Вісті з фронтів. 12.10.2023
1. Станом на вечір 11.10.2023 р., окрім Куп’янського напрямку, противник перейшов до активних наступальних дій і на більшості ділянок Авдіївського району оборони ЗСУ та загалом на Донецькому оперативному напрямку. Зокрема, по тактичних напрямках:
– Красногорівка – Новокалинове (114-а окрема мотострілецька бригада\омсбр 1-го армійського корпусу \АК) – успіху не мав.
– Красногорівка – Степове (114-а омсбр 1-го АК) – має просування.
– Спартак – південна околиця м. Авдіївка (1-а омсбр 1-го АК) – успіху не мав.
– Водяне – Сєверне (9-а омсбр 1-го АК) – має просування.
– Пески – Первомайське (9-а омсбр 1-го АК) – має просування.
– Олександрівка – Новомихайлівка (33-й мотострілецький полк\мсп 20-ї мотострілецької дивізії\мсд) – успіху не мав.
– Кам’янка – північна околиця м. Авдіївка (114-а омсбр 1-го АК) – успіху не мав.
– Крута Балка – східна околиця м. Авдіївка (114-а омсбр 1-го АК) – успіху не мав.
– Опитне – Сєверне (1-а омсбр 1-го АК) – успіху не мав.
– Старомихайлівка – Красногорівка (нижн.) (5-а омсбр 1-го АК) – успіху не мав.
– Олександрівка – Побєда (255-й мсп 20-ї мсд) – успіху не мав.
– Славне – Новомихайлівка (39-а омсбр 68-го АК) – має просування, я про це вчора писав.
– у північній та центральній частині с. Мар’їнка (5-а омсбр 1-го АК та 103-й мсп 150-ї мсд) – успіху не мав.
З цього приводу варто зазначити декілька речей.
– Очевидно, сенс цих дій противника полягає у витісненні підрозділів ЗСУ з Авдіївського району оборони під загрозою його оточення.
– А також у створенні передумов для аналогічних дій по відношенню до Вугледарського плацдарму ЗСУ (про це говорять вперті атаки противника як по загальній дирекції Мар’їнка – Курахове, так і активне нарощування силами 68-го АК наступальних дій по центру та на північному фасі цього плацдарму).
– Вже з перших днів цієї операції противник задіяв головні сили 1-го АК (так би мовити, його “бойове ядро”), а також значну частину сил й засобів 8-ї загальновійськової армії (ЗВА), зокрема її 20-ї та 150-ї мсд.
– Подальше нарощування його зусиль явно буде відбуватися по тих напрямках, де йому вдалося досягнути певного результату. Тобто північніше та південніше м. Авдіївка (9-а та 114-а омсбр), напрямки Водяне – Сєверне та Красногорівка – Степове.
– Для флангового забезпечення цих атак противник, очевидно, продовжить активні наступальні дії й по напрямку на Первомайське, Новокалинове та Керамік.
– Артилерія противника зараз ну-у дуже активно працює по району Авдіївського коксохіму та загалом по північній частині міста, а також здійснює регулярні масовані артнальоти по району с. Бердичі, й це досить красномовно свідчить про його подальші наміри.
2. На Куп’янському напрямку ситуація також певним чином різко загострилась.
Передові підрозділи 25-ї та лівофлангові підрозділи 138-ї омсбр противника зі складу його 6-ї ЗВА зуміли просунутись по найбільш “чутливому” для ЗСУ напрямку на Синьківку з боку Лимана Першого. Однак, його “основна ударна група” успіху не мала.
– По напрямках Першотравневе – відм.195.1, а також Ягідне – Іванівка атакували підрозділи 26-го танкового полку (тп) 47-ї танкової дивізії (тд) зі складу 1-ї гв.танкової армії (гв.ТА) – успіху не мали.
– По напрямку Джерельне – Андріївка (це напрямок на Борову) противник ввів у бій підрозділи 13-го тп зі складу 4-ї тд (так, та сама “кантемировская”), очевидно, з метою відтягнути резерви ЗСУ з Куп’янського напрямку на цю ділянку – успіху також не мав.
– Південніше, на Лиманському напрямку, противник продовжує спроби розвинути свій успіх по напрямку на с. Макіївка, де оперують підрозділи 237-го тп та 252-го мсп зі складу 3-ї мсд 20-ї ЗВА, – мав певне просування.
А також активіізувалися підрозділи 228-го мсп 90-ї тд у районі Серебрянського лісу (це вже у зоні відповідальності УВ “Центр”), поки результати цих дій невідомі.
3. Одночасно з початком наступальної операції на флангах Східної операційної зони командування військ противника продовжує проводити перегрупування своїх сил і засобів та посилення своїх ударних угрупувань. У цьому сенсі, звертають на себе увагу наступні події:
– На Донецький напрямок (північний фас Авдіївського району оборони) переміщена з зони відповідальності УВ “Центр” 21-а омсбр противника зі складу його 2-ї гв.ЗВА. Зараз її підрозділи розгортаються в районі с. Новоселівка Друга. Немає жодного сумніву, що це з’єднання буде задіяне командуванням противника для нарощування зусиль по напрямку на Красногорівку – Степове й далі на Бердичі.
– Посилює противник і свої наступальні спроможності на Куп’янському напрямку. До складу розгорнутих на ньому сил і засобів 47-ї танкової дивізії, починаючи з 9-го жовтня, з Нижнегородской обл., через залізничні станції Кантемировка та Зайцевка (Воронежская обл., рф) переміщується “доформований” її 153-й танковий полк. Всього – 94 танка, 32 ББМ, 12 одиниць 122-мм гармат-гаубиць типу Д-30, порядка 140 одиниць автомобільної та спеціальної техніки. Очевидно, цей повнокомплектний танковий полк “складе компанію” 26-у тп цієї ж дивізії та ймовірніше буде задіяний у якості ешелону розвитку успіху по напрямку Першотравневе – Петропавлівка.
Трохи підсумуємо.
Я зараз ще не готовий у загальному (стратегічному) сенсі обговорювати те, що відбувається у Східній операційній зоні, але декілька речей скажу.
– Очевидно, спроби противника “перехопити стратегічну ініціативу” після того, як український наступ нібито як “видохся”, треба було передбачити.
– Очевидною була й форма, у яку це вильється, – серія (низька) взаємопов’язаних та узгоджених оперативно-тактичних операцій на окремих (найбільш чутливих для ЗСУ) напрямках. До стратегічної наступальної операції російські війська ще не готові. Це я до того, що “Авдіївка” та “Куп’янськ” у цьому сенсі просто “напрашивались”.
– Очевидно, що противник провів у цьому сенсі серйозну підготовчу роботу з перегрупування своїх сил і засобів та їх доукомплектування. Причому друге було основним. Перегрупування було обмеженим і зведено до критично необхідного обсягу, що дозволило противнику добитися певної оперативної раптовості на визначених напрямках.
– Очевидно, що все ж таки вирішальним, у сенсі шансів на успіх реалізації цього задуму російського командування, буде не тільки його спроможність “проламати” підлеглими військами оборону ЗСУ на визначених напрямках, а й події безпосередньо у так званому “сухопутному каЛідорі”. Адже обсяг сил і засобів противника, які він може, образно кажучи, “кинути у наступ” у Східній операційній зоні, певним чином обмежений. У цьому сенсі він продовжує концентрувати свої зусилля саме на півдні.
Про те, що відбувається в цей час у Південній операційній зоні, поговоримо завтра.
Фото: 110 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка
