Вісті з фронтів. 30.12.2022
У відповідності до плану перегрупування військ російське командування починаючи з 22 грудня нинішнього року розпочало реалізацію низки заходів, спрямованих на посилення підлеглих йому угрупувань військ (УВ) на визначених напрямках, а також формування та розгортання оперативно-тактичних резервів у складі своїх військ.
В першу чергу це стосується тих операційних напрямків, де противник на сьогоднішній день або планує продовження активних наступальних дій, або очікує таких від Сил оборони України, зокрема:
– В районі м. Попасна командування противника протягом минулого тижня зосередило до 2-х БТГр 137-го гв. пдп 106-ї пдд. Передова група прибула у даний район ще ввечері 22.12.2022 і протягом наступних 2-3-х діб противник закінчив зосередження цих сил та засобів. Зараз там закінчується перевірка та налагодження системи тилового забезпечення цієї тактичної групи, її бойового управління та взаємодії з іншими силами та засобами противника, розгорнутими на цьому напрямку. Думаю, протягом найближчих 2-х тижнів обидві БТГр будут введені у бій у напрямку Попасна – Соледар, або Попасна – Бахмут.
– Починаючи з 23.12.2022-го у смугу відповідальності 150-ї мсд 8-ї загальновійськової армії Південного ВО зс рф (Донецький напрямок) почали прибувати підрозділи 20-ї мсд цієї ж армії… За приблизною оцінкою, противник зосереджує до 4-х БТГр зі складу цієї дивізії, з метою нарощування своїх зусиль в районі західніше Донецьку, а також – південніше Бахмуту… переміщення вищезазначених сил та засобів триває у достатньо високому темпі. Скоріше за все, їх введуть у бій в районі Авдіївки, Майорська, або на напрямку Мар’їнка – Новомихайлівка.
– На Бахмутсько-Соледарському напрямку командування військ противника зосереджує також підрозділи 7-ї дшд (до 4-5-и БТГр зі складу 56-го та 108-го пдп цієї дивізії). Ймовірно, противник розгорне цю тактичну групу своїх пдв у якості оперативно-тактичного резерву УВ, яке оперує на цьому напрямку. У зв’язку з цим досить показово та красномовно виглядає той факт, що російська “дЮсантУра” зосереджується та розгортається прямо “за спиною” штурмових підрозділів пвк “вагнер”.
Тому вважаю, що уся ця “вагнеровська кінематографія”, яка наробила останнім часом великого галасу в інформаційній сфері, де фігурує російський НГШ генерал Герасімов у якості “еб…ного чёрта” та “п…дара”, цілком можливо може якось раптово закінчиться “врученням своєрідного Оскара” головним дійовим особам з числа “чИстА кАнкретнЫх” вагнеровських пацанчИкоФФ за ці їхні невпевнені кроки у кіно. Не думаю, що в разі отримання відповідного наказу від свого НГШ, підрозділи 106-ї пдд та 7-ї дшд будуть довго та особливо вагатися перед тим, як рознести увесь цей пригожинський цирк на дранття… Й, судячи зі всього, їм буде абсолютно “по цимбалах”, що “вагнера”, то є “особиста армія” пітуна, яка “висить” під його особистим контролем та турботою “на балансі” Лубянки…
– На Кримському напрямку противник продовжує відновлювати рівень боєздатності частин та підрозділів 49-ї загальновійськової армії (головним чином – 205-ї та 34-ї мсбр), які по суті й складають основу його УВ у цій операційній зоні. Посилення відбувається в основному за рахунок переміщення через територію тимчасово окупованого п-ва Крим в зону відповідальності армії (лівий берег р. Дніпро) ново-сформованих підрозділів так званих “Территориальных войск” (ТрВ). Ймовірно, це робиться для більшої прихованості змісту перегрупування військ, а також його маскування.
– З метою розгортання на Кримському та Мелітопольському напрямках оперативно-тактичних резервів командування противника приступило до переміщення та зосередження у цю зону 2-х “повітряно-десантних дивізій мобілізаційного резерву (МР)” 44-ї пдд та 104-ї дшд. Хто забув, нагадаю.
Формування цих “ублюдочных” дивізій російських пдв відбувалось на базі Рязанського вищого повітряно-десантного командного училища, 242-го навчально-тренувального центру, ППД та навчальних центрів 31-ї та 83-ї одшбр. Термін “ублюдочные” зовсім недаремно та випадково використовується самим російським військовим командуванням по відношенню до цих “з’єднань”, адже їхній бойовий склад (як у кількісному, так й якісному вимірах) та рівень бойових спроможностей на сьогоднішній день викликають більше запитань, ніж відповідей. Судіть самі:
– 44-а повітряно-десантна дивізія (пдд) МР складається з 2-х полків – 111-го стрілецького полку МР та 387-го мсп ТрВ. Що в ній “десантного” – відомо виключно російському гш та мабуть її командиру.
– 104-а десантно-штурмова дивізія (дшд) МР також складається з 2-х полків – 1044-го мсп ТрВ та ще одного “стрілецького полку МР”, який формувався та розгортався на базі 83-ї одшбр і який зараз прямує з Ульяновська на фронт (на Кримський напрямок), його нумерація, бойовий склад та район зосередження поки нами (групою ІС) встановлюється.
За великим рахунком ці росіянські “десантники” є банальною “мобілізованою піхотою”. Той факт, що їх “збивали” у більш-менш прийнятні військові формування на базі справжніх десантних частин, підрозділів та установ, зовсім не робить їх самих в “автоматичному режимі” десантниками. Хоча, звісно, російське командування й намагалося надати цьому “мобілізаційному розгортанню” такого собі десантного “флеру”.
Наприклад, в процесі формування 387-го мсп ТрВ його досить “обильно” укомплектували командним складом з числа офіцерів РВПДКУ, а 11-й сп МР об’явили “десантним” простим наказом заступника командувача УВ “Днепр” генерала Теплінського (в міру – командувача російськими пдв). Тому ці “новосформовані дивізії МР пдв зс рф” – це ті самі “чмобікі” (але на цей раз – вид з боку…), які під час своєї “допідготовки” десь “стояли біля пдв”.
Ані своєю штатно-організаційною структурою, ані штатним ОВТ або особливостями процесу своєї допідготовки та бойового злагодження ці з’єднання не відповідають терміну “десантний”, тим більше “повітряно-десантний” або навіть “десантно-штурмовий”.
– Основними залізничними станціями розвантаження в системі логістичного забезпечення УВ “Днепр” противника, розгорнутого ним у Південній операційній зоні, стали залізничні станції – “Каланчак”, “Брилівка”, “Новоолексіївка”.
Для регулярного та безперебійного постачання частинам та з’єднанням УВ “Днепр” предметів матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) противник досить активно використовує логістичний “хаб” у районі Джанкою та комунікації за маршрутом Маріуполь – Бердянськ – Приморське – Мелітополь – Каховка, а також Джанкої – Красноперекопськ – Армянськ – Брилівка.
Однак, очевидно, що така ситуація не буде тривати довго…
Наявність у ЗСУ високоточних засобів ураження дальністю дії 80-85 км, здатних до РЕГУЛЯРНОГО “тотального виносу” цілей та об’єктів противника, цілком ймовірно, найближчим часом принудить російське командування і на цьому напрямку відсунути свої основні пункти “складування та перевалки” логістичних вантажів принаймні на відстань 90-100 км від районів розгортання своїх передових підрозділів.
Наслідки цього, думаю, пояснювати зайве… я це вже робив.
Фото: Служба зв’язків з громадськістю 28 омбр
