Неприродні «патріоти»

Олександр Нойнець

У Львові якийсь поц напав і побив військову-трансгендера.

“На кадрах нападник заявив, що є онуком розвідника дивізії СС “Галичина”. За його словами, він побив жінку-трансгендера, бо дотримується правих поглядів. При цьому він вибачився. Судячи з його слів на початку ролика, зробив він це для того, щоб кримінальну справу стосовно нього було закрито”.

Це, звичайно, дуже захопливо, тому що я не зрозумів, де саме зараз проходить службу онук розвідника дивізії “Галичина”. Таке враження у мене склалося, що на молокозаводі “Галичина”, а не на фронті.

Але на військового ветеран дивізії Галичина по дідусю нападає. На це в нього сили є. Тому що військовий – транс, а бути трансом неприродно, і патріоту неприємно.

Сидіти у бога в жопі в тилу, поки цей транс за нього воює, йому приємно і природно. А бачити його вживу йому неприємно і неприродно.

Ну шо. Окей.

Давайте проведемо якийсь такий, знаєте, експеримент. Уявімо собі, що транс скоїв напад на військового правих поглядів, тому що йому не сподобався зовнішній вигляд військового. Татухи з мертвими головами, шеврони там якісь з правою символікою, портрет дідуся-розвідника з дивізії Галичина в парадній формі Х’юго Бос.

Да ми б охуїли від ненависті, вірно? Це ж просто ніхуя собі було б. Ти, животне невідомої статі, відсижуєшся в тилу, і ще маєш нахабство якимось чином нападати на свого захисника? Та ти не маєш права на нього дивитися, не маєш права його обговорювати, не маєш права до нього підходити, не те що руку на нього піднімати.

Правда? Правда.

Ну так от і у випадку з ветераном Галичини по лінії діда ситуація абсолютно аналогічна. Всім похую, подобаються тобі транси чи не подобаються. Вони за тебе воюють і вмирають, поки ти у Львові бережеш свій цінний генофонд.

Автор