Вісті з фронтів. 24.08.2023
“На безрыбье и рак – рыба”, або Про “бесконечные” батальйони…
1. На Бердянському напрямку противник намагається вирішити проблему організації оборони с. Завітне Бажання шляхом контратак східніше села, у смузі оборони якраз 37-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр). Пару діб тому він навіть зайняв декілька посадок у сірій зоні на цьому напрямку.
Але від того, що йому вдалося на пару сотень метрів відсунути наші спостережні пости, ситуація з обороною с. Завітне Бажання загалом для нього явно не покращилась. Проблема з дорогою, що оминає с. Завітне Бажання ЗА річкою й веде прямо у с. Старомлинівка, залишилась. І необхідність цю ділянку чимось перекрити, відповідно, також не випарувалась.
Загалом, як на мене, подальша доля всього цього напрямку вирішиться у 4-кутнику – Урожайне – Новодонецьке – Керменчик – Завітне Бажання.
Від перших позицій передових підрозділів ЗСУ до перших хат с. Старомлинівка на її північній околиці приблизно 2.1-2.4 км… Але, щоб їх подолати, ЗСУ потрібно буде зробити принаймні дві речі:
– нейтралізувати підрозділи 60-ї омсбр противника, які зараз засіли у с. Завітне Бажання
– й прикрити свій лівий фланг з боку рубежу Новодонецьке – Керменчик.
Окрім того, варто мати на увазі, що пересування по дорозі Урожайне – Старомлинівка буде супроводжуватися необхідністю долати щільні мінно-вибухові загородження (МВЗ) противника та ще й під його інтенсивним вогневим впливом.
У цьому контексті ОБИДВІ сторони вже зрозуміли, що у ЗСУ з’явився дуже непоганий шанс одним коротким, але достатньо потужним “ривком” вирішити долю всього Старомлинівського району оборони противника. Й він з’явився тоді, коли ЗСУ звільнили с. Урожайне та просунулись трохи південніше нього.
Саме тому у Старомлинівці й навколо неї зараз командуванням противника зосереджені та розгорнуті:
– 136-а омсбр,
– частина сил 34-ї омсбр,
– 218-й танковий полк (тп),
– частина сил 114-го мсп,
– з’вились, навіть, якісь “чвк-ашники” під назвою “Сокол”.
І це не враховуючи того, що перед ними розгорнуті підрозділи 60-ї та 37-ї омсбр, а на обох його флангах “прикидываются ветошью” не менше 2-х батальйонів 336-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП) (район с. Володине) та 5-ї окремої танкової бригади (отбр) (південніше с. Керменчик).
Єдиний спосіб, аби не дати противнику ввести саме в районі с. Старомлинівка ВСІ свої резерви, – активізуватися на флангах цього району оборони. Тоді противник буде просто вимушений виокремити їх значну частину, аби не дати ЗСУ можливості вийти на Старомлинівку зі сходу та заходу.
Так, це 2 рубежі… Приютне – Новозлатопіль, Новодонецьке – Новомайорське.
Й це розуміє командування противника, бо:
– по першому рубежу воно утримує саме 336-у обр МП (це дирекція Ремівка – Володине), штучно обмежуючи її участь у бойових діях на передньому краї лише окремими підрозділами,
– а по другому – 5-у отбр (це дирекція Новодонецьке – Керменчик).
І така оперативна побудова військ противника на Бердянському напрямку не є випадковою. Їхні “оператори” та штаби також трохи петрають у оперативному плануванні застосування військ, намагаючись вирахувати та заздалегідь “парирувати” будь-які варіанти подальшого розвитку подій.
2. На Токмацькому напрямку противник продовжує стягувати к місцю “прориву” (ділянка між Роботине та Вербове) додаткові сили й засоби, зокрема:
– В районі західніше с. Новопрокопівка фіксується принаймні один “свіжий” батальйон 503-го мсп противника (нагадаю, він раніше оборонявся в районі с. Нестерянка).
– 56-й десантно-штурмовий полк (дшп) зайняв оборону по північній та північно-західній околиці с. Новопрокопівка, зразу за лінією опорників між с. Роботине та с. Копані.
– Напроти ділянки “дотику” передових підрозділів ЗСУ з першими позиціями головного рубежу оборони противника розгорнувся ще один батальйон 100-ї окремої розідувальної бригади (орвб).
Окрім власне боїв в районі с. Роботине, вагомого значення для подальшого розвитку ситуації має питання контролю за висотами на північній схід від с. Новопрокопівка. Нещодавно введений у бій 201-й мсп противника зараз намагається їх утримати. Але дається то йому нелегко, бо східніше їх ЗСУ продовжують просуватися й по суті відтісняють підрозділи цього полку безпосередньо у бік Новопрокопівки.
Якщо так піде й надалі, то, цілком можливо, так станеться, що 810-я обр МП та 1430-й мсп ТрВ противника ще будуть вести бої південніше та південно-західніше с. Роботине, а передові підрозділи ЗСУ з іншого (східного) боку вже зав’яжуть бої із 7-ю дшд противника безпосередньо за Новопрокопівку.
Всю цю ситуацію достатньо серйозно ускладнює для противника та обставина, що такого набору “незадіяних” бригад, як на Бердянському напрямку, у нього тут просто немає.
У цьому сенсі дуже показовим є переміщення на напрямок наступу ЗСУ підрозділів 503-го мсп. Адже цей полк оборонявся на “неатакованій” ділянці в районі с. Нестерянка, але розташованій досить поруч із атакованими (я би навіть сказав, проміж ними). Якщо противник вже вимушений переміщати частини та підрозділи з неатакованих, розташованих ПОРУЧ ділянок, досить суттєво ризикуючи при цьому у тактичному відношенні, то очевидно, що ситуація для нього виглядає, скажімо так, “досить неоднозначно”.
Якби було інакше, то ми побачили би замість цього тасування “битих на небитих” появу свіжих резервних частин і з’єднань. І, в принципі, ми їх вже бачили (34-а омсбр, 7-а дшд, 810-а обр МП), але по-перше, переважно не тут, а по-друге, це було досить давно (принаймні не меньше 3-4 тижнів тому). Й тепер замість цього маємо сумнівне задоволення спостерігати “рокадні” переміщення не те щоб з’єднань чи частин, а вже окремих батальйонів.
У зв’язку з цим постає одне закономірне питання. Ну добре, поки що “під рукою” у російського командування є ще “вільні” більш-менш боєздатні батальйони, але коли й вони “сточаться” у впертих “утриманнях” степових сіл півдня України, що тоді російське командування буде кидати “на бруствери”? Само на них полізе?
Мобілізація – це довго, й вона ВЖЕ не встигає. Російському командуванню явно потрібно ТУТ і ЗАРАЗ. Що залишається? Правильно, витягувати резерви зі Східної операційної зони (Куп’янськ, Лиман, Бахмут, Донецьк).
Думаєте, це не буде мати свої наслідки?
Ну то побачимо…
