На Херсонщині справжній екоцид (фото)

Ірина Геращенко

Херсон сьогодні заливає дощем, холодно. Але велика вода потроху відступає. Голосно гухкає. Найвищий рівень підтоплення залишається на острові, де вода сягає 4-5 метрів. За ці дні рятувальники, поліція і волонтери евакуювали більше 2 750 мешканців.

Окупанти обстрілюють евакуацію, тож, на жаль, є загиблі, поранені і зниклі безвісти. У місцевих лікарнях багато постраждалих, як цивільних, так і рятувальників, яких накрили обстріли. Міжнародні місії на острів і тим більше на лівий берег не вирушають, чекаючи біля затопленого мосту.

На Корабельній площі встановили бетонні укриття від бомбардувань, тут працює штаб.

Сьогодні евакуювали 2 людей, ми з Марією Іоновою стали свідками, як комендант Херсонської області, який разом із поліцією буквально вмовляє людей з острова евакуюватися, привіз мокре кошеня, знайдене в зруйнованій хаті.

На підʼїздах до Херсону – фури з водою, продуктами і лафети з човнами. Вся країна обʼєдналася, допомагаючи затопленому регіону.

Зараз потрібні лопати, засоби очистки води, рукави, насоси і помпи для відкачування води, технічні осушувачі, ковдри.

Справжній масштаб катастрофи буде зрозумілий, коли вода спаде. Масовий мор риби і тварин може призвести до епідемій, гостро стоятиме питання захоронення загиблих тварин.

З Марією мали дуже багато зустрічей з простими рятувальниками і керівниками, які відповідають за боротьбу з наслідками техногенної катастрофи. Опрацювали конкретний перелік потреб, першочергових і довгострокових, які передамо нашим міжнародним партнерам.

Реакція світу на цю біду мала б бути миттєвою і жорсткою.

Сьогодні в Херсоні набагато менше журналістів, ніж в попередні дні. Й питання тут не лише в безпеці. Вода відступає, гострота уваги зменшується. Але ж біда залишається… Тому наша задача не дати світу забути про Каховську ГЕС.

Херсон сьогодні. Вода потроху відступає, оголюючи нові проблеми техногенної катастрофи. В регіоні – справжній екоцид.


Вікторія Сюмар

Пост ненависті. Ми знову доставили гуманітарний вантаж до Херсона. Неділя. Запустили фуру лише вранці і до 12 години, бо далі – суцільні обстріли.

Команда Європейська Солідарність Київщини відвантажила їжу, воду і корм тваринам… але забрати собак не змогли, почалися масовані обстріли. І це мій розпач…

Уявіть собі стан тварин, яких щойно витягли з води, і біля кліток яких рвуться снаряди…

Це все біль…

Уявіть дідуся, який в човні, добираючись із власного затопленого будинку, накрив від обстрілу свою дружину і отримав осколок в спину. Загинув.

Уявіть, як можна вбивати мирних цивільних людей, які втратили все і тікають із зони найбільшого техногенного лиха, влаштованого охірівшою кацапнею.

Це відбувається в неділю. Це тіпа нація «православних цєнностєй». Вони навіть не «суки православні»… Вони просто вироджені зомбі без жодного жалю і уявлення про людяність… Чорти, одним словом.

Як і чому люди, які в школі вчили свого «геніального дастаєвского» з його «щастя всього світу не варто сльози на щоці дитини», зараз тупо стріляють по всіх дитячих садках і школах Херсону?

Хто з пісатєлєй про «вилюднення» може це якось пояснити? Батькам того вбитого триденного Сергійка в роддомі чи мамі маленької особливої Лізи у Вінниці?! Давайте, розкажіть їм, що ростуриста треба пожаліти і оплакати…

Товарісчі виродки фьодори і прочіє гівнюки, в Херсоні немає жодної школи з уцілілим дахом… Там не вчаться діти, звісно. Туди регулярно летить і прилітає. На дитячі майданчики. На фото я у вирві на спортмайданчику гімназії…

А знаєте, що вони зараз обстрілюють найбільше? Не сумнівайтесь – лікарні! Бо звідти важче евакуювати людей… вони лежачі.

А ще обстрілюють місця, куди евакуювали людей з зони лиха, не буду писати, де саме.

Так от, я зла, бо ми не встигли навіть завантажити собак… І я ніколи не буду називати росіян тваринами – вони вонючі виродки і гівнюки. Вся їх нація не варта кігтика врятованого в Херсоні котика…

І це дикість – вести дискусію про акулу і «людяність» щодо з’їденого російського туриста в той час, коли сотні тисяч загинули, а мільйони українців на межі виживання. Коли частина території під екоцидом, а вся нація – під геноцидом, бо завдання – знищити нас і зробити землю нашу непридатною до життя…

І знаєте, який єдиний шанс на порятунок нації? Це вбивати своїх ворогів. Немає іншого варіанту. Вони нам його не лишили. Бо інакше вони вб’ють нас. Акула просто зробила свій маленький внесок за український народ…

Зупинити геноцид і дати вижити людям і всьому живому – це про людяність. А не крокодилячі сльози за «акулячою здобиччю», яка замість Єгипту цілком могла бути десь у Бахмуті. І вбивати українців.

Війна наводить різкість. І так, вона чорно-біла.


Оксана Погомій

Те, що відбувається зараз на лівому березі Дніпра, – це геноцид українців!

Ми зараз бачимо, як ворог стирає з лиця землі не тільки будівлі. Вони насильно утримують людей в будівлях, де ті рятувались від повені, і готуються їх депортувати! Вони розстрілюють в спину тих, кого намагаються вивезти на правий берег.

Що робити, щоб Європа не тільки виражала занепокоєння?

Вони рушать наш чудовий степ!

Ці потвори не мають права бути на мапі світу.

У мене лють від того, що зараз я нічого не можу зробити для тих, хто в окупації.

Тільки розголос!
Допомагайте!

Автор