп ТрВ (по батальйону з кожного);
– 328-го десантно-штурмового полку (дшп) 104-ї “типа” десантно-штурмової дивізії, ймовірно, діє попереду одним посиленим батальйоном;
– зведеного тактичного загону 10-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП);
– батальйону БАРС-4.

Ну й по напрямку с. Корсунка – с. Кринки розгорнуті:

– як мінімум 2 батальйону 810-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП), а скоріше за все, і всі 3 її батальйону;
– до батальйону 205-ї омсбр;
– до батальйону 404-го мсп ТрВ;
– зведений тактичний загін “Шторм – Z”, як мінімум із 2-х штурмових рот по 110-120 зеків кожна.

За обсягом і кількістю цих сил та засобів можемо сміливо стверджувати, що лише проти одного українського плацдарму в районі с. Кринки противник зосередив майже 2 повноцінних “розрахункових” бригади.

Я зараз не візмусь прогнозувати – вийде у них чи не вийде.

Але мушу визнати, генерал Теплінський діє досить зважено та логічно, намагаючись не створювати “столпотворение войск” перед українським плацдармом в умовах переваги ЗСУ у питаннях розвідки та в ефективності дій артилерії, а долучаючи до активних дій проти наших плацдармів рівно стільки військ (сил) скільки потрібно. Тобто, щоб мати очевидну перевагу в силах й засобах, але в той же час не підставляти (або намагатися не підставляти) свої війська під ефективний вогонь української арти, у районах і на рубежах їх зосередження та розгортання. Це достатньо рідка професійна якість серед російських армійських командирів (начальників) оперативного рівня, які у своїй більшості зазвичай намагаються діяти нахрапом, масуючи у наступі свої війська понад будь-які розумні норми, домагаючись “задавить противника массой”.

Тепер декілька зауважень загального характеру щодо ситуації на Кримсько-Таврійському напрямку.

– Як на мене, все ж таки вирішальним щодо цієї спроби месье Теплінського будуть не його власні рішення та кроки, а саме рішення та кроки його українських візаві. Справа в тому, що рішення самого генерала Теплінського в тих конкретних умовах, які зараз склалися на лівому березі, в основній своїй частині є цілком очевидними та прогнозованими. Тобто як саме будуть діяти російські війська в основному зрозуміло. Інша справа ЗСУ, які будуть вимушені рішати цілий комплекс достатньо складних завдань щодо утримання та збереження своїх плацдармів. Для цього їм треба буде виявити не тільки достатньо високі бойові якості, а головне – гнучкість, оперативність і винахідливість в командній ланці.

– Також не менш очевидним і важливим є ще один фактор – генералу Теплінському доведеться обходитись досить обмеженим “прайсом” сил і засобів для вирішення поставленного перед ним завдання. Важкі та інтенсивні бої на Токмацькому напрямку не припиняються, під Авдіївкою, Бахмутом і на Куп’янському напрямку також. Тому у “верхнього” російського командування для месьє Теплінського прямо зараз немає не то що “завалящей” армії чи дивізії, а навіть полку чи бригади, доведеться “шкрябати побатальйонно” то тут, то там.

– І ще одне… Багато наших військових експертів і аналітиків досить хибно уявляють собі РЕАЛЬНІ найближчі завдання та сенс дій ЗСУ на лівому березі Дніпра. Вони в цьому відношенні чомусь переважно впадають у якісь крайнощі та екстремуми – від “піару на крові” до “перспектив прориву у бік Криму”. Схаменіться, будь ласка. На даному етапі головним сенсом є зовсім не це, а прагнення отримати достатньо широку по фронту ділянку узбережжя Дніпра на правому березі річки, куди НЕ буде доставати основна масса ворожої артилерії. Про щось більше зараз взагалі мова не ведеться. Інше питання, навіщо то треба українським військам?

На завершення одне нагадування…

Відстань від с. Первомаївка до с. Покровське на Кінбурнській косі по прямій – більше 206 км, а з усіма звивинами фронту – всі 250-260 км. Тому рекомендую вам, мої шановні читачі, порозмірковувати над тим, на чию саме користь МОЖЕ грати ця обставина?

Особливо в контексті питання – скільки й яких саме військ потрібно, щоб утримати таку ділянку “по фронту” й убезпечити її від активних дій противника в стилі “через річку”? Тим більше в умовах, коли у справі організації та використання мобільного резерву ви досить суттєво обмежені.

Фото: Оксана Чорна / 53 окрема механізована бригада імені князя Володимира Мономаха