Вісті з фронтів. 14.04.2023
1. Командування військ противника продовжує спроби реалізувати в районі м. Авдіївка свій задум щодо оточення тамтешнього району оборони СОУ. З цією метою воно зосередило та розгорнуло на цьому напрямку відповідне угрупування військ (УВ), основу якого складають сили та засоби 8-ї загальновійськової армії (ЗВА) Південного ВО зс рф, а також 1-го АК Півд.ВО із засобами підсилення, зокрема;
– 102-й мотострілецький полк (мсп) 150-ї мотострілецької дивізії (мсд) – 3 мотострілецьких батальйона (мсб) і танковий батальйон (тб),
– 103-й мсп 150-ї мсд – 3 мсб + тб,
– 68-й танковий полк (тп) 150-ї мсд – 2 тб + мсб,
– 163-й тп 150-ї мсд – мсб + 3 тб,
– 33-й мсп 20-ї мсд,
– 255-й мсп 20-ї мсд,
– 57-й мсп 3-го АК.
Всі три вище перелічених мсп діють у складі 3-х мсб та 1 тб.
– 136-а окрема мотострілецька бригада (омсбр) 58-ї ЗВА – 3 мсб + тб
– 1-а омсбр 1-го АК – 3 мсб + тб
– 5-а омсбр 1-го АК – 2 мсб + 2 тб
– 110-а омсбр 1-го АК – 3мсб + тб
– 114-а омсбр 1-го АК – 3мсб + тб
– 9-а омсбр 1-го АК – 3 мсб + тб
– 132-а омсбр 1-го АК – діє у складі 2-х стрілецьких батальйонів (сб)
– 10-й окремий танковий батальйон (отб) 1-го АК
– 60-й окремий мотострілецький батальйон (омсб) 1-го АК.
Засоби підсилення УВ противника, яке діє на Донецькому напрямку:
– 291-а артилерійська бригада (абр) 58-ї ЗВА,
– 381-й артилерійський полк (ап) 150-ї мсд,
– 50-й самоходно-артилерійський полк (сап) 42-ї мсд 58-ї ЗВА,
– 944-й ап 20-ї мсд,
– 1 дивізіон (д-н) 439-ї реактивної артилерійської бригади (реабр),
– 86-й, 87-й, 88-й, 91-й, 99-й, 107-й та 111-й окремі стрілецькі полки (осп) мобілізаційного резерву (МР) 1-го АК,
– резервний полк (рп) 8-ї ЗВА,
– 5-й, 362-й, 363-й та 373-й окремі резервні стрілецькі батальйони (оресб) 8-ї ЗВА,
– 265-й, 267-й, 268-й, 272-й, 277-й, 278-й, 279-й, 280-й, 283-й, 285-й, 286-й окремі стрілецькі батальйони (осб) МР 1-го АК,
– 7-й та 16-й “добровольчі” загони типу БАРС (до осб – кожний),
– 1219-й, 1231-й, 1436-й, 1439-й, 1454-й, 1465-й, 1487-й мсп територіальних військ (ТерВ) зс рф,
– зведений тактичний загін (до мсб) полку “Ахмат”.
Що звертає на себе увагу? Зразу декілька речей.
1) Ну дуже потужна артилерійська складова, ціла арт-бригада, 3 арт-полки + окремий дивізіон (озброєний РСЗВ “Торнадо-С”). І це не враховуючи штатних арт-підрозділів мсп\тп та омсбр, які також зосереджені та розгорнуті на цьому напрямку.
2) Цілі стада “путінських стрільців” (як “бомбаських”, так й, власне, російських “чмобіків”) без важкого ОВТ, по суті – мНясо. Більше того, всі ці ну-у ду-уже численні “окремі стрілецькі” полки та батальйони “мобілізаційного резерву”, “територіальних військ” та інших напридуманих російським гш напів-військових “АргАнІзмоФ”, у кращому випадку, укомплектовані на 50-60%, а в більшості – до 35-40%.
3) Очевидно, що на Авдіївському напрямку реальне підсилення УВ противника складають підрозділи 58-ї ЗВА (а не ці натовпи “чмобути”). Причому розгорнуті тут підрозділи 58-ї ЗВА “по ідеї” повинні бути не тут, а на Півдні разом із головними її силами. Особливо, “майже напередодні” великого українського наступу. Але ціла та повнокомплектна мотострілецька бригада цієї армії (136-а) разом із артилерійською бригадою та полком розгорнуті саме тут, а не на Мелітопольскому чи Бердянському, наприклад, напрямках, що вже само по собі виглядає, м’яко кажучи, дивно. Так само, як й “заблукавший” у відриві від головних сил 3-го АК на Авдіївському напрямку його 57-й мсп.
І все це “підсилення”, зосереджене у смузі відповідальності 8-ї ЗВА (та її 1-го АК), явно перебуває тут не від “хорошого життя”. Очевидно, сама по собі 8-а ЗВА явно “не справляється”, навіть не дивлячись на той факт, що до її складу всією своєю оравою увійшли обидва “бомбаських” армійських корпуси”, принаймні формально. Хоча дехто з моїх колег вважає, що обидва “бомбаських ” формування були “замкнуті” все ж-таки не на 8-у армію, а на Південний ВО.
2. Тепер спробуємо зрозуміти, куди й навіщо “рветься” вся ця шобла.
За великим рахунком, очевидно, що на сьогоднішній день, противник шляхом створення реальної загрози оточення району оборони СОУ в районі м. Авдіївка намагається примусити їх відійти з нього. Створивши дві ударні тактичні групи своїх частин й підрозділів (умовно кажучи – “північну” та “південну”), він намагається наступати по двох основних дирекціях: Красногорівка – Степове – Семенівка, а також з рубежу Водяне – Опитне намагається прорватися в район Орлівка – Ласточкине – Сєверне – Тоненьке на північ. Тобто противник діє по двох напрямках, які сходяться західніше власне м. Авдіївка.
Це, якщо коротко.
Про значення району с. Орлівка, в контексті оборони м. Авдіївка, я писав ще декілька місяців тому. Тому повторюватися на цей рахунок не буду. “Схема” майже ідентична тому, що зараз відбувається в районі м. Бахмут. Але очевидно, що командування військ противника, які оперують на цьому напрямку, “має на увазі” зовсім не Авдіївку, точніше – НЕ ТІЛЬКИ Авдіївку. Інакше, розміри цього “стада” та ступень його концентрації на визначених ділянках та напрямках (це те, що зазвичай називають оперативною щільністю), м’яко кажучи, були би зовсім іншими. Якщо, скажімо так, ДОПУСТИТИ, що противнику вдасться таки “завершити бої” за Бахмут і зайняти район Авдіївки, то якими можуть бути його подальші дії? Вірно – Торецьк. “Конкурентом” своєрідним у нього в такому разі буде Сіверськ.
Сьогодні важко сказати, за чим таки погониться російське командування в разі успішного вирішення для себе Бахмутської та Авдіївської проблем – за синицею у руці (Торецьк), або за журавлем у небі (Сіверськ). Оперативне значення цих районів зовсім різне. Якщо Сіверський виступ не ліквідувати, то військам противника в подальшому явно стане не переливки у більших масштабах, ніж це трапилось би у випадку з Торецьком.
І в той же час активні, наступальні дії противника по напрямку на Костянтинівку та Дружківку (куди вони прагнуть так, що аж “зі штанів вискакують”) будуть позбавлені будь-якої “опори на реальність” у випадку, якщо ДО ЦЬОГО не взяти Торецьк.
Навіть, якщо подивитись на розподіл сил та засобів противника по напрямках, дещо проясняється.
По суті на Авдіївському напрямку розгорнуті ГОЛОВНІ СИЛИ як 1-го АК, так і всієї 8-ї ЗВА (тут діють обидві її дивізії – 150-а та 20-а) + вагомий шмат 58-ї ЗВА (якої тут взагалі не повинно бути і яка повинна прикривати напрямок Волноваха – Маріуполь). В той час, коли безпосередньо на Сіверському напрямку зараз діють головні сили лише 2-го АК та певні залишки пвк “вагнер” (більша частина яких зараз скована в районі Бахмута).
Але я все ж таки на сьогоднішній день не взявся би впевнено прогнозувати, що саме буде “після Бахмуту”.
Дехто вважає, що “після Бахмуту” та вирішення “проблеми Авдіївки” в той чи інший бік взагалі нічого не буде. Противник буде виснажений і не здатний до активних наступальних дій.
Я поки не бачу до того особливих передумов. Поки російське командування “палить” у Бахмутсько-Авдіївській “печі” різноманітні ерзац-війська від вагнерів до власних та “бомбаських” чмобіків”. Власне, кадрове російське військо розходується його командуванням достатньо дозовано, одночасно воно зосереджує та розгортає на цілому ряді ключових напрямків та ділянках достатньо потужні УВ. Не думаю, що це носить “випадковий” або неусвідомлений характер.
Фото: Радіо Свобода
«Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»
