Вісті з фронтів. 26.10.2023 (відео)
Східна операційна зона…
1. Розпочнемо з Куп’янського напрямку.
Очевидно, командування противника продовжує свої спроби реалізувати наявний у нього план щодо виходу до р. Оскіл на відтинку між Куп’янськом та Боровою. Але поки ситуація з цим для нього виглядає, скажімо так, досить двояко та дискусійно.
З одного боку, він має просування у районі с. Першотравневе, а також по напрямку Ягідне – Іванівка. Але, з іншого, важливий напрямок Лиман Перший – Синьківка після перших успіхів явно “пригальмував”, просування з боку с. Першотравневе відбувалося, скоріше, по більшій частині у так званій “сірій зоні”, та й з “напрямком головного удару” на Іванівку виникли певні труднощі через явно несподівану “ескападу” ЗСУ трохи північніше цієї ділянки по напрямку на с. Орлянське.
На практиці це виглядає наступним чином.
Передові підрозділи 25-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника та лівофлангові підрозділи його 138-ї омсбр зі складу 6-ї загальновійськової армії (ЗВА) ніяк не можуть просунутися вздовж залізниці, яка веде з півночі на Куп’янськ, а також між нею та річкою Оскіл. Лобові атаки з боку с. Вільшана вздовж дороги, яка попід ліс веде на с. Синьківка, також з боку с. Лиман Перший через сам ліс, поки малокорисні.
В свою чергу, очевидно, головні сили 2-ї мотострілецької дивізії (мсд) зі складу 1-ї гв. танкової армії (гв.ТА) у вигляді її 1-го мотострілецького полку (мсп) та частково 15-го мсп після того, як були введені у бій по напрямку Першотравневе – Петропавлівка, були вимушені зупинитися. Головним чином через те, що підрозділи того ж самого 15-го мсп, а також 26-го танкового полку (тп) противника зі складу його 47-ї танкової дивізії (тд), не змогли прорватися через рубіж с. Іванівка – с. Кислівка, хоча й спромоглися зав’язати бої за обидва населених пункти. Більше того, північніше цієї дирекції (напрямок на с. Орлянське) передові підрозділи ЗСУ самі трохи просунулись вперед і, по суті, зайняли досить зручне положення для флангових контратак тієї групи сил й засобів противника, яка зараз намагається прорватися через рубіж Іванівка – Кислівка.
На даний час, противник має у своєму розпорядженні на цьому напрямку вже зосереджені та розгорнуті (тобто ті, які він може швидко ввести у бій) наступні резервні формування:
– 79-й мсп зі складу 18-ї мсд 11-го армійського корпусу (АК);
– 153-й тп зі складу 47-ї тд 1-ї гв.ТА;
– 245-й мсп;
– та до 3-х мотострілецьких полків територіальних військ (мсп ТрВ) – 1483-й, 1438-й та 347-й, які частково вже задіяні.
На закінчення про цей напрямок варто підкреслити, що південніше (напрямок на м. Борова) противник також певним чином намагається активничати, але, ймовірно, то є “допоміжними судомами”. Зокрема, кілька діб тому по напрямку на с. Новоєгорівка противник провів декілька атак (ймовірно, силами передових підрозділів 252-го мсп 4-ї тд).
В районі с. Макіївка противник, що діяв з боку с. Площанка (ймовірно, підрозділи 3-ї мсд), так і не спромігся вийти до ключового перехрестя доріг на східній околиці села Макіївка.
2. В районі м. Бахмуту командування противника, ймовірно, готується до чергової серії “стримуючих контратак”, аби встигнути підготувати рубіж оборони по дорозі Т-05-13. Принаймні в район північніше с. Одрадівка вже завезли десь 2-3 штурмових роти типу “Шторм-Z”, а також закінчують розгортання підрозділи 1307-го мсп ТрВ.
Ще трохи північніше, по напрямку Кліщіївка – південно-західна частина м.Бахмут, 1428-й мсп ТрВ, схоже, “сточився”, або дуже близький до цього стану. Адже командування противника вирішило задіяти по цьому напрямку підрозділи 4-ї омсбр. Також в районі с. Опитне, очевидно, зосереджуються (ну або відновлюються) підрозділи 83-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр).
Північніше с. Андріївка передові підрозділи противника, судячи зі всього, відійшли з позицій у ставків так само, як і східніше цього села, перегруповуються. Очевидно, противник спробує при будь-яких “розкладах” утримати як с. Одрадівка, так і с. Миколаївка.
В районі с. Курдюмівка та с. Зеленопілля передові підрозділи ЗСУ явно не поспішають “форсувати події”. Й зрозуміло чому, підрозділи 57-ї омсбр противника та його 51-го парашутно-десантного полку (пдп) утримують поки що принаймні половину лісосмуг, які йдуть по обидва боки залізниці північніше с. Зеленопілля. Що робить оборону противника в обох цих н.п. більш-менш сталою. Як на мене, якщо передовим підрозділам ЗСУ вдасться “вирішити питання” з ними, то ситуація для противника на цій ділянці має всі шанси “захитатися”.
3. На Донецькому напрямку в районі м. Авдіївка тривають інтенсивні та напружені бої. Мова їде, в першу чергу, про південний та північний фас Авдіївського району оборони.
Скоріше за все, після прориву 114-ї омсбр противника до залізниці північно-західніше м. Авдіївки у напрямку на с. Степове та захоплення позиції “Терікон” (відм-230) командування противника спробує “гальванізувати” південний фас у напрямку на с. Тоненьке та с. Сєверне.
Інакше усі ці “жертвы последних дней”, які противник поніс на цьому напрямку, будуть зайвими. Поки противник вийшов до залізниці на відтинку від “Терікону” до дороги з боку с. Красногорівка, яка йде у бік залізниці. Це не так щоб “дуже широко”, тим більше що противнику треба ще там закріпитися.
Селища Степове та Бердичі залишаються під контролем ЗСУ, так само як і північна частина Авдіївського коксохіму. Тому утриматись на зайнятих позиціях противнику без введення у бій додаткових сил і засобів, а також продовження атак (для чого, знову таки, потрібні додаткові сили й засоби), буде складно. Особливо тоді, коли південний фас “буксує”.
За великим рахунком, доля Авдіївського району оборони буде вирішуватися все ж таки не на півночі, а на південь від нього, де ступінь обходу основних позицій ЗСУ в Авдіївці військами противника куди як більший, ніж на півночі. По суті, вони південніше вже зайшли “ЗА фланг” українського району оборони в м. Авдіївка, й їм залишається лише прорватися на його тили в район с. Орлівка.
Про цей “задум” противника відносно м. Авдіївка я писав ще приблизно рік тому (або навіть ще раніше), причому називав саме с. Орлівка як ключовий пункт для всієї системи оборони в місті й навколо нього. Ще коли противник атакував с. Пески й намагався прорватися по дирекції Новоселівка Друга – Красногорівка, я писав, що сенс всіх цих дій – обхід та оточення Авдіївського району оборони. Причому й тоді основні свої зусилля противник концентрував саме на південному фасі.
Після того, як противнику вдалося захопити с. Пески, вийти на рубіж Водяне – Опитне, ця ситуація лише “усугубилась”. І цілком логічно, що командування противника повернулося до ідеї прорватися з півдня та півночі у район с. Орлівка, знову ж таки надаючи південному напрямку пріоритету.
Якщо ми подивимось на розподіл сил і засобів противника між його північною та південною ударними групами, це стане очевидно. Основні сили противника сконцентровані саме південніше:
– більша частина 1-го АК 8-ї ЗВА;
– 6-а мсд 3-го АК;
– частина сил 20-ї мсд 8-ї ЗВА.
Перераховувати батальйони, полки й бригади у їхньому складі – можна упаритись. В той же час північніше:
– 114-а омсбр;
– 21-а омсбр;
– 1140-й мсп ТрВ;
– 109-й мсп МР;
– і 4 окремих батальйони (майже всі “стрілецьки МР”).
Тож висновок у цьому сенсі напрошується цілком очевидний. Чергова спроба прориву на тили Авдіївського району оборони з півдня явно відбудеться найближчим часом.
4. Ну й на закінчення деякі уточнення по минулій інформації.
– Як з’ясувалося, противник став більш ретельно ставитись до інформації щодо переміщення своїх формувань як в межах одного оперативного напрямку, так і між ними. Я нещодавно написав про 2-у гв.ЗВА, яку у повному складі перекидають на Авдіївський напрямок. Це не зовсім так, поки тут фіксується лише 21-а омсбр із її складу, в той же час є інформація о переміщенні 30-ї омсбр на Куп’янський напрямок, а 15-а омсбр, ймовірно, поки залишається на Лиманському. Очевидно, російське командування стало маскувати ці переміщення певною дезою, що мене певним чином і ввело в оману.
– Відповідаю на одне з запитань, які мені задавали в особистих. Так, дійсно, протягом вже декількох місяців російське командування стало комплектувати частину штурмових підрозділів типу “Шторм – Z” не тільки своїми засудженими громадянами, а й військовослужбовцями, які скоїли військові злочини або правопорушення в зоні бойових дій в рамках так званої “сво”. В тому числі за “отказ выполнить приказ”.
– Частина підрозділів 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд) противника дійсно оперує у складі УВ “Днепр”. Так само, як і основні сили 44-ї повітряно-десантної дивізії (пдд).
Фото: Генштаб ЗСУ
