Вісті з фронтів. 28.02.2023. Частина І (відео)

Костянтин Машовець

Ну що, розпочинаємо… Частина І.

Дима Грищенко: Константин, подскажите, пожалуйста, ввели ли пигдоги в бой всё то, что мобилизовали (их пресловутые 300к), или часть ещё оттачивает мастерство в белоруских степях? Спасибо!

– Ні, у бій введено далеко не все… Частина так званих “мобіків” (від 20 до 40 тисяч) зараз проходять інтенсивну допідготовку та призначені задля доукомплектування частин і з’єднань зі складу оперативних та стратегічних резервів.

Andrey Chernigov: Як Ви вважаєте, чи високим на разі є ризик застосування рф хімічної зброї проти ЗСУ?

– Така ймовірність дійсно існує, але я не вважаю її досить високою. До речі, російські війська й так вже формально використовують на полі бою хімічні боєприпаси (правда, нелетальної дії, сльозогінні гранати типу К-51, головним чином під час атак та штурмових дій опорних пунктів наших передових підрозділів). Але летальна хімічна зброя відноситься до категорії ЗМУ, застосування якої заборонено міжнародним правом у сфері правил ведення війни. Не думаю, що військово-політичне керівництво рф піде на усвідомлене порушення цих норм, знаючи, що це однозначно є військовим злочином.

Borys Borys: Я буду вам вдячний за інформацію щодо територіальних військ РФ. Скільки відомо полків, бригад та дивізій, з якого контингенту складаються, як проявили себе на фронті тощо.

– Така інформація у мене є лише у неповному форматі або частково.

– Складаються переважно, якщо провести аналогію з нашим військом, із в\сл (запасу) резерва 1-ї та 2-ї черги, майже аналогічно з підрозділами штибу БАРС, але уже у “мобілізаційному” варіанті.

– Проявили себе по-різному – є достатньо боєздатні, є, скажімо так, “не дуже”.

Володимир Неплюєв: Питання – ви казали, що (теоретично) можливий наступ на Дніпро. Як це можливо без взяття Запоріжжя? Зважаючи, що Дніпро та Запоріжжя знаходяться на двох берегах річки.

– Теоретично просування російських військ до Дніпра можливе по лівому берегу річки без взяття власне Запоріжжя шляхом його блокування зі східного напрямку та нанесення удару основними силами в обхід міста (мається на увазі східніше). Але це передбачає дві речі: виділення для цих цілей спеціального угрупування військ, здатного до ШВИДКОГО створення у східних, південно-східних та північно-східних околицях міста ПІДГОТОВЛЕНОЇ оборони, а також ГЛИБОКОГО прориву оборони СОУ на Оріхівському напрямку. На сьогоднішній день це поки видається малоймовірним.

Sergey Tsipinskiy: Добрий день. Як ви можете оцінити історію з постачанням зброї від китайців? Як це потенційно може впливати на події на фронті?

– Можу оцінити, як потенційно небезпечну для нас, але в ній поки що більше розмов та допущень разом із різноманітними конспірологічними версіями, ніж якогось практичного змісту.

– Самим негативним чином це відіб’ється на ситуації на фронті. Звісно, для нас, це очевидно.

Дима Грищенко: Константин, подскажите, пожалуйста, как вы считаете, по последним ударам по Мариуполю. Украина таки получила от партнеров что-то таки с дальностью поражения под 150 км. Или работают Хаймарсы (под 80), так вроде не достают. Есть ещё точка У, но почему тогда ранее активно не работали ею. Я уверен, там цели хорошие были и раньше.

– Я не схильний ось так, майже з ходу, приписувати ураження тих чи інших об’єктів та цілей противника у його оперативному тилу виключно застосуванню якогось НОВОГО озброєння, що надали нам країни-союзники. Існує чимало способів та методів здійснення цього без застосування такого роду ОВТ, від дій груп ССО або місцевого руху спротиву до “тестових” випробувань вітчизнянних розробок.

– Стосовно “не частого” використання ТРК типу 9К79 “Точка-У”, то зроблю 2 зауваження – у нас НЕ безкінечний запас ракет до них, тому при прийнятті українським військовим командуванням рішення на його застосування, зрозуміло, дуже ретельно зважають на чимало факторів – від рівня “цінності” об’єкта, який необхідно уразити, до розрахунку залишку ракет після такого використання й кількості цілей, об’єктів, які ще необхідно буде уразити. Це перше, Друге – якщо існує можливість здійснити це “альтернативним” методом, то очевидно, що він розглядається як пріоритетний, виходячи зі всього вище написаного мною.

Марія Миненко: У світлі 5 Форуму поневолених народів постросії. Чи вірите ви особисто у розпад рашки в найближчій перспективі (чи це займе років 3 мінімум)? Так, онлайн-голосування за вихід із неї, що зараз триває, швидше за все буде зіпсоване як не ботами, то хакерською атакою, але в перші дні воно вже набрало непогану кількість – десятки тисяч охочих послати москву подалі.

– Ні, у найближчий перспективі – не вірю. Відсутні об’єктивні передумови для цього, а також в цьому не зацікавлені ну-у дуже впливові “зовнішні” гравці. Там дуже багато факторів – від необхідності здійснення ефективного контролю за ядерною зброєю, технологіями та об’єктами на території рф до рівня зацікавленості у цьому російських регіональних еліт.

– Але було би недалекоглядно повністю відкидати наявність певних прагнень у частини регіональних еліт нинішньої рф до такої собі “більшої автономності” чи “самостійності”, які при певних умовах можуть цілком успішно набрати “вагу” та загальнодержавного значення. Вони є й цілком можуть загостритись, якщо ситуація у “центрі” почне розвиватися у такому ключі, що фінансово-економічний чинник “благополуччя” регіональних еліт опиниться під реальною загрозою. Ось тоді вони почнуть “возбухать” по-справжньому. Однак, це явно не справа найближчого майбутнього.

В цьому сенсі думка нашого Секретаря РНБО пана Данілова про те, що світу необхідно готуватися до розпаду рф, на мій погляд, є, скажімо так, дещо самонадіяною.

Aleksandr Matskov: 1. Якщо Китай все ж таки надасть летальну зброю рашці, як ви вважаєте, якою буде реакція Заходу? Чи не призведе це до надання більш прогресивного озброєння?
2. Чи здатен Китай надати мільйони артилерійських боєприпасів, і чи, з точки зору логістики, це є доцільним з таким плечем підвозу БК? Дякую!

– Думаю, що реакція Заходу не буде “кардинально нищівною” (нинішня КНР набагато щільніше інтегрована у фінансово-економічну систему Заходу, ніж рф). Хоча, звісно, це може стати ну дуже суттєвим поштовхом для початку фундаментального “переділу” світової системи господарювання. І, відповідно, ця “реакція” Заходу може поступово наростати у негативному для КНР ключі по мірі “диверсифікації” китайської частки у світовому розподілі виробництва, або взагалі зміни її парадигми. І так, я з вами згодний, одним із достатньо ефективних засобів нівелювати негативний влив Китаю на ситуацію навколо війни в Україні є надання України ПОВНОГО спектру засобів ведення війни, які за якістю та ефективністю переважають “китайські аналоги”. Остання заява пані В. Нуланд (заступника Держсекретаря США) про “розмірковування США о літаках 5-го покоління для України” з’явилась невипадково й явно цілком перегукується із “розмірковуванням” Китая.

– На рахунок мільйонів не впевнений, а ось десятки, а можливо й сотні тисяч тон (що також є ну-у дуже багато) – цілком реально. Не думаю, що логістичні проблеми із доставкою їх на ТВД становитимуть значний “стримуючий” фактор для цього.

Ruslan Sheva: Пане Полковнику, чому, на вашу думку, ворог досі не використовує проти СОУ тактичну ядерну зброю? І коли почне використовувати?

– Головним чином через недоцільність та співвідношення “вартість – результативність” (очікувана). Противника у сфері використання ТЯЗ стримують далеко не морально-етичні норми (які в нього відсутні взагалі), а розрахунковий рівень очікуваного результату + очікувані наслідки її застосування на міжнародній арені.

Внаслідок проведення відповідного КШН (командно-штабного навчання) російське військове командування прийшло до висновку, що використання ТЯЗ (як у варіанті “разово”, або “серією”) само по собі не призведе до зміни стратегічної ситуації у війні у військовому відношенні.

Зате може викликати таку “відповідь” з боку світового співтовариства (застосування ядерної зброї ядерною державою проти НЕядерної очевидно створить ТОТАЛЬНО непотрібний НІКОМУ У СВІТІ прецедент), що питання результатів війни для рф може ГАРАНТОВАНО зміститися з площини “як нам програти з мінімальними наслідками” у площину “як нам взагалі вціліти”.

Sergiy Bogatyrev: Я запитував про танковий парк ворога, його число, структуру і якість, повторюватись не буду.

– Я вам відповів у коментарях, єдине, що можу вам додати до цього, розподіл по типам танків, які зараз використовує російське угрупування на теренах України, кардинальним чином навряд чи змінився з самого моменту широкомасштабного вторгнення. Основний тип – Т-72 та різноманітні його модифікації, кількість танків типу Т-80 та Т-90, а також Т-62 у порівнянні з ним – на порядки менша.

Serhii Sokolenko: Де зараз знаходиться і як почувається славнозвісна 98 ПДД ЗС РФ?

– 2 батальйони 331-го пдп зараз розгорнуті північно-західніше м. Кремінна (один приймає безпосередню участь у спробах наступати на с. Невське, частиною сил – на с. Торське, другий поки перебуває у тактичному резерві).

– Ще один резервний батальйон 98-ї пдд зараз займає позиції на південно-західній околиці м. Кремінна.

– Там же діє зведена артилерійська ТГр дивізії, підтримуючи спроби противника пробитися до Серебрянки з північно-східного напрямку.

Olexandr Proshin: Іноземний легіон. На початку війни в медіа поширилася компанія з залучення іноземців до лав СОУ. Зараз тиша, усі бажаючі вже тут? Наскільки це важливий компонент для нас в плані застосування в бойових діях? Чув, що їх використовують як окремі підрозділи в складі бригад, можливо, було б доречним з’єднати всіх в одну окрему групу. Ваша думка. Дякую.

– В мене немає об’єктивної інформації, щоб одностайно дати вам відповідь на питання “чи всі бажаючі вже тут”, але знаю, що приток добровольців із інших країн, бажаючих прийняти участь у війні на боці України, досить актуальний. Присутність у лавах СОУ іноземних добровольців важлива, в першу чергу, з військово-політичної точки зору, хоча, звісно, й, з точки зору додаткових можливостей по комплектуванню СОУ, це також важливо.

– Ні, вони не діють у складі бригад (хоча можуть їм оперативно підпорядковуватися на тій чи іншій ділянці або напрямку), вони зведені в окремі підрозділи та формування. Питання їх застосування у тому чи іншому місці явно вирішується не на рівні командування бригади.

– А вони з організаційно-штатної точки зору зараз так і діють, за виключенням випадків, коли Іноземний легіон, виходячи із оперативних потреб, застосовується своїми окремими штатними підрозділами на тій чи іншій ділянці.

Olexandr Melnik: Чи зможе гіпотетичний анонсований клин ЗСУ до Мелітополя викликати дезорганізацію всього угруповання вс рф в Україні? Чи тільки “південного” угруповання?

– По-перше, я не чув ні про які “клини ЗСУ до Мелітополя”, єдине в цьому сенсі, що промайнуло, то це заява генерала Скібіцького про те, що “весною ЗСУ БУДУТЬ ГОТОВІ до наступу на Півдні (де саме, не уточнювалось)”. Я би на зв’язував це саме з напрямком на Мелітополь з багатьох причин.

– По-друге, очевидно, що будь-який рух СОУ до північного узбережжя Азову буде мати вагоме значення принаймні на оперативному рівні. І це, дійсно, може викликати певну дезорганізацію військ противника саме на Півдні, але навряд чи це буде мати вагомі для нього військово-політичні (тобто стратегічні) наслідки. Але це трошки по-іншому виглядає, якщо сюди “доєднати Крим”.

Жора Гарбуз: На даний час ситуація коло Хромового, м’яко кажучи, не обнадійлива. При втраті Бахмута, як, на ваш погляд, потрібно діяти по Сіверську?

– Відповідь буде дуже короткою. ФЛАНГИ.

Максим Семенюк: Що може зменшити або вплинути на мотивацію, яка є у мобілізованих військових росіян?

– Це ну-у ДУЖЕ осяжне та широке питання. Бо на цей показник впливає багато факторів як суб’єктивного, так і об’єктивного характеру. Від розмірів грошового утримання російських військовослужбовців до рівня оснащеності російського війська основними типами ОВТ.

– Але у цьому сенсі я виокремлю головний чинник, який впливає на цей критерій, – ступінь УСВІДОМЛЕННЯ мобілізованим особовим складом російської армії ВИСОКОГО РІВНЯ ймовірності загибелі або важкого поранення внаслідок їхньої участі у бойових діях. Коли це усвідомлення набуде масового характеру, то ось тоді, очевидно, рівень падіння вмотивованості мобілізованого особового складу набуде критичного для військово-політичного керівництва рф розміру.

Автор