Страсті по Лаврі
Синод білоруської філії московського патріархату у своєму зверненні висловив «глибокий сум» з приводу угнєтєнія сірот бездомних в ліце монахів УПЦ мп, яких «виселяють із Лаври». Синод заявив про готовність прийняти ченців УПЦ мп у своє братнє лоно.
А што ж случілась? І чому рпц (б) так розщедрилася «у цей непростий час»?
До 29 березня служителі мп мали звільнити будівлі Києво-Печерської Лаври.
Держава розірвала з церквою договір оренди. Та стало відомо, що монастир УПЦ мп подав позов до Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» про визнання недійсною односторонню відмову від договору.
А митрополит Павло заявив, що він та духовенство УПЦ мп теж “мають права”, і тому “уже нікто нікуда нє ідьот”. Тобто не планують покидати Лавру до закінчення судового розгляду.
Однак Господарський суд Києва не підтримав прохання УПЦ МП заборонити виселення з Києво-Печерської Лаври на час розгляду позову.
А у квітні суд заборонив перешкоджати роботі комісії Міністерства культури на території Києво-Печерської Лаври до закінчення судового розгляду.
Але московські попи, власне, перешкоджають… Це пряме порушення закону, за яке має настати відповідальність.
Може, тим у Лаврі, кому москва дорожча за Україну, а кірілл – за Христа, таки справді дослухатись білоруських колег і злитись у братньому лоні?
Пригожинців будуть окормляти, якщо що…
