Іде повзуча антиреформа
Зеленський і Єрмак використали війну для побудови жорстко підпорядкованої ним вертикалі влади, яка характерна для авторитарних режимів та гібридних демократій. Ручний парламент, уряд і правоохоронні органи, притиснені і залякані міські голови та місцеві органи влади. Об’єднане в єдиний, контрольований і цензурований інформаційний марафон телебачення, зачистка інфопростору і от нарешті остання цеглина.
Сьогодні офіс президента отримав контроль над НАБУ.
Близькій до заступника Єрмака, керівник Державної Інспекції архітектури та містобудування Семен Кривонос, очолив Національне Антикорупційне Бюро. Перед тим НАБУ в очікуванні змін стало більш чутливим до Банкової, ніж будь-коли, – справи проти визнаних у світі реформаторів Коболєва, Пивоварського тому доказ.
Іде повзуча антиреформа. Система повертається у формат часів Кучми та Януковича – з єдиним центром контролю усієї вертикалі. Це абсолютна влада, яка вже абсолютно розбестила її носіїв. Це часи, коли слово лідера вище за букву закона. Це робить нас далекими від Євросоюзу і НАТО, якими би красивими словами не запевняли у протилежному.
Якщо ми хочемо відірватися від русского міра з його авторитарними вертикалями, маємо не забувати, що тривале “неначасі” перетвориться у “вже пізно”. Мовчання вбиває наше майбутнє. Пора повертати європейську Україну не лише за формою, а й за змістом.
Яка мета заяв прем’єра Шмигаля, буцімто із призначенням директора НАБУ ми виконали сім умов надання кандидатського статусу на вступ до ЄС?
Будемо зараз тупцяти ногами перед партнерами й вимагати негайного вступу? А, отримавши обґрунтовану відмову, будемо перекладати всі біди всередині країни на ЄС?
Прем’єр свідомо вводить в оману українців і дратує партнерів. Він чудово знає, що умова про реформу Конституційного суду не виконана. Влада вирішила просто плюнути в очі і чекати, поки забудуть. Не забудуть.
Так само, як і про невиконані умови щодо закону про медіа, підзаконки по нацменшинам і відсутності руху по закону про олігархів, на який ще навіть немає висновку Венеційської комісії.
Зі скрипом відбувається і продовження судової реформи.
Ну, і сьогоднішнє призначення пана Кривоноса очільником НАБУ ще зовсім не свідчить, що, як каже Шмигаль, “ми маємо повністю сформовану та незалежну антикорупційну інфраструктуру”.
По-перше, насторожує, що за нового директора НАБУ голосували не всі міжнародні експерти. По-друге, є питання до самого конкурсу, від якого відсторонили військового-добровольця нібито через недостатній досвід.
Тож говорити про незалежність антикорупційної інфраструктури ми зможемо тоді, коли побачимо, наприклад, як Трухін не зможе відкупитися від тюрми, назвавши це “угодою і слідством”.
Сьогодні Уряд призначив нового керівника НАБУ. На думку експертів, обраний кандидат є близьким до Банкової і не відповідає критерію незалежності.
Безумовно, виникає маса питання до конкурсної комісії, яка відсіяла інших професійних кандидатів і допустила до фіналу потрібних і лояльних.
Наша команда свого часу створювала антикорупційну інфраструктуру не лише заради отримання безвізу, враховуючи зобов’язання перед ЄС, а тому, що Революція Гідності сформувала сильний запит на справедливість.
Відбір керівників САП, НАБУ, НАЗК, суддів ВАКС проходив за участі експертів, ГО і міжнародників. Рівновіддаленість і незаангажованість кандидатів була такою ж важливою складовою, як і їх професійні якості.
Зараз в соцмережах повно шокуючих постів нового керівника НАБУ, які чітко демонструють його політичні симпатії і антипатії.
Я пана Кривоноса не знаю. Але з цікавістю читаю зараз його біографію і пости в соцмережах. Чи можна їх розцінювати як погрози?
Ми вже мали політизоване ДБР, прокуратуру, СБУ й інші силові структури, які замість боротися з колаборантами, зрадниками і злочинцями, всі ці роки кошмарили і переслідували опозицію.
Якщо нового керівника НАБУ призначили, виходячи з принципу лояльності і поставили йому політичні задачі, це найгірше, що може трапитися з антикорупційною реформою.
Тому закликаємо нове керівництво НАБУ уникати політизації своєї роботи і максимально дистанціюватися від влади та навіть натяків на виконання політичних замовлень.
Все, Кабмин сейчас проголосовал нам нового Директора НАБУ. Им стал Семен Кривонос.
Показательно, что во время голосования Министр инфраструктуры Александр Кубраков не голосовал, так как, по его словам, имеет тесные рабочие связи с Кривоносом, а, соответственно, это для него конфликт интересов.
Напомню, что Министерство инфраструктуры сейчас еще и “проглотило” в себя минрегион (где недавно зам. главы министерства взяли на взятке $400 000, тут как раз НАБУ молодцы), а соответственно является главным распределителем бюджетных денег (после министерства обороны, конечно).
Премьер-министр Денис Шмыгаль также рекомендовал “взять на руководящие должности” и двух других финалистов – Сергея Гупяка (ДБР) и Романа Осипчука (уже и так занимает руководящую должность в НАБУ). Заява Премьера – это на самом деле 3,14здец, потому что НАБУ у нас должно быть независимо от власти, и ЛЮБЫЕ выборы на руководящие должности проходят с привлечением общественности (то есть РГК).
Так что очень скоро мы узнаем, как воспримет “пожелание” Премьера новый Директор НАБУ – как рекомендацию к действию или (как и должен по закону про НАБУ) просто проигнорировав предложение Кабмина.
“И что ты, Марк, нам по этому поводу скажешь?”, – слышу я ваш вполне резонный вопрос. Я думаю, что моя жизнь теперь “заиграет новыми красками”, и в НАБУ я теперь буду проводить очень много времени.
То, что происходит сегодня, будет тестом нам всем – сможем ли мы отстоять независимость правоохранительных органов.
Удачи нам всем.
Ну короче.
НАБУ стало так больно от того, что они сделали по Коболеву и Пивоварскому, что они вышли с “разъяснениями”. От разъяснений стало многое понятней, но не совсем в том смысле, в котором планировали в НАБУ.
Стало понятно, что в НАБУ сидят мамкины социалисты, которые не понимают, что такое дерегуляция, что такое реформа, что такое инвестиционная привлекательность да и вообще ничего не понимают, кроме базового принципа “чтобы корова больше давала молока и меньше ела, её надо больше доить и меньше кормить”.
Это понимание полностью сходится с пониманием простого украинца. Почему, спрашивает простой украинец, вы просто не можете все работать бесплатно, все деньги отправлять в бюджет, а из бюджета платить большую пенсию лично мне?
Ну, отвечают ему бизнесмены, инвесторы, технократы, потому что мы не хотим.
Ах так, отвечает народ. Тогда я вас всех посажу в тюрьму.
И сажает.
Я поздравляю НАБУ с тем, что они успешно выполнили запрос украинского общества. Самых тёмных и страшных его слоёв. Коллективного хтонического Поворознюка.
Теперь не пугайтесь, когда это чудовище, вскормленное вами, за вами же самими и придёт. Потому что вы, как мне кажется, за свою работу получаете деньги. А это неприемлемо. Потому что если вы получаете за свою работу деньги, значит вы работаете из меркантильных соображений, а не из любви к родине. А родине не нужны наёмники, родине нужны бескорыстные патриоты. Поэтому вас революционный трибунал расстреляет следующими.
Рубрика “цитати великих” – “Наказ [міністерства] не спрямований на реформування, оскільки його мета – задоволення інтересів приватних компаній”.
Іронізувати а-ля “смм в дні шкільних канікул” тощо тут не дуже хочеться, та й колективний фейсбук з цим впорається успішно й без мене.
Тут дійсно величезна проблема, що люди, на яких покладено функції розслідування економічних та навколоекономічних злочинів, абсолютно не розуміють того, що їм доводиться розслідувати, не знають, як то кажуть, basics, азів, чи, як там кажуть, “положняків” тощо.
Згадую, як колеги по Нацбанку свого часу просто проводили приватні і публічні лекції для правоохоронців на тему банкінгу, нормативів, капіталу, якихось показників, бо люди із “органів” просто не розуміли, що таке банк, що таке НБУ, як воно працює, як відрізнити рутинну операцію від схематозу та виведення коштів і все таке інше.
Спершу ти говориш, що “антикорупція” стала ручним маніпулятивним фетишем, і тобі у відповідь “ну як так можна, вони ж про всьо хороше”. А потім зацьомане в усі місця НАБУ видає на гора от таку лівацьку муть.
Сцуко, грьобані соціалісти, вони ж навіть не зрозуміли, що написали люту дичину. І жоден Шабунін не почервоніє, і жоден професійний антикорупціонер не вибачиться.
Це нам за те, шо не про то молилися, далі буде і буде гірше.
