Вісті з фронтів. 22.02.2023. Частина ІІІ (відео)

Сьогодні закінчуємо з питаннями. Завтра – огляд.

Богдан Государський: Доброго дня. У Вас днями був пост щодо розвалення армії ворога. Цитую уривок: “треба добитися кардинального та вирішального зниження БОЙОВИХ СПРОМОЖНОСТЕЙ російської армії… тобто, позбавити її можливості виконувати своє головне призначення – бути головним інструментом війни”.
Чи можна детальніше про те, як це можливо зробити, і що мається на увазі під зниженням бойових спроможностей без фізичного знищення?

– Ні, “детальніше” (з певних причин) я про це говорити не буду, але деякі загальні напрямки назву – наприклад, позбавлення її можливості ефективно використовувати основні засоби ведення війни (від ОВТ до необхідних витратних матеріалів), кардинальне зниження рівня вмотивованості та МПС особового складу армії, падіння рівня ефективності командування та управління на всіх рівнях і т.і.

Ruslan Rusetskyy: Перебіг російсько-японської війни і вплив її результатів на майбутнє російської імперії та світового порядку. Дяка.

– Русік, я тобі окремо при зустрічі розповім, поки це полишимо заради економії часу.

Vadym Orel: Питання: чи дозволить падіння рівня Дніпра в районі Каховського водосховища провести операцію з форсування?

– Ні, не дозволить, бо це не єдиний й не головний фактор, який впливає на ймовірність її проведення. Тут скоріше вирішальне значення має військова та оперативна доцільність таких дій.

Жора Гарбуз: Яка, на ваш погляд, ситуація в районі Кремінної? Сил та засобів москалями задіяно багато, втрати великі, на жаль, і наші. Увага в медіа зосереджена на Бахмуті, але в лісах становище не краще.

– Протягом минулих 2-х діб противник продовжував свої спроби наступати на Лиманському та Куп’янському напрямках, а також північніше м. Бахмут, здійснюючи атакуючі\штурмові дії на наступних напрямках:

Куземівка – Новоселівське (до мсв зі складу 7-го омсп 11-го АК),
Голікове – ур. Ведмеже (до мсв зі складу 74-ї 41-ї ЗВА),
Кремінна – відм. 88.3 ( до 2-х взводів 234-го дшп 76-ї дшд\124-ї омсбр 2-го АК),
Сакко і Ванцетті – Федорівка (до 1 шг зі складу 3-го шз пвк вагнер).

В районі с. Діброва противнику вдалося витіснити наші війська з 2-х вогневих позицій, але подальше просування його було зупинено. Крім того, противник ввів у бойові порядки своїх передових підрозділів на Лиманському напрямку зразу декілька груп так званих “винищувачів танків”, але про це я напишу трохи згодом у тижневому огляді.

Олена Бойко: Запитання, можливо, не зовсім ординарне, але помітила, що неодноразово були досить цікаві повідомлення з жвавим обговоренням, але через короткий час Ви їх видалили. Розумію, що це Ваше право як автора, але все ж таки, якщо можливо, проясніть цю тенденцію.

– Я приховав свої дописи, бо відповіді на коментарі до них, які ПОВТОРЮВАЛИСЬ за своїм змістом, містили би інформацію, яку я збирався викласти трохи пізніше. Тому я не бачив сенсу проговорювати або писати одне й те саме по декілька разів.

Borys Borys: Шановний пане Костянтине! Не могли б ви приділити увагу питанню можливості виходу ворога до міста Дніпро влітку цього року? Якщо, скажімо, до Харкова чи Краматорська ворог може дійти внаслідок півдюжини тактичних проривів, то до Дніпра його може привести лише загальний колапс збройних сил України у найближчі 3 місяці. Чи ви поділяєте таку думку?

– Поділяю, але лише частково. Ймовірність прориву військ противника до околиць Дніпра існує, але не внаслідок можливого “загального колапсу” (що це таке?) ЗСУ, а й внаслідок, нехай буде, “колапсу” на окремому операційному напрямку, наприклад, в районі Оріхового та Запоріжжя.

Звісно, що ззовні це сьогодні виглядає трохи малоймовірним, але мене в цьому сенсі турбує існування чималої кількості траблів із веденням бойових дій підрозділами ЗСУ на тактичному рівні, що, в свою чергу, може вилитися у більші неприємності.

Borys Borys: Бої за Краматорськ улітку – ця подія має вірогідність 90%?

– Так, цілком, саме по вище згаданій мною причині у відповіді на ваше попереднє запитання.

Zmey Gorinych: Можете розкрити думку про те, що для перемоги мало буде розбити російську армію та вигнати за кордони 1991 року?

– Ваше питання має на увазі дуже розлогу та детальну відповідь. Однак, якщо коротко та максимально лапідарно, то це те, що нинішнє військове-політичне керівництво України визначає терміном “гарантії безпеки на майбутнє” у всьому комплексі його розуміння – від міжнародно-правових факторів до військових.

Микола Миколайович Лящук: Що саме відбувається в районі островів у гирлі Дніпра?

– Якщо коротко, то противник прагне зайняти їх максимально повно та розмістити там досить значний спектр засобів ураження, який би дав йому можливість здійснювати вогневий контроль над значними ділянками місцевості на правому березі р. Дніпро у її дельті.

Александр Колода: У мене складається така думка , що поки ми не почнемо бомбити москву, до кацапні нічого не дійде, а війна ше не скоро завершиться. Скажіть, яка ймовірність того, що ми будемо бомбити москву? І чи є в нас реально така зброя? Маю на увазі безпілотники, бо думаю, що є умова від західних партнерів для нас не робити далекобійні ракети. Стриж у рахунок не беріть. Хочеться щось почути про нову нашу зброю, зокрема, про безпілотник, який з газельки запускається.

– Від мене ви про це не почуєте, навіть якщо б така зброя у нас була, і я би знав про це, з цілком зрозумілих причин.

Чому не ріжемо ці виступи? Це постійна тактика пігдогів останні 2 місяці. Чому?

– Тому що це може бути обумовлено декількома об’єктивними причинами, зокрема:

1) Відсутністю необхідних сил та засобів для цього.
2) Це недоцільно з оперативної точки зору.
3) Рівень боєздатності частин та підрозділів СОУ, які оперують на цих напрямках, не дозволяє це робити.
і т.д.

Повірте, в органах військового управління ЗСУ сидять не ідіоти, й, скажімо так, у військовому мистецтві вони “дещо розуміють”. Якщо ви вважаєте, що це не так, то ви цілком можете запропонувати ЗСУ власні послуги у сфері оперативного планування та управління військами.

Ярослав Гаврилишин: Іранський менінгіт! Дрони (шахеди-герані) і балістичні ракети – якщо Ви в курсі, звичайно, як на даний момент іде співпраця аятол з кремлівцями?

– Офіційно нинішній уряд ІРІ заперечує свою співпрацю з кремлівським режимом у військово-технічній сфері. Але, насправді, усім відомо, що вони тісно співпрацюють. Результати цього ми регулярно бачимо у нас тут, в Україні.

Так склалася “планіда”, що я бачив одну цікаву доповідь по цій співпраці, де було вказано, що між ІРІ та рф існує певний договір (контракт) на постачання до рф та ВИРОБНИЦТВО У ТРЕТІХ КРАЇНАХ для потреб рф визначеної кількості БПЛА зразу 7-8-и типів – від розвідувальних і розвідувально-ударних до дронів-камікадзе. Саме цікаве, що цій “солодкій парочці” у цій справі тихцем допомагає Китай.

Щодо балістичних ракет, то на цей рахунок якоїсь конкретної інформації у мене немає.

Павло Трегуб: Китайський фактор у війні, а саме анонсований документ про “підтримку цілісності території держав”. Дуже бентежить, що мова в анонсі цього документу йде не про цілісність території України, а якихось там держав. Наскільки він може бути взятий до уваги всіма сторонами та які підводні камені на Ваш погляд можуть бути для України. Дякую.

– Цей документ може бути “взятий до уваги” всіма сторонами, бо це ні до чого їх не зобов’язує.

– Для України він не містить ніяких “підводних каменів”, якщо буде містити виключно те, що буде оприлюднене публічно.

Єдиний нюанс, який може становити певні складнощі для України, – це малоймовірне використання цього документу КНР для зовнішньополітичної легімітізації своєї військово-технічної співпраці з кремлівським бовдуром. Але наші більш потужні союзники вже зробили відповідні ОФІЦІЙНІ заяви з цього приводу, що й робить такі дії Китаю малоймовірними. У всіх інших сенсах є зрозумілим, що якщо цей “китайський план” буде містити якісь неприйнятні для України пункти, то він буде посланий за “російським військовим кораблем” разом зі своїми авторами.

Alex Kurchenko: Добрий вечір, таке питання: так виглядає що оборона Вугледара більш вдала ніж оборона Соледара-Бахмута, яки основні причини цього? Наприклад, Купер писав, що під Бахмутом командири середньої ланки були “незадоволені” вищим командуванням. Дякую.

– По-перше, це тільки “так виглядає”, бо успішність або неуспішність тих чи інших оборонних дій, насправді, визначається “трохи більшим” числом факторів та критеріїв ніж те, що виноситься на загал у публічну площину різноманітними “оглядачами” та “експертами” (відходом військ, кількістю втрат і т.і.).

По-друге, на мій погляд, характер та зміст оборонних дій СОУ як в районі Вугледару, так і в районі Соледару та Бахмуту, визначається НЕ ТІЛЬКИ ефективністю оперативного управління військами (хоча це й є одним з визначальних крітеріїв), а й ще низькою факторів – від рівня боєздатності підрозділів до характеру планування та реалізації своїх задумів противником, форм і методів застосування ним своїх військ.

Тому списувати якісь уявні негативні результати тих чи інших оборонних дій виключно на якісь “разногласия” проміж “командирами середньої ланки” і невизначеним “вищим командуванням”, на мій погляд, є вкрай недоцільно, навіть якщо вони й були у реальності. Бо результати тих чи інших бойових дій не визначаються виключно кількістю матюків, якими обмінюються по каналах зв’язку комбриги та комбати з командуванням ОТУ, ОСУВ або навіть ГШ ЗСУ. На них впливає ще безліч факторів.

Viktor Mikhalkin: Як пересічні люди можуть допомогти, щоб хоч частково закрити дефіцит мінометів та боєприпасів до них? Фонд “Повернись живим” збирає зараз гроші у рамках ініціативи “Довгі руки ТРО”, але цього, мабуть, не досить. Чи існує суспільний фонд (або треба його зробити), щоб зробити ініціативу для закупки мінометів та кулеметів?

– Чесно, не знаю, але це питання ну-у дуже гостре зараз у ЗСУ. На розум приходять лише опробувані волонтерські форми та методи – збір та акумуляція якихось коштів, створення якихось фондів для фінансування необхідних робіт і виробництва.

Однак, ви же розумієте, що міномета (ні мобільного, ні стаціонарного) ви на OLX або у якомусь воєнторзі не купите і самостійно “на колінці” не спаяєте. Потрібне ДЕРЖАВНЕ, причому системне, рішення, в тому числі й про суспільний фонд, який ви згадуєте, щоб хоча би почати фінансування виробництва вкрай потрібної для військ зброї й боєприпасів до неї, нехай навіть за рахунок волонтерства, якщо наша держава неспроможна самостійно те робити.

Вот сообщение из Frankfurter Rundschau:
China soll die Lieferung von Waffen nach Russland in Erwägung ziehen. Die teilte der amerikanische Außenminister Antony Blinken in einem Interview mit NBC mit.
Китай якобы рассматривает возможность поставок оружия в Россию. Об этом заявил госсекретарь США Энтони Блинкен в интервью телеканалу NBC.
Что вы думаете по этому поводу?

– Думаю, правлячим китайським колам зі складу КПК зараз в останню чергу потрібно “закуситися” зі США та Європою. Особливо, перед економічною кризою так званого “разогрева”, яка очевидно насувається в КНР.

Свого часу так звані “китайські реформатори” зробили одну важливу стратегічну помилку. Справа в тому, що орієнтація власної економіки виключно (ну нехай навіть буде переважно) на експорт робить вашу країну ну-у дуже чутливою у зовнішньополітичному сенсі від рішень, які приймаються ну зовсім не в Пекіні.

А в умовах, коли ви хочете “панування” над половиною світу і використовуєте для цього психічно хвору кремлівську “торпеду”, це взагалі видається достатньо сумнівною стратегією.

Іншими словами, китайці, звісно, можуть “викидувати коники” скільки завгодно, намагаючись “послабити свого головного геополітичного конкурента”, але лише до певної межи. От якби в них існував певний БАЛАНС між експортом та обсягами внутрішнього споживання, то вони могли би сподіватися на “компенсаторні механізми”, але зараз у них суттєвий ДИСБАЛАНС. Декілька “легких рухів” на Нью-йоркській та Лондонській, не кажучи вже за Токійську, біржах, і КНР буде вимушена допомагати своєму дресованому кремлівському довбню не танками та ракетами, а соєю та рисом або взагалі тутовим шовкопрядом.