Вісті з фронтів. 31.08.2023
1. На Токмацькому напрямку передові підрозділи ЗСУ зуміли взяти під свій контроль ключові висоти північно-східніше с. Новопрокопівка й продовжують просуватись вздовж першої позиції головного рубежу оборони противника, розширюючи фронт свого вклинення між с. Роботине та с. Вербове (загальна ширина “клину” вже склала не меньше 9 км).
Одночасно з цим вже на першій позиції головного рубежу оборони противника в напрямку на с. Вербове, очевидно, передові підрозділи ЗСУ якщо й не зайняли її повністю, то принаймні суттєво просунулись у бік зазначеного населеного пункту. За окремими повідомленнями, відстань від передових позицій ЗСУ до перших хат с. Вербове у північно-західній частині села становить не більше 1.5 км.
Таким чином стає зрозуміло, що на даний момент російське командування не спроможне зупинити розширення по фронту вклинення передових підрозділів ЗСУ у першу позицію свого головного рубежу оборони.
Правий фланг 42-ї мотострілецької дивізії (мсд) противника, навіть підсилений підрозділами 201-го мсп, продовжує задкувати у південно-західному напрямку. Таким чином створюючи усі умови для обходу передовими підрозділами ЗСУ Новопрокопівського вузла оборони противника зі сходу. Й після оволодіння передовими підрозділами ЗСУ панівних висот на цьому напрямку ця ситуація навряд чи набуде найближчим часом для противника якогось покращення.
В свою чергу, у с. Вербове та західніше нього (це вже на першій позиції головного рубежу оборони) противник вимушений вводити у бій окрім “штатного” 417-го окремого розвідувального батальйону (орвб) частини та підрозділи, які явно були призначені для використання далеко не на цій ділянці, зокрема:
– 1429-й мсп ТрВ,
– три “добровольчих” батальйони типу БАРС (1-й, 11-й та 14-й “Сармат”),
– батальйон 100-ї окремої розвідуальної бригади (орвбр).
Ще південно-західніше цієї ділянки російський батальйон БАРС-3 у взаємодії з 210-м мсп намагається не допустити просування передових підрозділів ЗСУ східніше с. Новопрокопівка у напрямку на с. Очеретувате, що, як на мене, вже не видається таким уже й фантастичним. І, за великим рахунком, буде означати прорив ЗСУ першої позиції головного рубежу оборони противника.
Але, звичайно, у реальності без вирішення “проблеми Новопрокопівки” це просування навряд чи взагалі можливо. Це, до речі, розуміє й противник.
Саме тому зараз підрозділи 70-го мсп 42-ї мсд, посилені рештками 1430-го мсп ТрВ, намагаються за будь-яких обставин утримати власне саме село та прилеглі до нього зі сходу і заходу території та організувати сталу оборону на ділянці прориву ЗСУ.
Одночасно введені в бій приблизно тиждень тому підрозділи 810-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП) противника, підтримані підрозділами 1441-го мсп ТрВ, навіть спробували пару діб тому контратакувати у напрямку с. Роботине з південно-західного напрямку у притаманній російській морській піхоті агресивній манері. Ну, особливого успіху добитися вони не змогли (загальне просування склало 200 м).
У цьому сенсі звертає на себе увагу 2 речі:
– виведення командуванням противника у резерв (район с. Ільченкове) підрозділів 291-го мсп,
– оперативне розгортання на цьому напрямку частин і з’єднань 76-ї десантно-штурмової дивізії (дшд).
Як на мене, командування противника на цьому напрямку зараз демонструє більший рівень адекватності, ніж це було декілька діб тому, коли воно, очевидно, сильно нервувало з приводу прориву ЗСУ між Новопрокопівкою та Вербовим.
Отримавши додаткові сили й засоби, воно на даний момент реалізує план, пов’язаний із формування потужних флангових груп, за допомогою яких планує зупинити український наступ вже у зоні першої позиції свого головного рубежу оборони. Так, це район с. Копані та рубіж Новопокровка – Новофедорівка. На першому вже розгорнуті підрозділи:
– 810-ї обр МП,
– 503-го мсп,
– 4-ї віськової бази (ВБ).
На другому:
– 7-ї дшд (2 полка – 56-й та 108-й дшп),
– зведені тактичні загони 22-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП).
Очевидно, використовуючи обидві тактичні групи, противник рано чи пізно спробує за їхньою допомогою нанести флангові удари український ударній тактичній групі, яка зараз наступає між Новопрокопівкою та Вербовим.
2. На Бердянському напрямку командування противника майже завершило відведення передових підрозділів 394-го мсп та 247-го дшп на рубіж Приютне – Завітне Бажання. Й варто сказати, достатньо успішно для себе – не понісши значних втрат.
В свою чергу, підрозділи 60-ї омсбр противника, які зараз обороняються в районі с. Завітне Бажання, очевидно готуються до відбиття українських атак з боку с. Старомайорське, а також намагаються утримати батальйонний район оборони на протилежному березі р. Мокрі Яли на дорозі, яка веде з Урожайного на Старомлинівку.
Очевидно, що найближчим часом ключовим фактором утримання противником цього рубежу, який прикриває с. Старомлинівка з північного заходу (я маю на увазі Приютне – Завітне Бажання), стануть бої власне за с. Приютне, до якого декілька тижнів тому з півночі та заходу вийшли передові підрозділи ЗСУ.
Поки наші війська не можуть зайти власне у село, бо противник, використовуючи панівні висоти, розташовані на південний захід від села, блокує цей рух. Але, безумовно, є нюанс. ЗСУ можуть самі, блокувавши село, обійти його з півночі та рушити у напрямку на с. Володине, що саме по собі зробить утримання цього села для противника позбавленим сенсу. В першу чергу, у відношенні прикриття з заходу його району оборони у с. Завітне Бажання та с. Старомлинівка.
Думаю, саме на цей випадок противник і розгорнув на цьому напрямку у другому ешелоні окремі підрозділи 136-ї омсбр та 336-ї обр МП, по суті “продублювавши” оборонний рубіж між Приютним і Завітним Бажанням.
Щось подібне до зусиль командування 5-ї загальновійськової армії (ЗВА) на Старомлинівському напрямку здійснює й командування сусідньої з нею (праворуч) 36-ї ЗВА противника. Але на цей раз по відношенню до напрямку Новодонецьке – Керменчик і східніше с. Завітне Бажання та с. Старомлинівка.
В першому ешелоні тут діють підрозділи 37-ї омсбр цієї армії, посилені підрозділами 131-го стрілецького полку (сп) МР, а також окремими підрозділами 34-ї омсбр, у другому ешелоні розгорнута 5-а окрема танкова бригада (отбр).
У цьому сенсі розгортання в районі с. Новомайорське 40-ї обр МП, а також на стику з 5-ю ЗВА 125-ї омсбр та 114-го мсп явно свідчить про те, що командування обох російьких армій, які оперують на цьому напрямку (5-ї та 36-ї), намагаються діяти узгоджено. В першу чергу, у сенсі блокування можливих змін напрямків атак передових підрозділів ЗСУ та переносу їх командуванням основних зусиль на різні ділянки. Противник явно робить висновки з ходу та результатів своїх попередніх боїв, особливо в районі с. Урожайне та східніше нього.
Тож у смузі оборони 36-ї ЗВА, яка за великим рахунком ще “не видела больших затруднений”, противник має найбільш значні за обсягом оперативні резерви:
– 5-а отбр,
– частина 34-ї омсбр,
– 110-я омсбр.
Причому, що характерно, вони навіть перевищують те, що зараз російське командування переміщує на Токмацький напрямок у вигляді частин і підрозділів 76-ї дшд.
Фото: Генштаб ЗСУ
