Бізнес застерігає владу
Розгляд Верховною Радою законопроєкту №8401 у другому читанні неухильно наближається (сьогодні останній день реєстрації поправок до нього).
На сайті Президента зареєстровано декілька петицій про неприйнятність №8401 і несприйняття законопроєкту бізнесом.
Підприємці збираються на різні заходи для обговорення найбільш болючого питання: як із цим жити й працювати далі?!
Ось декілька думок із соцмереж:
«Відновлення “довоєнного” рівня оподаткування, перевірок і штрафів точно не допоможуть вистояти бізнесу, який і так зараз ледь виживає. Хіба не зрозуміло, що внаслідок посилення тиску бізнеси будуть закриватись і наступного року дадуть НУЛЬ до бюджету?!».
«Розгляд законопроєкту №8401 про поновлення штрафів і перевірок для ФОПів може стати фатальним».
«Ми змушені виживати, кожен раз відштовхуючись від нових реалій (постійні сирени/обстріли, відтік потенційних клієнтів, зубожіння населення, перебої з електроенергією, здорожчання енергоносіїв і т.п.). Незважаючи ні на що, влада хоче вбити малий і середній бізнес законопроєктом №8401».
«ФОПи, зазнавши екстремальних умов ведення бізнесу у воєнний час, змушені будуть проходити через перевірки, штрафи, яких не бачили ще з азарівських часів».
«Після прийняття законопроєкту №8401 залишатися легальним стане набагато важче».
«Наша ППО може збити над Києвом всі “Іскандери”, але утиски бізнесу не може зупинити ніхто».
Було б добре, якби заклики до справедливої системи адміністрування податків не лише лунали на форумах/у середовищі підприємців (між собою)/за спинами можновладців, а щоб народні депутати почули і врахували ці вимоги.
А це означає принаймні дві речі:
- докорінну зміну роботи податкової (можливо, як за змістом, так і за структурою);
- неповернення до проведення документальних перевірок і штрафів.
Фраза Зеленського «ми не встановлюємо правила наразі, коли наша економіка не генерує гроші» на виправдання не тягне, оскільки саме наша влада визначає правила податкової поведінки в державі.
І ці правила не повинні бути аж такими жорстокими і аж такими каральними, як їх збираються запровадити.
* * *
Зараз до мене дуже багато звернень з проханням розтлумачити, що мав на увазі пан Железняк, коли написав, що з 1 липня скасування єдиного податку за ставкою 2%, мораторію на проведення планових документальних перевірок, повернення штрафів за невикористання РРО і всього, що передбачено законопроєктом №8401, не буде.
Пояснюю: нічого, крім прагнення народного депутата похайпувати на чутливій для бізнесу темі, це не означає.
У червні засідань Верховної Ради більше не планується, а тому законопроєкт фізично не буде можливості прийняти в залі.
Оце й уся новина. Новина, яку чимало людей сприйняли так, ніби №8401 не приймуть взагалі і можна зітхнути з полегшенням.
На жаль, ні. Не з нинішньою владою.
№8401 набере чинності не з 1 липня, а з 5 чи 7 липня 2023 року. Тобто питання лише в даті.
От що означає бажання одного нардепа чи то бути зайвий раз поцитованим у ЗМІ, чи то отримати декілька лайків «зверху».
ТАК МАНІПУЛЮВАТИ НЕ МОЖНА.
ЦЕ НЕПРИПУСТИМО.
Ганьба!
* * *
В Україні єдиний податок за ставкою 2% сплачують 340 тисяч бізнесів, підрахували в «Опендатабот». Ще на початку січня 2023 року суб’єктів господарювання, що скористалися умовами переходу на таку спрощену систему оподаткування, було трохи більше 313 тисяч.
Тобто платники податків – як юридичні, так і фізичні особи-підприємці – подовжували переходити на сплату єдиного податку за ставкою 2% попри те, що про плани уряду скасувати цю пільгову систему стало відомо ще в січні.
І всі ці платники вже з липня поточного року (дата уточнюється) будуть переведені автоматично на ту групу та ставку, з якої прийшли на 2%.
В уряді очікують, що скасування пільгових умов оподаткування для ФОПів та юросіб дозволить додатково залучити у 2023 році до бюджетів близько 8 млрд грн.
Нагадаю: бізнес застерігає владу від прийняття такого рішення як передчасного, про що я писала тут.
Отже, це ще одне підтвердження: питання набрання чинності законопроєктом №8401 (коли він стане законом) – лише в даті.
Також Гетманцев коротко охарактеризував поправки, що надійшли до законопроєкту, зазначивши зокрема, що багато пропозицій стосуються скасування штрафів за невикористання РРО, однак Україна не може піти на це:
«У нас є Меморандум із МВФ, де це чорним по білому написано. Ми можемо багато чого хотіти, але є реалії, прописані в меморандумі, і від них ми будемо відштовхуватись, як країна, яка хоче отримати $115 млрд фінансування за 4 роки».
Читаємо Меморандум. Такий пункт там дійсно є:
«Ще одна складова цього закону передбачатиме відновлення відповідальності за невикористання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у точках роздрібної торгівлі, що вступить в силу з 1 липня 2023 року».
Є там, до речі, й інший пункт, а саме: остаточно Національна стратегія доходів буде прийнята до кінця 2023 року та включатиме, серед іншого, переглянутий спрощений режим оподаткування «з метою усунення ерозії податків на працю шляхом підміни правової основи трудових відносин положеннями цивільного права».
Тобто відновлення штрафів за невикористання РРО – ще не найгірше, що може статися з платниками єдиного податку вже незабаром.
І саме з таких гасел пан Гетманцев розпочав свою діяльність зі знищення мікро- й малого бізнесу в 2019 році (пам’ятаєте тезу про магазини на Хрещатику?).
Не все тоді вдалося, тож у період війни влада вирішила остаточно добити підприємців.
Та ще й призначити винними за зрив умов Меморандуму з МВФ, які сама ж і запропонувала до виконання.
А у відповідь підприємці навіть не можуть влаштувати мітинг (бо під час воєнного стану це заборонено).
Тому ще поборемося за справедливість у сесійній залі.
Вважаю, що чинної норми про штрафування за порушення Закону про РРО при реалізації підакцизних товарів цілком достатньо. Решта штрафів, пов’язаних з РРО, не на часі – до закінчення або припинення воєнного стану і після цього.
