Тил НАТО продовжує працювати на Україну
Кирило Данильченко, спеціально для «Думської»
Ось і в Німеччині відкрилися нові «шахти». Генерал бундесверу Крістіан Фройдінг, керівник робочої групи, яка координує потреби в допомозі для Києва в міноборони ФРН, заявив, що готують новий пакет ППО: 45 установок «Гепард» і комплекси «Ірис-Т».
Найближчими тижнями до Києва вирушить 15 машин. Решта надійдуть до кінця року.
На секундочку, той самий 5-й зенітний полк бундесверу, повністю озброєний «гепардами», складався з шести батарей, по два взводи з трьох машин кожна (загалом 36 машин). Дають багато і явно більше, ніж обіцяли минулого року.
Спочатку в США перерахували допомогу і вирішили, що помилилися на 6 млрд, і ще є запаси до нового фінансового періоду. Ну з цим хоча б зрозуміло — залишкова вартість мінус доставлення і зняття зі зберігання. Бо за паперами плюс індекс інфляції в старих доларах — і виходить кругла сума. Наприклад, у перерахунку на нові долари ціна ракет «Зуні» з 400 доларів наприкінці 1970-х може дістатися до кількох тисяч.
Але це тільки за документами — навіть із перебиранням двигуна і доставленням. Може бути, що відправити їх Україні буде дешевше, ніж утилізувати. Ось і перераховується реальна ринкова залишкова ціна на 2023 рік – це не хитрий план, а якраз нормальний процес.
А з Німеччиною виходять ті самі шахти. Спочатку надійшов дозвіл на 30 машин. Більше нібито просто не було на зберіганні, до того ж існували проблеми з боєприпасами, запасними частинами і відновленням — з першого опціону на 15 апаратів в Україну привезли лише три самохідки.
А ще всі пам’ятають, який тоді був кіпіш у наших ЗМІ – віщали, що це як «шилки», тільки гірше. Мовляв, таке в нас уже є, дали те, що не потрібно, на тобі Боже, що нам негоже.
Але виявилося, що РЛС «Сіменс» на комплексах працює нормально. Їхні технології порівняно з нашими аналогічними — це небо і земля. Хороша стійкість до перешкод, супровід цілі 16 км, як у «Шилки», так. Тільки у нас його у 2023 році зазвичай з’їли миші та гниль, а у німців працює.
Радара вистачає на те, щоб засікти крилату ракету і безпілотник — до речі, щоб розпилювати безпілотники або захоплені літаки (перед приїздом Папи після атак веж-близнюків), системи закуповувала Бразилія.
Модернізація до А2 проведена — в оновлених машинах цифровий зв’язок, зовнішня цілевказівка й система управління вогнем. Двигун на 820 кінських сил і ходова — все добре обслужено, як це вміють робити німці. На фото нижче полк у Лютенбурзі 2012 року — на відміну від наших «шилок», які багато хто прописав у парку на вічну стоянку, з німецькою зброєю все гаразд.
Так, є деякі проблеми з боєприпасами — потрібні канавки на гільзі, щоб їх побачив комп’ютер, без канавок у тому ж калібрі заряджати не можна. Що вибиває з гри кількох виробників сучасних програмованих боєприпасів, у яких є партії снарядів.
Але питання вирішується — в Іспанії куплено лінію на півтора мільярда євро, на заводі в Нижній Саксонії розміщено замовлення на 300 тисяч снарядів. 35 х 228 мм – чудовий калібр, на сто грамів важчий снаряд, ніж у радянських однокласників. Він дає пучки осколків, які не обдуриш радіоелектронною боротьбою, хибними цілями, куточковими відбивачами на примітивних дронах. Звідси чотири дрони і дві крилаті ракети на корпусі «Гепарда» як символ перемог Збройних сил.
Радар, лазерний далекомір, потужний боєприпас і добре підготовлений екіпаж — ось рецепти їхньої ефективності.
І ось уже дано дозвіл продати Києву 50 машин. Тепер у партнерстві зі США ще 45. Два полки (з хвостиком із батарей). Притому, що підтверджених знищень «гепардів» не було — тільки ураження «Ланцетом» без детонації. Тож полки самохідних зенітних гармат розмножуються діленням, і поки що все йде нормально.
Ймовірно, це надлишки йорданської армії — 118 млн доларів, отримані підрядником міноборони США на проведення відновлювальних робіт на базах в Аммані. У них непроста доля — куплені Нідерландами, продані в Йорданію, там виведені в резерв.
Хай там як, знайдено машини, знайдено запасні двигуни або пройдено капітальний ремонт, зібрано запасні стволи, вся електроніка працює. У тилу виробляються боєприпаси, ЗІП для «Лео-1» в Європі є, як і шасі для капітального ремонту.
Ідеальне рішення — тил НАТО як він є. Який росіяни не можуть таргетувати, не можуть завдавати навіть диверсійних ударів — занадто багато країн у ланцюжку: Йорданія, Іспанія, Німеччина, закупівлі боєприпасів і стволів на ринку. Найімовірніше, буде отримано дозвіл на реекспорт боєприпасів із Швейцарії.
І при цьому жодні заводи в Україні не змогли б побудувати сотню самохідних ствольних гармат навіть за 14 місяців війни — немає досвіду, компетенцій, відповідного гусеничного шасі.
З IRIS-T SLM та сама картина. Один із найсучасніших комплексів обкатаний війною в Україні: перехоплював крилаті ракети, працював зі швидкісними цілями, дронами, боєприпасами, які баражували, у складних завадових умовах. Показав результати, близькі до ідеальних.
Спочатку обіцяли чотири батареї, навесні 2023 року ще, і ось уже ще плюс дві.
Навіть у доступній для огляду перспективі й з урахуванням замовлень для бундесверу — у нас їх буде більше, ніж у Німеччини. Кремлівські ж клоуни та шизофреніки продовжать віщати про те, що ніхто не був готовий до такого безпрецедентного втручання НАТО. Висувати ультиматуми піти на кордони 1997 року були готові, по містах і ТЕЦ у морози були готові бити, а потім раптом нізвідки пішла допомога. Ну що ж – «гепарди» не закінчаться ніколи.
