По деяких пунктах гучної статті в Times
Стаття спричинила чималий резонанс в Україні, хоча заточували її на західну ЦА. Не важливо, Шустер – уродженець Москви чи Києва, не важливі його попередні статті про “Азов”. Лише факти, все як і має бути.
Політичне керівництво у Києві вимагало від Сил оборони звільнити Горлівку. Військові відрізали – “Чим?”.
З якою метою могли ставити таке завдання?
Щоб отримати 100 тисяч жінок, дітей та пенсіонерів на руїнах агломерації, а самим впертися лобом у Єнакієве.
Сумнівно.
Які політичні та військові завдання можна вирішити в Горлівці, які не були вирішені зі звільненням Херсона?
Як саме операція мала проводитися після падіння Бахмута?
З позиції противник нависає над “дорогою життя в Бахмуті” під Червоним і перебуває на плацдармі на захід від каналу та Курдюмівки?
Маючи на південному фланзі наполовину охоплену супротивником Авдіївку?
Залишивши позиції на північ від Горлівки на Світлодарській дузі і відійшовши на 30 км на захід.
Отак просто в лоб – раз і звільнили по суті місто обласного значення, 250 тисяч населення, площею як половина Києва?
І тому основні частини на західній техніці, підготовлені у Британії та Німеччині, завдали удару на Роботине та на Времієвському виступі?
А ураження ракетами по порту Бердянська та мостів до Криму?
І росіяни створили три лінії оборони на півдні, а не під Горлівкою та Бахмутом – там вони безперервно атакували, намагаючись закріпитися за каналом.
Виглядає як маячня, а не серйозна журналістика.
Оборонні лінії противника, точки застосування сили, атаки по ЧФ та аеродромах на півдні – все вказує на те, що метою літньої кампанії був саме коридор до Криму.
Отримати руїни Горлівки – це не стратегічна мета, а от коридор у Крим, база ЧФ та вода – стратегічна.
Анонімні троє високопосадовців, які відповідають за проблематику з електроенергією, заявили Шустеру, що відключення електроенергії цієї зими можуть бути серйозними і важчими, ніж в минулому році. Та й громадська реакція в Україні не буде такою м’якою. “Минулого року люди звинувачували у відключеннях росіян. Цього разу вони звинувачують нас у тому, що ми не зробили достатньо для підготовки”.
Чиновники, які можуть оперувати одночасно запасами запчастин та витратних матеріалів, цифрами генерації та прогнозами щодо ураження виробництва пари, тепла та енергії противником, досить непрості люди.
Назвати прізвища таких співрозмовників, якщо вони дали інтерв’ю, – для журналіста великий успіх.
Неназвані джерела можуть означати і людей, які не хочуть називати себе, так і як фантазію автора. Так вже працює наш світ.
Чого їм боятися, даючи інтерв’ю Time?
Людям такого рівня, яким на стіл лягають цифри генерації по місяцях та залишки трансформаторів, генераторів та зіпи на складах?
Навіть важко собі уявити.
Зрештою, втім по інших пунктах, цілком логічно.
Якщо ви все літо перекладали плитку, робили лежачих поліцейських, запрошували зірок на свята і випікали торти за 100 тисяч, будучи держслужбовцями – вам прилітатиме у медіа та від суспільства.
Нічого не бачу поганого під час війни називати речі своїми іменами.
Якщо ви не утеплювали, не будували альтернативні джерела енергії та не робили децентралізацію опалення, але були зайняті будівництвом велодоріжок, а потім у вас сталася аварія на ТЕЦ як у Черкасах, то у вас є ім’я та прізвище.
Хотілося б, щоби вам прилетіло.
Чи буде гірше ніж у тому році, коли у нас були запаси для ремонту мереж та генерації, а зараз усе ремонтуватиметься з коліс?
Теж можливо – війна план покаже.
Здатися, щоб сидіти зі світлом – це не план. Коли росіяни далі полізуть до Польщі, оскільки вона була частиною Російської імперії, атакують Балтію чи Фінляндію, прилетать будуть ATACMS, як зараз прилітають по Луганську та Storm Shadow як у Крим.
Буде не солодко і темно як було у Белграді свого часу.
Зеленський почувається зрадженим своїми західними партнерами. Вони залишили його без техніки, боєприпасів, та амуніції для перемоги у війні, даючи допомоги лише для того, щоби виживати в ній.
Внутрішнє відчуття Зеленського, який, зрозуміло, намагається транслювати впевненість у перемозі, на всю країну, може бути досить різним навіть у різні дні.
Суспільству, як і очільникам, менше треба купувати квитків на концерти в Криму і розмірковувати про те, куди ми виселимо з півострова переселенців із РФ, доки ми туди не зайшли.
Але зроблено, що зроблено.
Нам дали більше допомоги, ніж Україна витратила на сектор оборони з 1991 року.
Семирічне виробництво ПЗРК, п’ятирічне ПТРК, батареї “Ірисок”, які будуть у Німеччині на бойовому чергуванні в 2028 році, відкрили запаси снарядів з азіатського та близькосхідного ТВД США, кількість гаубиць М777 нам поставили більше, ніж локалізувала для себе Індія – п’ята економіка світу. Її договір на 145 155-мм гаубиць, підписаний був у 2016 році і має бути реалізований за 54 місяці, але терміни вже зірвані через постачання російського титану.
Сумарний бюджет НАТО – 1,26 трлн. доларів. Допомогли вже десь на 10% від нього, але якщо врахувати всі аспекти допомоги – вже більше.
Це безпрецедентні цифри.
Тисячі спалених танків і флот РФ, який накивав п’ятами до Новоросійська, не дадуть збрехати.
Зеленський, як і раніше, категорично проти навіть тимчасового перемир’я
А це уже не Зеленський проти, це здоровий глузд проти.
Після перемир’я РФ відправить проти Запоріжжя та Дніпра мешканців Токмака, Маріуполя та Мелітополя, промивши їм мізки телевізором та терором.
Як до того відправила донеччан штурмувати Маріуполь та Мелітополь.
РФ ефективна саме в таких війнах – коли як крокодил “жує ногу” супротивника десятиліттями, то зменшуючи градус конфлікту, то йдучи на ескалацію.
Із затяжних конфліктів росіян зміг в довгу передавити, напевно, лише Афганістан. Показавши, що будь-які тягарі та поневіряння не завадять їм вбивати солдатів СРСР.
Також у плюс може бути історія з розвалом у Першу світову.
Решта аж до війни з Річчю Посполитою за Смоленськ і “вічним миром” – це класична гра в довгу.
Тож у нас тут все просто – або ми мобілізуємось з тилом і завдаємо РФ серйозної поразки, а потім отримуємо гарантії від Заходу.
Або, привіт, друга серія – строком до семи років практично гарантовано.
На тлі відтоку з країни тих, кого вразили торти, герби та чищення ставків під час війни на виживання і возз’єднання сімей біженців за кордоном, там де допомога по безробіттю вища, ніж наша середня зарплата.
Поміняйте прізвище Зеленського на будь-яке інше – висновок залишиться тим же.
Ми не можемо бути впевненими, що нас інтегрують в Захід на цьому етапі, без окупованих територій, а не буде як зі вступом Туреччини до ЄС, а про права людини та корупцію різко згадають, коли перестануть гуркотіти гармати.
Анонімний помічник Зеленського заявив Шустеру, що деякі командири на лінії відмовляються виконувати накази про наступ, “навіть ті, які йдуть з ОП”.
Прямо зараз йде важкий наступ на лівому березі Дніпра, десантна операція – плацдарм розширений від мосту біля Херсона і дач, до Кринки та островів у гирлі.
Перерізали одну з рокадних доріг та розширили плацдарм.
РФ змінила командування угруповання на напрямі, намагаючись переламати хід операції.
Під Вербовим маємо успіхи над дорогою в село.
Йдуть запеклі бої за залізницею поблизу Бахмута та Андріївки.
Противник зайняв позицію “терикон” і штурмує кар’єр під Авдіївкою, намагаючись вдертися до коксохімічного заводу і перерізати постачання виступу.
Проблема не в тому, що анонімні командири відмовляються йти в наступ, а анонімні співбесідники в курсі – РФ нагромадила боєприпасів, у тому числі отримуючи їх з Ірану та північної Кореї, і контратакує, ведучи війну за ініціативу.
76 ДШД знята супротивником з Кремінної щоб закрити діру під Роботиним, без того, щоб ситуація в секторі посипалася – у супротивника є резерви, якими він оперує.
Якщо й були якісь проблеми, то явно не на оперативному рівні, жодні командири, яким “ставить завдання ОП”, фізично не могли виявити непокору.
Комбриги відмовлялися наступати влітку?
Чи ОП дзвонить кожному ротному на опорник, який не в змозі наявними силами та засобами, після втрат, та з некомплектом, виконати завдання?
Знову анонімні джерела і знову щось дивне.
Чиновники крадуть, “ніби завтра ніколи не настане”. У сил оборони велика нестача кадрів. У ТЦК – страшенна корупція, а охочих на місце звільнених немає.
У важкій війні, що триває 19 місяців, із десятками тисяч вбитих та санітарних втрат, у військах некомплект. А люди шукають шість тисяч доларів, щоб не потрапити на фронт, де їм доведеться спати по чотири години та обморожуватися, ризикуючи життям та бути покаліченими.
Та бути не може (табличка сарказм).
Ніколи такого не було – десятки тисяч дезертирів на великій континентальній війні.
Німці не формували спеціальну дивізію з осіб, які мали хвороби Хвороби шлунково-кишкового тракту та інші неясні діагнози (70-а дивізія “білого хліба”) і не створювали десятки штрафбатів.
Американці у Громадянській війні не вішали сотнями “преміальних стрибунів”.
Шустер відкрив Америку.
Зняття голів комісій ВЛК та керівників ТЦК говорить про це і без жодних інтерв’ю.
Що люди прагнуть у ДФТГ, у тилові частини, йдуть вчитися, купують броню.
І у поєднанні з втратами є некомплект.
Але історії про “у нас не буде людей, які обслуговуватимуть західне озброєння” – жорстка маячня. Не можна одночасно збирати на ОККО на міномети для ТРО та вірити, що у нас немає людей обслужити гаубицю чи “Гепард”.
Цілі бригади котрим не встигли дати мінроту і нестача розрахунків.
Боятися війни та смерті – це нормально.
Це перемагається роботою державного апарату і рівними умовами, коли йдуть служити всі і навіть одна майбутня королева у допоміжні війська.
А в нас немає охочих йти в ТЦК, не тому, що вони дискредитовані, а тому, що доведеться вирішувати питаннячка.
Залишати при ТЦК в області, не знімати броню, давати відстрочки, тим людям, яким не можна відмовити в поточній реальності.
Вони будуть “дякувати” і це буде не тільки спасибі. А новачкам прилітатиме за це від керівництва і за відмову для “поважних людей”.
Але це не означає, що наші полонені у стані дистрофії та тортури кувалдами стануть нам прийнятнішими, ніж корупція, китайські аптечки та болото в ТЦК.
Між кадирівським паяльником і корупціонером, мій вибір, як і будь-якої нормальної людини, очевидний.
І це не означає, що для Заходу військова диктатура на Сході України стане чимось кращим, ніж корупція.
Втім, нам потрібно займатися боротьбою з корупцією і чистками ставків по ціні крила від літака, реформувати МО та усвідомлювати межі нашої можливості штурмувати великі міста, маючи результати під Роботиним за літо 2023.
Все так.
Так само, як ми розуміємо що у США є важливіші для них регіони, ніж Східна Європа.
Але це не робить саме ці заяви анонімних джерел схожими на правду.
А те, що виглядає як качка (маніпуляція) і крякає як качка (маніпулює), є таким, навіть якщо опубліковане в Times.
Чому це вийшло зараз, коли в самих США набирає силу ізоляціонізм, цілком зрозуміло. Незрозумілі критерії відбору журналістів на такі інтерв’ю і як далеко можна піти, оперуючи словами неназваних джерел.
P.S. Вчерашнее обращение группы республиканцев к Байдену:
“Президент Байден и МО Остин должны объяснить, что произойдет, если американские инвестиции в Украину прекратятся.
Верим ли мы, что страны ЕС и НАТО также откажутся от этих усилий? Неужели Украина не сможет выжить и победить?
Есть ли у США и Украины согласие по целям миссии в отношении Крыма? Считают ли США желание Украины вернуть Крым реалистичным?
Президент Байден и президент Зеленский должны предоставить Конгрессу США реальную стратегию победы. Простые заявления «мы будем с вами, пока мы не победим» или «мы должны победить» не являются стратегией победы. Как Украина одержит победу и сколько времени это займет? Какова предполагаемая цена реализации выигрышной стратегии?
Выборочное раскрытие информации и дополнительные запросы на сумму в среднем 12 миллиардов долларов в месяц являются непосильными, неустойчивыми и неприемлемыми”.
И т.д и т.п. Не так просто появляются и статьи в Таймс 😉 .
Колаж: telegraf.com.ua
