Вісті з фронтів. 07.08.2023
1. На Бердянському напрямку, не дивлячись на свою “репутацію”, 247-й десантно-штурмовий полк (дшп) противника продовжив поступове “переміщення на південь” в районі північно-західніше с. Завітне Бажання. І явно не за власним бажанням.
Наскільки я розумію, історія з “відбиттям с. Старомайорське” для противника безславно закінчилася. Бо одночасно з “ХераїческАй” російською “дЮсантурою”, яка нібито “контратаковала и отбила село”, від околиць с. Старомайорське на південь подались і передові підрозділи 60-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника. Ну, цим не звикати вже. Й, як на мене, добовий показник цього переміщення у 2.5 км є досить непоганими.
Але одночасно з цим противник явно намагається за будь-яку ціну утримати с. Урожайне на протилежному берегу р. Мокрі Яли. Й навіть час від часу пробує звідти контратакувати у північно-східному напрямку. Однак, очевидно, що всі ці дії даються 60-й омсбр противника, яка також діє саме у районі с. Урожайне, досить непросто. Принаймні командування військ противника на цьому напрямку вже перестало робити спроби розтягувати бойові порядки цієї бригади на майже всю ширину смуги українського наступу й трохи обмежило коло її завдань.
На скільки я розумію, якраз ущільнення її лівого флангу десантно-штурмовим полком у поєднанні з вище вказаними заходами й були покликані дати можливість командуванню бригади “щось зосередити” в районі с. Урожайне.
В цьому відношенні є дуже показовим той факт, що командування противника вперто не бажає “підперти” свою 60-у омсбр, яка вже тривалий час знаходиться під тиском передових підрозділів ЗСУ (й відповідно понесла вагомі втрати), жодним підрозділом, частиною або з’єднанням зі складу свого другого ешелону.
Нагадаю, противник зосередив у другому ешелоні на цьому напрямку принаймні 2 бригади та 2 полки, а саме:
– 136-у омсбр,
– 336-у окрема бригада морської піхоти (обр МП),
– 114-й мотострілецький полк (мсп) 127-ї мсд,
– 218-й танковий полк (тп).
Ввід у бій хоча би одного формування з цього списку, цілком можливо, сприяв би “стабілізації” ситуації північніше с. Старомлинівка. Але – “нІт”. Нехай 60-а омсбр та “дЮсантура” віддуваються самі.
І я десь розумію цю логіку противника, бо на протилежному фланзі (район с. Приютне та околиці) ситуація для нього також накаляється. У смугах оборони його 394-го та 71-го мсп передові підрозділи ЗСУ активно обходять само селище з північного сходу. Й може так статися, що в кінці кінців вони його такі обійдуть. І тоді “роль і місце” всього цього “другого ешелону” різко зросте.
Тому розмірковування російського командування про те, що краще мати у руках “реальну синицю” у вигляді зайнятого військами та підготовленого Старомлинівського району оборони, ніж якогось “примарного журавля” у вигляді можливості провести серію гіпотетичних контратак із району с. Урожайне кудись “у порожнечу” в північно-східному напрямку, видаються мені цілком логічними.
Таке дбайливе ставлення до полків і бригад із складу свого другого ешелону на Бердянському напрямку з боку російського командування має ще одну причину. Адже якихось інших ДОДАТКОВИХ полків і бригад, якими можна було би його поповнити при необхідності, у противника на цьому напрямку просто не існує.
Ну можливо, звичайно, зараз ввести у м’ясорубку за Урожайне, Приютне чи Завітне Бажання всі ці полки та бригади з другого ешелону. Але потім чим обороняти Старомлинівку та Керменчик, фейсом генерала герасимова? Чи лякати українських морпіхів “офігенно-маршальскими” зірками на погонах шойгІ?
Ну, тут ще є 5-а окрема танкова бригада (отбр), так це ті самі “бурятские танкисты из Улан-Удэ”. Її підрозділи зараз активно ховаються по балочках та посадках у районі с. Керменчик. Але це скоріше резервний НЗ (не чіпай, то на свято). Таке собі рятівне коло, коли все посиплеться (а воно, вже очевидно, рано чи пізно посиплеться), щоб мати певний “резерв часу” задля “организованной оптимизации боевых порядков”.
Повторю свою думку десь місячної давнини – рішення російського командування про використання ВСІХ армій Східного воєнного округу в першому ешелоні УВ “Восток” було помилковим.
Причому настільки помилковим, що українському командуванню завдяки цьому вдалося “виключити з гри” одну з них (35-у загальновійськову ЗВА), особливо не докладаючи задля цього зусиль (противник зараз не може задіяти її на потрібних для нього напрямках просто тому, що її замінити немає чим в тому районі, де вона зараз розгорнута).
2. Ну й на закінчення трохи про Токмацький напрямок.
В районі с. Роботине передові підрозділи ЗСУ, судячи зі всього, продовжують розширяти відтинок “дотику” з головною лінією оборони противника в районі с. Вербове.
Противник також стягує на ці позиції певні сили й засоби, зокрема тут вже розгорнуті всі 4 батальйони “барсиків” (1-й, 3-й, 11-й та 14-й “Сармат”), обидва мсп ТрВ (1429-й та 1430-й), там же зосереджені зведені тактичні групи 22-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП) та 45-ї обр СпП повітряно-десантних військ (пдв).
Одночасно, судячи зі всього, командування противника готує серію чергових контратак по флангах цього відтинку – у смузі оборони 291-го мсп та 70-го мсп (відповідно, західніше с. Роботине вздовж дороги Новоданилівка – Новопрокопівка й в районі с. Новопокровка або трохи південніше цього селища).
Показово, що в район с. Вербове противник таки почав підтягувати підрозділи 100-ї окремої розвідувальної бригади (орвбр). Ймовірно, її буде введено у бій на ділянці між с. Новопокровка – с. Вербове. Але лише після того, як 70-у мсп противника вдасться “кудись просунутись” від с. Новопокровка. Поки цим навіть і не пахне.
Як на мене, ситуація з резервами у противника на цьому напрямку ще гірша, ніж на Бердянському. Окрім декількох батальйонів, по суті, нічого “свого” (зі складу 58-ї ЗВА чи армій Східного ВО) у нього тут не залишилось.
Однозначно доведеться щось тягнути або зі складу УВ “Днепр”, або “Группировки обороны Крыма”, або ж навіть зі складу УВ “Юг”. Однак, насправді, проблема полягає в тому, що російські угрупування військ, які розгорнуті та діють в Україні, це як судини, що сполучаються. Якщо в одному десь прибуло, то очевидно, що в іншому вибуло. Але думати про те, що цього хтось не помітить й цим не скористається, означає “тешить себя ненужными иллюзиями”.
Фото: Василь Славецький
