Вісті з фронтів. 09.07.2023

Сьогодні буде про Куп’янський (для нас це Покровський, ну або Білолуцький) напрямок.

У світлі того, що, судячи зі всього, насувається на цьому операційному напрямку, думаю, варто дуже уважно придивитися до того, що саме і як противник може задіяти на цьому напрямку.

Отже, підемо з півночі, зі стику державного кордону з ЛБЗ на крайній північній її ділянці.

Спочатку декілька загальних зауважень.

1. На даному напрямку противник зосередив сили та засоби зі складу, мабуть, найбільш боєздатного свого воєнного округу – Західного (ЗВО). Стосовно його участі у війні, це угрупування військ (УВ) “Запад”, у даному випадку йдеться про його лівий фланг.

2. Безпосередньо на Куп’янському напрямку зосереджені частини та з’єднання зі складу 1-ї гвардійської танкової армії (гв. ТА), 6-ї загальновійськової армії (ЗВА) та ряд частин і підрозділів 11-го армійського корпусу (АК) балтійського флоту ри-фи. По суті, їх кращі частини та з’єднання.

3. Очевидно, що командування противника розглядає даний напрямок як достатньо зручний для нанесення раптового, потужного удару в рамках стратегічної оборонної операції “на Юго-Западном ТВД”, тому сконцентрувала у даній смузі достатньо значні сили й засоби.

4. На оперативно-тактичному рівні саме на Куп’янському напрямку противник створив достатньо струнку “класичну” схему управління військами з розгорнутою повноцінною дивізійною ланкою (так само, як і у Південній операційній зоні) на відміну від інших операційних напрямків, де на оперативному рівні йому доводиться управляти таким собі “конгломератом” формувань рівня полк-бригада самої разної етимології та типу, включаючи таки їхні показники як ступень боєздатності, бойовий склад і рівень оснащення ОВТ, починаючи з “напівбоєздатних” мотострілецьких полків територіальних військ та стрілецьких полків і батальйонів “мобілізаційного резерву”, закінчуючи більш-менш укомплектованих “старих” кадрових полків та бригад.

Отже, тепер конкретно…

– Від кордону до району с. Дворічне оперують підрозділи 138-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр), зі складу 6-ї ЗВА. Наскільки я розумію, головне завдання – забезпечити оборону по р. Оскіл та правий фланг тактичного угрупування військ, яке розгорнуте безпосередньо в районі Лимана Першого та Вільшани у напрямку на м. Куп’янськ.

– По рубежу Вільшана – Першотравневе розгорнуті підрозділи 25-ї омсбр тієї ж самої 6-ї ЗВА, посилені батальйонами 347-го мотострілецького полку територіальних військ (мсп ТрВ). Передові позиції вздовж дорог між Вільшаною та Першотравневим займають підрозділи саме 25-ї омсбр, а “територіали”, скоріш за все, у другому ешелоні, а також займають підготовлену оборону в районі с. Токарівка, де противник створив такий собі її вузол. Головне завдання – разом із лівофланговими підрозділами 138-ї омсбр забезпечити прорив оборони противника (тобто ЗСУ) в районі с. Синьківка й розвивати наступ вздовж р. Оскіл на південь та у напрямку на с. Петропавлівка.

– В районі Арапівка – Верхня Дуванка – Орлянське – Миколаївка розгорнуті основні сили того угрупування військ, якому, наскільки я розумію, й доведеться “при нагоді” наступати на м. Куп’янськ. Це та сама “елітна” 1-а гв. ТА, а саме частини та підрозділи її 2-ї мотострілецької дивізії (мсд), ага, це саме вона “Таманская”, та окремі підрозділи 47-ї танкової дивізії (тд). Тут зосереджена цілий розсип їхніх полків та батальйонів, зокрема:

– 1-й мсп,
– 15-й мсп,
– 1-й тп,
– 26-й тп,
– 245-й мсп.

Усі – “краснознамені”, всІлЯческих орденів Леніна, Кутузова та інших Октябрьських революцій, коротше кажучи, старі, “славетні” й “перевірені часом” ще з часів німецько-радянської війни, а дехто й ще більш ранішніх часів.

Скоріше за все, найближче завдання цієї “групи парнокопитних” є прорив оборони передових підрозділів ЗСУ на ділянці Іванівка – Кислівка й з подальшим завданням просунутись до рубежу Піщане – Табаївка й таким чином сприяти наступу (просуванню) підрозділів 25-ї омсбр 6-ї ЗВА по дирекції Вільшана – Петропавлівка безпосередньо на м. Куп’янськ.

– Ну й на південному фланзі Куп’янського напрямку (а я би сказав, у напрямку між Боровою та Куп’янськом, десь у бік с. Кругляківка) діють частини та з’єднання російського балтфлоту (звісно, виключно силами своїх “берегових військ” у вигляді 18-ї мсд та 7-го мсп 11-го АК), підсилені 1-ю гв ТА, зокрема:

– 18-а мсд 11-го АК, силами 275-го мсп,
– 7-го омсп 11-го АК,
– 27-го омсбр 1-ї гв ТА.

На даний момент ці сили й засоби противника зайняті атаками в районі с. Новоселівське. Судячи зі всього, з метою створити сприятливі умови для подальшого наступу у бік с. Стельмахівка, але безперечно, у будь-який момент, якщо виникне така необхідність вони цілком можуть розвернутися у північно-західному напрямку як раз вздовж дороги Куп’янськ – Сватове, до якої вони так завзято намагаються зараз прорватися північніше с. Новоселівське.

В другому ешелоні лівого флангу УВ “Запад”, яке власне й діє на Куп’янському напрямку, командуванням противника розгорнуті частини та підрозділи територіальних військ, зокрема:

– 1431-й мсп ТрВ,
– 1432-й мсп ТрВ,
– 1427-й мсп ТрВ, а всього їх розгорнуто на Куп’янському напрямку до 9,
– 2 загони (батальйону) типу БАРС, один з яких діє в першому ешелоні – десь між Ягідним та Володимирівкою,
– різноманітні “добровольчі” (та “не зовсім добровольчі”) формування (мається на увазі штибу штурмових рот “Шторм-Z”) десь 4-5 всього (ці майже всі – на передовій).

Показово, що противником, наскільки я розумію, у рамках підготовки до “літнього наступу ЗСУ” між м. Сватово та с. Троїцьким була обладнана смуга оборони, яка протяглась по рубежу Троїцьке – Покровське – Нижня Дуванка – Сватове, вздовж його головної комунікації матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) і одночасно – рокадою. А саме дорогою Т-1312 (вона ж Р-66). Саме цим шляхом зараз здійснюється основний обсяг постачання предметів МТЗ для потреб російських військ, зосереджених на Куп’янському напрямку.

Дуже красномовним також є й артилерійське угрупування, яке командування противника розгорнуло на цьому напрямку, зокрема (не враховуючи штатні артилерійські засоби полків та бригад):

– 45-а артилерійська бригада (абр) великої потужності,
– 147-й самохідний артилерійський полк – “штатний” полк 2-ї мсд,
– 288-а абр – “штатна” бригада 1-ї гв. ТА,
– 9-я абр – “штатна” бригада 6-ї ЗВА,
– 244-а абр 11-го АК.

Наявність розгорнутих вогневих дивізіонів і батарей 45-ї абр вп, які мають на озброєнні потужні самохідні 203-мм гармати типу 2С7М “Малка” та 240-мм самохідні міномети 2С4 “Тюльпан”, “приправлених” до того ж БПЛА типу “Орлан-10” та “Застава”, саме на цьому напрямку також явно не виглядає випадковим.

Загалом, на Куп’янському напрямку противник може задіяти наступні сили й засоби зі складу УВ “Запад” (це включно з невказаними мною військами (силами), які знаходяться у резерві саме на даному напрямку):

– окремих мотострілецьких бригад (бригад берегової оборони) – 3,
– мотострілецьких та танкових полків – 9,
– мотострілецьких полків територіальних військ – також всього 9,
– окремих формувань батальйонного “розміру” (БАРС, ТрВ й т.д.) – до 6.
Ще 1 мсп ТрВ + 2 резервних полки й до 2-х окремих батальйонів ТрВ, розгорнуті у так званому резерві “першої черги”, у 4-6 годинній готовності до вводу у бій.

Це УВ нараховує станом на 04.07.2023:

– особового складу – 49 978 в\сл,
– танків – до 417,
– бойових броньованих машин (ББМ), включаючи бронеавтомобілі, – 648 одиниць,
– артилерійських систем (100-мм та вище) – 342 одиниці,
– реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) – 125 одиниць,
– пускових установок (ПУ) оперативно-тактичних та тактичних ракетних комплексів ОТРК\ТРК – від 6 до 8 одиниць.

Завтра спробуємо подивитись, як саме ці сили й засоби можуть бути використані командуванням противника для наступу на Куп’янському напрямку.

Фото: Генштаб ЗСУ