Розвиток альтернативної енергетики в Україні
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала великий проект з альтернативної енергетики в Україні. Зокрема, передбачається встановлення за європейські кошти сонячних панелей на адміністративних будівлях – передусім, на лікарнях, школах, пожежних частинах. Європейці намагаються оживити українську альтернативну енергетику, яку мало не вбила теперішня українська влада своїми невдалими рішеннями.
«Зараз ми працюємо над тим, щоби передбачити суттєві кошти на придбання сонячних панелей, які би встановлювалися по всій території України. Ідея полягає у тому, щоб заживити ними будівлі громадського призначення, щоб лікарні, пожежні частини та школи мали стабільне енергоживлення», – зазначила Урсула фон дер Ляєн.
Фактично пропозиція глави Єврокомісії – це не лише питання більшої екологічності української енергетики. Це також питання децентралізації енергопостачання – ідея, яку ми ще минулого року активно просували, зокрема, в даних моніторингах. Тобто мова йде про створення великою кількості центрів генерації, максимально наближених до споживача. Це абсолютно правильний підхід, у т.ч. з точки зору енергетичної безпеки в умовах ураження великих генеруючих і розподільчих потужностей агресором.
Ще одна правильна ідея – розміщення сонячних панелей саме на адміністративних будівлях, тобто там, де основне споживання електроенергії відбувається протягом дня, а не вранці-ввечері, як у житлових будинках.
На початку 2022 р. в Україні працювало близько 44,9 тис. дрібних сонячних електростанцій – часто це невеликі сонячні електростанції потужністю до 30 кВт, на які поширювався «зелений тариф». Але в попередні роки влада активно гальмувала виплати по «зеленому тарифу». У 2019 р. законодавчими змінами то переходили від «зеленого тарифу» до механізму аукціонів, то знову цей «зелений тариф» гарантували. У червні 2019 р. (тобто на самому початку президентства Зеленського) НКРЕКП прийняла постанову, якою втричі зменшила «зелений тариф» (з 2025 р.).
З кінця 2019 р. почали накопичуватися борги саме перед невеликими СЕС, а також вітровими електростанціями. Станом на кінець вересня 2022 р. борг «Укренерго» за купівлю електроенергії з альтернативних джерел, за оцінками ДП «Гарантований покупець», становив 12,3 млрд. грн. У 2022 р. держава ще розраховувалася за електроенергію СЕС, вироблену ще в 2020 р. (сплачено нарешті останні 2,4 млрд. грн.). Станом на кінець вересня 2022 р. оплата за квітень цього ж року становила лише 19,2% від необхідної оплати за поставлену енергію, за травень – 19%, за березень – 20,1%, за червень – 26,9%. Тобто, в принципі, ситуація, коли за вироблену сонячну чи вітрову електроенергію заборгованість держави триває кілька місяців, а то і кілька років – це стандартна ситуація в Україні. І справа не в війні, бо суттєві і тривалі заборгованості мали місце і в 2020, в 2021 рр.
Але всупереч частим змінам правил щодо «зеленого тарифу» (іноді по кілька разів на рік), всупереч тривалим заборгованостям держави перед СЕС, кількість СЕС в Україні зростала. Наприклад, за довоєнний 2021 р. загальна кількість домашніх СЕС зросла приблизно на 15 тис. І загальна потужність СЕС в Україні тоді перевищила 1,2 ГВт. Тобто, як це часто буває в українських реаліях, ринок розвивався не завдяки, а всупереч діям держави. І вже з 2021 р. на перше місце у мотивації почало виходити не бажання заробити на «зеленому тарифів», а бажання забезпечити свій бізнес або дім безперебійними джерелами енергопостачання. І можна прогнозувати, що через війну і дефіцит електроенергії це бажання лише посилиться.
