Американський ленд-ліз для України закінчився, так і не почавшись. Чому він не запрацював
З жовтня американський закон про ленд-ліз для України втратив чинність. Влада США мала б його продовжити на наступний рік, але цього так і не зробила.
Урочиста зала Білого дому, символічна дата – 9 травня, що ще донедавна був Днем Перемоги в Україні. Президент США Джо Байден в компанії, зокрема, конгресвумен українського походження Вікторії Спартц, підписує закон про ленд-ліз для України.
Це відбувається вперше з часів Другої світової війни.
Тоді американці передавали союзниками, серед яких і Радянський Союз, різноманітну зброю, харчі, техніку, паливо і інші необхідні речі за процедурою оренди чи довготривалого боргу (буквально з англійської “lend lease”).
Хоча пізніше під час “Холодної війни” радянська влада применшувала роль американської допомоги в перемозі над нацизмом, військові експерти вказують, що колосальні обсяги цієї допомоги безумовно мали важливий вплив на перебіг війни.
Про важливість і символізм ленд-лізу від США говорили і на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.
Але минуло півтора року і це питання загадковим чином зникло з радарів великої політики. То що це – провал ленд-лізу, хитрий план чи запасна опція, яка досі актуальна?
Кінець ленд-лізу чи ще ні?
Хоча закон, який має офіційну назву “Закон про ленд-ліз на захист демократії в Україні 2022 року”, набув чинності ще в травні минулого року, але досі цей механізм так і не був задіяний.
Річ у тім, що військова допомога Україні поки що виділялась за трьома іншими програмами з федерального бюджету США: Ініціатива сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI), зовнішнє військове фінансування (Foreign Military Financing, FMF) та вилучення із запасів зброї США (Replenishment of U.S. weapons stocks або ж PDA – Presidential Drawdown). Всі вони для України безкоштовні, на відміну від ленд-лізу.
Представники і української, і американської влади публічно називали ленд-ліз “запасним” або “страхувальним” варіантом.
Тобто, якщо Конгрес, де в листопаді минулого року Демократична партія США втратила більшість в Палаті представників, відмовиться виділяти кошти з бюджету за трьома першими програмами, то тоді президент Байден зможе використати інструмент передачі озброєння Україні за ленд-лізом.
В тексті закону прямо прописано, що президенту США “надаються розширені повноваження укладати договори з урядом України про надання в оренду або в лізинг оборонних засобів для захисту цивільного населення в Україні від російського військового вторгнення та для інших цілей”.
Однак, по-перше, Київ та Вашингтон так і не уклали відповідні угоди, де, вочевидь, були б прописані всі необхідні умови і об’єми військової допомоги, а, по-друге, що більш важливо, цей закон діяв лише на 2022 і 2023 фіскальні роки в США. Новий фіскальний рік в Америці наступив з жовтня.
Колишній посол України в США Валерій Чалий звертає увагу, що поправка про продовження ленд-лізу є в проєкті оборонного бюджету США на 2024 рік. Тож, цілком можливо, говорити про кінець цього механізму дещо передчасно.
“Ще є можливість, що ленд-ліз буде продовжений через поправку внесену в оборонний бюджет на 2024 рік (National Defense Authorization Act for Fiscal Year 2024). – сказав дипломат ВВС Україна. – І це буде правильно, тому що цей інструмент, на мій погляд, має бути “під рукою”, тобто в доступі, щоб він був в нинішніх умовах”.
Ще в липні поточного року наступник Чалого на посаді українського амбасадора Оксана Маркарова заявляла, що “активно працює” над тим, щоб переконати американський Конгрес продовжити термін дії закону про ленд-ліз.
“Наявність опції лізингу чи оренди зброї дуже важлива, щоб вона також залишалася можливою”, – зауважила вона в інтерв’ю “Радіо Свобода”.
Поки що американські можновладці, вочевидь, до її прохань не дослухались.
Хоча 3 жовтня пані Маркарова оприлюднила в фейсбуці спільне фото з автором минулорічного закону про ленд-ліз, сенатором-республіканцем Джоном Корниним.
Вона повідомила, що обговорювала з ним питання продовження терміну дії цього документу на наступний рік.
“Звірили наші годинники в питанні спільної праці, спрямованої на продовження дії закону про ленд-ліз для оборони демократії України на 2024 фіскальний рік. Закон і на думку сенатора, і на нашу, є важливим запасним інструментом отримання зброї на додаток до безповоротних програм PDA, USAI та FMF”.
Запасний варіант чи “негнучкий механізм”?
Питання, чому ленд-ліз так і не запрацював за півтора року повномасштабної війни, неодноразово підіймалося в Україні і в США.
Адміністрація Байдена заявляла, що зосереджена на наданні Україні військової допомоги на безоплатній основі, а не в оренду чи лізинг.
“Наразі ми ставимо в пріоритет безпекову допомогу для України, за яку їм пізніше не потрібно буде повертати кошти”, – цитував “Голос Америки” позицію Білого Дому з цього питання.
Українська влада спочатку голосно називала закон про ленд-ліз “доказом того, що свобода вміє захищатися від тиранії” і запевняла, що він допоможе подолати Росію.
“Я впевнений, зараз ленд-ліз допоможе Україні та всьому вільному світу подолати ідейних спадкоємців нацистів, які розв’язали війну проти нас на нашій землі. Ленд-ліз та інші програми підтримки України – це конкретний доказ того, що свобода й нині уміє захищатися від тиранії”, – казав навесні 2022 року президент Володимир Зеленський.
Однак згодом позиція дещо змінилась. Наприклад, Міністерство закордонних справ почало наголошувати на першочерговій важливості безоплатних механізмів передачі озброєнні Україні, а не ленд-лізу.
“Те, що ми отримуємо зараз, нам просто дають у подарунок. Такого, аби оренда повністю замінила подарунки, не буде”, – заявляв міністр Дмитро Кулеба в інтерв’ю Forbes.
ВВС Україна звернулось із проханням про актуальний коментар до МЗС щодо завершення дії американського закону про ленд-ліз з жовтня.
Експосол Валерій Чалий визнає, що закон про ленд-ліз на початку повномасштабного вторгнення був певним “сигналом” для Кремля, але не “запасним варіантом”
“Мені здається, це був сигнал Москві про можливість масштабних великих поставок озброєння для України”.
Однак відкритим залишається питання, чому ні Київ, ні Вашингтон так і не сформували хоча б попереднього варіанту угоди про постачання військової допомоги, як передбачено законом про ленд-ліз.
Там мали б бути прописані, зокрема, умови, на яких Україна отримуватиме її.
“В мене виникає питання, а чому всі вважають, що треба буде платити (за передану зброю)? Річ у тому, що все це має бути прописано в угоді. Платити чи не платити, або взагалі буде просто умова повернути неушкоджену техніку (після війни, – Ред.), ми не знаємо, тому що навіть проєкту такої угоди немає”, – зауважує дипломат.
Він вважає правильним продовжити дію закону про ленд-ліз на наступний рік і спробувати “протестувати” цей механізм військової допомоги. “Давайте подивимось, як це буде діяти, бо поки це все гіпотетичні розмови”.
Джерело ВВС, дотичне до цього питання, допускає, що однією з причин не введення в дію ленд-лізу є те, що для Білого дому виявилось “зручніше” розподіляти безпосередньо фінансові кошти, а не військову техніку.
Тобто Конгрес виділяє з бюджету кошти на військову допомогу Україні, а Білий дім і Пентагон вже самі вирішують, на які конкретно зразки озброєння їх витратити чи яким саме військовим заводам розподілити.
Це також “більш гнучкий” механізм, на який не має впливу опозиція серед конгресменів-республіканців, наголошує джерело.
“Дратівливе питання”
Можливо, американські законодавці і встигли б проголосувати новий закон про ленд-ліз до 1 жовтня, але в Америці почалась “активна фаза” політичної боротьби між демократами і республіканцями, зокрема, їх найбільш радикальним крилом – трампістами.
Лише в останній можливий день – 30 вересня – Палата представників Конгресу США, а слідом за нею і Сенат, схвалили законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, щоби запобігти шатдауну (припинення фінансування бюджетників), який міг розпочатись в ніч на 1 жовтня.
Президент Джо Байден підписав документ лише за кілька хвилин до дедлайну.
Цей бюджет, ухвалений лише на 45 днів, не передбачає допомоги Україні.
У заяві, оприлюдненій невдовзі після голосування у Сенаті, Байден заявив, що “крайні республіканці у Палаті представників” прагнули створити “сфабриковану кризу”. Він закликав спікера Палати представників Кевіна Маккарті ухвалити рішення про подальшу допомогу Україні без зволікань.
“Ми ні за яких обставин не можемо допустити, щоб Америка припинила підтримку України”, – заявив Байден.
Щоправда, вже 3 жовтня республіканець Маккарті вперше в історії США був знятий з посади спікера. Його звільнення підтримали демократи і частина республіканців.
Експерт-американіст з Ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександр Краєв вважає, що в таких умовах проукраїнські сили в США вирішили не порушувати питання ленд-лізу перед голосування за бюджет, бо воно є “дратівливим”.
“Питання ленд-лізу вочевидь не підіймають, щоб не підвищувати градус цього протистояння. Бо тоді посиплються всі домовленості”.
Однак експерт запевняє ВВС Україна, що ленд-ліз ще може бути продовжений саме з такою метою, як і минулого року. Тобто, щоб дати американському президенту інструмент для військової допомоги Україні в обхід Конгресу.
“Він може ще бути ухвалений просто для запобігання якихось маніпуляцій, бо наступного року не тільки президентські, але й конгресові вибори в США. І для того, щоб убезпечити Україну від нових політичних криз, для того, щоб убезпечити Україну від маніпулювання з боку Конгресу, в принципі ще є шанс того, що на якомусь етапі повернуться до питання ленд-лізу”
Валерій Чалий впевнений, що військова підтримка з боку США для України залишиться в будь-якому випадку.
“Це питання національної безпеки США, це розуміють і демократи, і республіканці”, – каже дипломат, але зауважує одну проблему.
“Проблема в тому, що надано поганий сигнал – wrong message. Що питання допомоги Україні може бути використано у внутрішній дискусії демократів і республіканців. Це питання має об’єднувати дві партії, не можна допустити, щоб воно стало “розмінною монетою” в політичній боротьбі”.
Фото на заставці: Офіс президента України
